
- •1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту
- •2 Обґрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного управління
- •3 Перерізи та принципи стратегічного менеджменту
- •4 Ознаки стратегічного мислення та фактори, що формують стратегічний рівень підприємства
- •5 Сутність концепції стратегічного менеджменту, основні її риси.
- •6 Стадії та кризи організаційного розвитку підприємства за Грейнером .
- •7 Можливості та недоліки стратегічного менеджменту
- •8 Еволюція стратегічного менеджменту
- •9 Моделі стратегічного управління
- •10 Підходи до визначення суті стратегії, складові стратегії, ознаки формалізованої стратегії.
- •11 Етапи процесу стратегічного менеджменту.
- •11 Етапи процесу стратегічного менеджменту:
- •12 Стратегічний набір, стратегічна прогалина, стратегічні рішення (суть та характеристика).
- •13 Чинники вибору стратегії.
- •14 Сутність стратегічного аналізу та підходи до розуміння середовища організації.
- •15Система моніторингу зовнішнього середовища, ситуативні характеристики елементів зовнішнього середовища, модель оцінки зовнішнього середовища.
- •16 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів pester- аналізу зовнішнього середовища
- •17 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів pest- аналізу зовнішнього середовища
- •18 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів step- аналізу зовнішнього середовища
- •Форма esfas (External Strategic Factors Analysis Summary)
- •Оцінку ступеня нестабільності зовнішнього середовища за шкалою і. Ансоффа
- •Оцінка конкурентного середовища в галузі
- •Стратегічна зона господарювання, стратегічний господарський центр, стратегічна бізнес-одиниця, зони стратегічних ресурсів.
- •Господарський портфель та етапи портфельного аналізу.
- •Модель shell/dpm (Direct Policy Matrix – модель спрямованої політики)
- •Модель хофера-шенделя
- •Модель adl-lc (Артур д. Літтл – Life Cycle)
- •База даних (проект) pims (Ргоfїt Impact of Market Strategies)
- •Потенціал підприємства та підходи до оцінки потенціалу підприємства. Показники аналізу внутрішнього середовища діяльності підприємства.
- •Swot/snw-аналіз
- •Методика стратегічної оцінки підприємства (сот)
- •Оцінка конкурентоспроможності організації
- •Бенчмаркінг
- •Парето-аналіз
- •Аналіз поля сил
- •Інформаційне забезпечення стратегічного аналізу діяльності підприємства
- •Загальні (базові) стратегії розвитку.
- •Конкурентні стратегії.
- •Система функціональних та операційних стратегій.
- •Види інноваційної стратегії та її складові.
- •Види виробничої стратегії та її складові.
- •Види фінансової стратегії та її складові.
- •Види маркетингової стратегії та її складові.
- •45 Види стратегії управління персоналом та її складові.
- •46 Кореневі компетенції підприємства, стратегічна реакція, стратегічний тип підприємства
- •Інтеграційне зростання підприємства
- •Диверсифікаційне зростання підприємства
- •49 Сутність, бар’єри стратегічного планування.
- •50Моделі стратегічного планування
- •51 Процес формування системи цілей.
- •52 Стратегічні плани.
- •53 Збалансована система показників (Balansed Scorecard bsc).
- •54 Проблеми втілення стратегій, етапи здійснення стратегії
- •55 Контроль у системі стратегічного управління
- •56 Ефективність реалізації стратегії.
Інтеграційне зростання підприємства
Інтегративний ріст- розширення обсягів збуту, прибутку та/або ринкової частки підприємства внаслідок його об’єднання з постачальниками, торговими посередниками або конкурентами.
Стратегії інтегративного росту (від терміна "інтеграція" – включення) належать стратегії, які передбачають збільшення результатів діяльності підприємства внаслідок об’єднання зусиль з іншими підприємствами. Залежно від того, з ким об’єднується підприємство, виділяють наступні види стратегій: пряма інтеграція, зворотна інтеграція, вертикальна інтеграція, горизонтальна інтеграція.
Стратегія прямої інтеграції передбачає об’єднання виробника з торговельним посередником.
Стратегія зворотної інтеграції передбачає об'єднання виробника з постачальником матеріально-технічних ресурсів.
У разі, якщо об’єднуються зусилля постачальників, виробника та посередника, йдеться про стратегію вертикальної інтеграції з утворенням каналів розподілу продукції.
Поширеною формою вертикальної інтеграції є вертикальні маркетингові збутові системи, які забезпечують єдність інтересів усіх учасників каналу розподілу. Зацікавленість досягається тим, що один з учасників відіграє головну роль і таким чином контролює діяльність інших учасників. Залежно від форми контролю виділяють наступні вертикальні маркетингові системи.
Корпоративна вертикальна система означає, що всі учасники належать до організаційної структури одного підприємства. Тобто підприємство-виробник має у своєму складі оптові бази, власні фірмові магазини, через які здійснюється товарооборот.
Адміністративна вертикальна система створюється в межах економічної влади одного з учасників. Економічна влада учасника може виявлятися через великі розміри, фінансову могутність, що дає йому змогу координувати діяльність юридично незалежних посередників з питань реклами, ціноутворення, розташування тощо. Приклади таких систем мають місце і в практиці вітчизняного бізнесу, але в цих системах контролюючим учасником виступає не виробник, а посередник. Сучасні супермаркети, кількість яких постійно збільшується, в силу свого ринкового становища висувають вимоги українським виробникам, зокрема, дуже поширеним є отримання товару під реалізацію.
Контрактна вертикальна маркетингова система означає об’єднання зусиль виробника, оптового посередника та роздрібного посередника за певними умовами. Основною формою таких систем є франчайзингова система.
Франчайзингові системи передбачають передачу виробником ліцензії (франшизи) на право продажу своєї продукції під назвою виробника іншому учаснику (наприклад, роздрібним магазинам), причому часто надаються ексклюзивні права на певній території. За такою схемою в Україні реалізуються напої COCA-COLA (фірма продає концентрати на умовах франшизи оптовикам, які змішують компоненти, розливають у пляшки та продають роздрібним торговцям), також діють ресторани McDonald’s.
Звісно, що за право використання торгової марки посередник виплачує певний відсоток від товарообігу, оскільки саме торгова марка, її імідж, є найбільшою перевагою в таких системах. Франчайзингові системи створюються саме на умовах використання популярних, розкручених марок товару, а створення марки – справа дуже складна й довготривала.
Стратегія горизонтальної інтеграції, яка передбачає розширення масштабів діяльності підприємства за рахунок об’єднання його зусиль з конкурентним підприємством.