4 Ознаки стратегічного мислення та фактори, що формують стратегічний рівень підприємства

Стратегічне мислення базується на усвідомленні керівником іперсоналом власної відповідальності за перспективний розвиток і забезпечення орієнтації всіх видів діяльності на підвищення конкурентоспроможності.

Прояв стратегічного мислення характеризується такими ознаками:

1) Здатність до визначення альтернативних варіантів розвитку (орієнтирів та напрямків) підприємства.

2) Здатність своєчасного прийняття превентивних заходів в управлінні підприємством.

3) Забезпечення спрямованості діяльності підприємства відповідно до встановлених орієнтирів.

4)Створення умов для творчого розв'язання проблем підприємства, активізації новаторства у персоналу.

4) Можливість узагальнювати різні точки зору керівників структурних підрозділів щодо визначення орієнтирів розвитку підприємства.

5) Забезпечення гнучкої, адекватної реакції підприємства на зміни зовнішнього оточення.

Стратегічне мислення управлінського персоналу будь-якого під­приємства відбито в понятті «стратегічний рівень підприємства».

Стратегічний рівень — це система знань про можливості та обмеження в розвитку підприємства, що реалізується у відповідних стратегічних рішеннях і діях.

Фактори, що формують стратегічний рівень підприємства:

• Цілі, політика, стратегія

• Переваги системи зовнішніх інвестицій

• Переваги системи постачання

• Високі результати діяльності у довгостроковій перспективі

• Прогресивні системи мотивації персоналу

• Стратегічно орієнтовані системи контролю та аналізу

• Високі досягнення нтп

• Високий рівень організації

• Конкурентоспроможний персонал

• Наявність ефективної та гнучкої виробничої системи

• Наявність горизонтальних зв’язків підрозділів.

5 Сутність концепції стратегічного менеджменту, основні її риси.

Концепція стратегічного менеджменту передбачає врахування взаємозв’язку і взаємовпливу зовнішнього і внутрішнього середовища при визначенні цілей, розуміння того, що для реалізації стратегії необхідно, щоб усе підприємство функціонувало в стратегічному режимі.

Характерні риси, які притаманні сучасній концепції стратегічного менеджменту полягають в наступному.

Перша риса базується на певному поєднанні системного, ситуаційного та цільового підходів до діяльності підприємства, що трактується як відкрита соціально-економічна система.

Друга — орієнтує на вивчення умов, в яких функціонує підприємство. Це дозволяє створювати адекватні цим умовам системи стратегічного управління, що будуть відрізнятись одна від іншої залежно від особливостей підприємства та характеристик зовнішнього середовища.

Третя — концентрує увагу на необхідності збору та застосуванні баз стратегічної інформації. Аналіз, інтерпретація й використання інформа­ції для прийняття стратегічних рішень дає змогу визначити зміст та послідовність дій щодо змін на підприємстві завдяки зменшенню невизначеності ситуації.

Четверта — дозволяє прогнозувати наслідки рішень, що приймаються, впливаючи на ситуацію шляхом відповідного розподілу ресурсів, встановлення ефективних зв'язків та формування стратегічної поведінки персоналу.

П'ята — передбачає застосування певних інструментів та методів розвитку підприємства (цілей, «дерева цілей», стратегій, «стратегічного набору», стратегічних планів та програм, стратегічного контролю тощо).