- •1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту
- •2 Обґрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного управління
- •3 Перерізи та принципи стратегічного менеджменту
- •4 Ознаки стратегічного мислення та фактори, що формують стратегічний рівень підприємства
- •5 Сутність концепції стратегічного менеджменту, основні її риси.
- •6 Стадії та кризи організаційного розвитку підприємства за Грейнером .
- •7 Можливості та недоліки стратегічного менеджменту
- •8 Еволюція стратегічного менеджменту
- •9 Моделі стратегічного управління
- •10 Підходи до визначення суті стратегії, складові стратегії, ознаки формалізованої стратегії.
- •11 Етапи процесу стратегічного менеджменту.
- •11 Етапи процесу стратегічного менеджменту:
- •12 Стратегічний набір, стратегічна прогалина, стратегічні рішення (суть та характеристика).
- •13 Чинники вибору стратегії.
- •14 Сутність стратегічного аналізу та підходи до розуміння середовища організації.
- •15Система моніторингу зовнішнього середовища, ситуативні характеристики елементів зовнішнього середовища, модель оцінки зовнішнього середовища.
- •16 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів pester- аналізу зовнішнього середовища
- •17 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів pest- аналізу зовнішнього середовища
- •18 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів step- аналізу зовнішнього середовища
- •Форма esfas (External Strategic Factors Analysis Summary)
- •Оцінку ступеня нестабільності зовнішнього середовища за шкалою і. Ансоффа
- •Оцінка конкурентного середовища в галузі
- •Стратегічна зона господарювання, стратегічний господарський центр, стратегічна бізнес-одиниця, зони стратегічних ресурсів.
- •Господарський портфель та етапи портфельного аналізу.
- •Модель shell/dpm (Direct Policy Matrix – модель спрямованої політики)
- •Модель хофера-шенделя
- •Модель adl-lc (Артур д. Літтл – Life Cycle)
- •База даних (проект) pims (Ргоfїt Impact of Market Strategies)
- •Потенціал підприємства та підходи до оцінки потенціалу підприємства. Показники аналізу внутрішнього середовища діяльності підприємства.
- •Swot/snw-аналіз
- •Методика стратегічної оцінки підприємства (сот)
- •Оцінка конкурентоспроможності організації
- •Бенчмаркінг
- •Парето-аналіз
- •Аналіз поля сил
- •Інформаційне забезпечення стратегічного аналізу діяльності підприємства
- •Загальні (базові) стратегії розвитку.
- •Конкурентні стратегії.
- •Система функціональних та операційних стратегій.
- •Види інноваційної стратегії та її складові.
- •Види виробничої стратегії та її складові.
- •Види фінансової стратегії та її складові.
- •Види маркетингової стратегії та її складові.
- •45 Види стратегії управління персоналом та її складові.
- •46 Кореневі компетенції підприємства, стратегічна реакція, стратегічний тип підприємства
- •Інтеграційне зростання підприємства
- •Диверсифікаційне зростання підприємства
- •49 Сутність, бар’єри стратегічного планування.
- •50Моделі стратегічного планування
- •51 Процес формування системи цілей.
- •52 Стратегічні плани.
- •53 Збалансована система показників (Balansed Scorecard bsc).
- •54 Проблеми втілення стратегій, етапи здійснення стратегії
- •55 Контроль у системі стратегічного управління
- •56 Ефективність реалізації стратегії.
Стратегічна зона господарювання, стратегічний господарський центр, стратегічна бізнес-одиниця, зони стратегічних ресурсів.
СЗГ («стратегічна зона господарювання») — окремий сегмент ринку, на якому піприємство діє або на який бажає мати вихід. Головними чинниками, що визначають СЗГ, є потреби та продукти, які задовольняють ці потреби.
СГЦ (стратегічний господарський центр) – самостійна організаційна одиниця (відділення, завод або інший центр прибутку), для якої може бути налагоджений облік доходів, витрат, капіталовкладень і яка відповідає за розроблення стратегічних позицій організації у певному сегменті ринку.
СБО (стратегічна бізнес-одиниця) – підрозділ організації, що має (відносно інших СБО компанії) особливу місію, товарні лінії, конкурентів, ринки збуту.ї
Зона стратегічних ресурсів (ЗСР) — сегмент ринку, де діє певна сукупність підприємств-постачальників, що можуть забезпечити виведення на ринок товарного асортименту фірми й сприяти ритмічному функціонуванню її виробничо-управлінської системи.
Господарський портфель та етапи портфельного аналізу.
Господарський портфель — група СГЦ (за окремими джерелами СЗГ), які належать одній організації. Портфель, як сума СГЦ, істотно відрізняється від простої суми його частин.
Мета «портфельного» аналізу — дослідження наявного та запланованого до виробництва набору продуктів (напрямків бізнесу, товарно-ринкових можливостей тощо), для підготовки рішень відносно збереження або зміни складу «портфеля». «Портфельний аналіз» є основою подальшого «портфельного планування».
Виділяють такі основні етапи портфельного аналізу:
Фіксація одиниць аналізу — СГЦ, які використовують для позиціювання на матриці господарського портфеля. Визначення параметрів матриць господарського портфеля, які характеризують потенціал ринку та організації.
Побудова та аналіз поточного господарського портфеля, який характеризує стан організації.
Динамічний аналіз матриць, тобто побудова цільового господарського портфеля з метою оцінки перспектив організації, з'ясування, для яких СГЦ ці перспективи найкращі, а для яких — гірші.
Для аналізу господарського портфеля застосовують спеціальні методи. Незважаючи на подібність, вони ґрунтуються на різних оцінках привабливості СЗГ і конкурентоспроможності СГЦ, а тому їх вибір може вплинути на результати. Деякі вчені вважають, що під час аналізу порфеля доцільно застосовувати одночасно декілька методів, що дає змогу отримати об'єктивнішу його оцінку. Основне значення надають чіткому визначенню СЗГ і відповідних їм СГЦ організації, прийняттю адаптованих стратегічних рішень, введенню єдиної термінології з метою полегшення спілкування тощо. Сформовані стратегічні альтернативи є основою у виборі стратегії, найприйнятнішої для реалізації.
Найпопулярніші методи аналізу господарського портфеля організації зводяться до побудови двовимірних матриць, одна з осей якої — оцінка перспектив розвитку ринку, а інша — оцінка конкурентоспроможності відповідних СГЦ. Незалежно від того, який з методів застосовують, портфельний аналіз проводиться за однією схемою: СГЦ оцінюють з позицій відносної конкурентоспроможності (порівняно з основними конкурентами) і перспектив розвитку (зростання) відповідних СЗГ.