19. Продуктивні сили, поділ і продуктивність праці.

Продуктивні сили – це система факторів виробництва, що забезпечує перетворення речовин природи, відповідно до потреб людини.

Поділ праці – це процес відособлення різних видів виробничої діяльності, завдяки чому окремі групи виробників закріплюються на тривалий термін за певними видами виробничої діяльності.

Класифікація:

- загальний

- частковий

- одиничний

- територіальний

- міжнародний

Продуктивність праці – це кількість продукції, що виробляється одним зайнятим, за певний період часу.

20. Розкрити зміст соціально-економічних відносин.

Економічні відносини – це відносини і зв’язки між людьми, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну, та споживання.

Соціально економічні відносини – це суспільна форма виробництва, що характеризується відносинами власності на засоби виробництва, природні ресурси, людський фактор та життєві блага.

21. Організаційно-економічні відносини і поділ праці, спеціалізація, кооперація, комбінування.

Організаційно-економічні відносини – це відносини в процесі спеціалізації, кооперації та комбінування.

Спеціалізація виробництва – це обмеження виробничої діяльності підприємства, виготовленням певних виробів та деталей.

Кооперація – форма організації виробництва, яка заснована на власності членів кооперативу та на основі спеціалізації їх виробництва.

Комбінування – це організація виробничої діяльності підприємства з поєднанням певних типів поділу праці та форми власності.

22. Власність у системі економічних відносин.

Власність – це економічні відносини між суб’єктами власності з приводу відчуження

об’єктів власності, що породжують право володіння, розпорядження та користування. Володіння – належність речі суб’єкту довготривалий термін.

Розпорядження – це прийняття управлінських рішень щодо об’єкта власності.

Користування – споживання корисних властивостей об’єкта власності.

23. Суб’єкти та об’єкти власності.

Суб’єкти власності – це індивідуми фізичною та юридичною особою, що вступають між собою у стосунки з приводу власності (держава, відомства, трудові колективи, соціальні групи).

Об’єкти власності – це всенаціональне багатство, повітряний та водний простір, речовини природи, інтелектуальна власність.

24. Поняття роздержавлення. Форми.

Роздержавлення – це процес зміни державної власності на будь-яку іншу форму власності, втрата державою монополії на власність.

Шляхи роздержавлення:

1. Передача майна трудовим колективам.

2. Розподіл між громадянами країни (ваучери, майнові сертифікати). 3. Продаж приватним особам.

26.Власність – це економічні відносини між суб*єктами власності з приводу відчуження об*єктів власності, що породжують право володіння , розпорядження на користування. Еволюція форм власності(за історичним характером): 1.Первісні форми власності(Община та індивідуальні): -азіатська(східна) -антична(греко-римська) -германо-слов*янська 2.Рабовласницька та феодальна(індивідуальне право на землю, розвиток ремісництва, кін 16ст, первісного нагромадження капіталу) 3.Капіталістична власність(капіталістичне присвоєння, створення додаткового продукту, повне відчуження безпосередніх виробників від матеріальних умов праці).

27.Характеристика одноосібного володіння-це така форма , яка характеризується обмеженим використанням засобів виробництва, одноосібним володінням продуктом виробництва, використання власної праці, одноосібним прийняттям управлінських рішень, обмеженою метою виробництва, приватним присвоєнням та споживанням. До недоліків одноосібного володіння відносяться обмеженість ресурсів, що використовуються в процесі виробництва, ризик втрати власного майна та підвищена відповідальність виробника, егоїстичне ставлення до процесу споживання результатів виробника.

28. Від початку існувало натуральне господарство – коли продукти виготовлялись лише для власних потреб та потреб власного виробництва. Після історичного поділу праці (поділ на землеробство та тваринництво, відокремлення ремісництво від с/г, виникнення ринків) відбувається поступовий перехід до товарного виробництва. Товарне виробництво – це певна форма організацій виробництва, за якою продукція виробляється для обміну через купівлю-продаж…

29. Форми товарного виробництва 1)Просте – продукти виробляються самостійними дрібними товаро-виробниками, виробники не відокремлені від засобів виробництва; мета виробництва – прогодувати власну сім*ю. 2)Розвинуте – мета – нажива, відбувається відокремлення виробників від засобів виробництва, використання найманої робочої сили.

30. Товар – це продукт що виготовляється для обміну через купівлю-продаж. Характеристика: 1) споживна вартість – це здатність товару задовольняти потреби людини; 2)мінова вартість – це здатність товару обмінюватись один на одного.

31. Гроші – це товар є загальним еквівалентом вартості усіх товарів. Форми вартості грошей: 1)проста(випадкова) – коли одному товару що перебуває у відносній формі ласності відповідає інший товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості; 2)повна(розширена) – коли одному товару що перебуває у відносній формі вартості відповідає безліч товарів які перебувають в еквівалентній формі вартості до першого товару; 3)загальна(грошова) – коли безліч товару відповідає тільки один товар який є загальним еквівалентом вартості.

32.Функції грошей: 1)міра вартості 2)засіб платежу(оплата за товар може не збігатися в часі з моментом споживання цього товару) – продаж в борг та кредит; 3)засіб обігу 4)засіб нагромадження складів 5)світові гроші(дорогоцінні метали)

33. В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей^[1]:

• Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

• Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

Передбачається, що ще 100 000 років тому виникли бартерні операції — прямий безгрошовий обмін товарами. Проте в безгрошових суспільствах в основному діяли подарунки або позики. Наступним етапом стало виникнення товарних грошей, тобто, коли в якості грошей використовувались різні матеріальні носії. Перша згадка про термін «гроші» датується 3000 роком до Р. Х., це був клинописний текст на глиняній табличці із Месопотамії.

З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.

У своїй «Історії» Геродот вказує, що першими використовувати металеві монети почали лідійці. Сучасні вчені вважають, що перші монети були з електрума і чеканились близько 650–600 р до Р. Х. Швидке розповсюдження монет пов'язано із зручністю їх зберігання, дроблення і об'єднання, відносною великою вартістю при невеликій вазі та обсягу, що є дуже зручним при обмінних операціях.

Паперові гроші або банкноти були вперше використані в Китаї за часів династії Сун. Ці банкноти, відомі як «jiaozi», еволюціонували з векселів, що були у використанні з сьомого сторіччя. Тим не менш, вони не витісняють традиційних грошей, і були у використанні поряд з монетами. В Європі банкноти були вперше випущені Банком Стокгольма в 1661 році.

34.Ринок – це економічна організація суспільних відносин що характеризується співвідношенням попиту та пропозиції. Інфляція – це процес обезцінювання грошей, втрата їх купівельної спроможності. Види інфляції: -повзуча-ціни зростають до 10% на рік; -галопуюча-ціни зростають до 100% на рік; -гіпер інфляція-ціни зростають більше ніж на 100% на рік. Форми: 1.прихована(придушена), коли зростання грошової маси призводить до дефіциту товару(заходи держави) 2.відкрита – це збільшення грошової маси призводить до зростання цін.

35.Причини інфляції: 1)порушення законів грошового обігу;

2)рівень розвитку суспільного виробництва, відстає від темпів зростання грошової маси; 3)додаткові грошові емісії; 4)випуск державних займів та банківських кредитів.

36. Ринок – це економічна організація суспільних відносин що характеризується співвідношенням попиту та пропозиції. Функції ринку: 1.Стимулююча 2.Регулююча 3.Розподільна 4.Інтегруюча

37. Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Форми міжнародного кредиту: -За цільовим призначенням - За загальними джерелами - За формою кредитування - За формою забезпечення: - За строками - За валютою позики - За формою надання розрізняють - За формою надання розрізняють - За кредиторами

38.Попит – це сукупна потреба у товарах що зумовлена платежоспроможністю, та виражена в грошовій формі. Закон попиту наголошує що обсяг продаж, що характеризує попит перебуває в оберненій залежності від ціни. Чинники що впливають на попит: 1.Смаки споживачів 2..К-сть споживачів на ринку 3.Доходи споживачів 4.Ціна на суміжні товари

39.Пропозиція – це певна к-сть товару яка може бути доставлена на ринок за певної ціни певний проміжок часу. Закон пропозиції наголошує, що пропозиція перебуває в прямій залежності від ціни. Рівноважна ціна – це ціна за якої немає ні дефіциту ні профіциту, а реальна ціна на цей товар не відхиляється від неї.

40.Конкуренція – це економічна боротьба за найбільш вигідні умови господарювання за найбільший прибуток. Функції: 1.Створення тотожності суспільних інтересів та інтересів товару виробників 2.регулювання ринку 3.Стимулювання технічного прогресу 4.Контролю над ціною.

41.Охарактеризувати ринок чистої конкуренції.

Кількість фірм – дуже багато.

Характеристика продукту – стандартизований.

Умови входження в галузь – дуже легкі.

Вплив на ціну – жодного впливу.

Нецінова конкуренція – відсутня.

Приклади - сільське господарство.

42.Основні риси олігополії –

Кількість фірм –декілька

Характеристика продукту – стандартизований,диференційований.

Умови входження в галузь –суттєві перешкоди

Вплив на ціну –значний,за домовленістю.

Нецінова конкуренція –значна за диференціацією.

Приклади-ринок сталі,ринок електротоварів,автомобільний ринок.

43.поняття монополістичної конкуренції.

Кількість фірм –багато.

Характеристика продукту – диференційований

Умови входження в галузь –відносно легкі

Вплив на ціну – значний вплив.

Нецінова конкуренція –значна.

Приклади-роздрібна торгівля.

44.Ринкова економіка:суть ,види.

Ринкова економіка – це економіка в якій товарно-грошові відносини є керуючими.

Види:

-ринок споживчих товарів характеризує взаємозв*язок виробництва та особистого споживання,призначені для задоволення різноманітних особистих потреб.(галузі матеріально і нематеріального виробництва)

-ринок виробничих ресурсів характеризує:

1)ринок землі,робочої сили,засобів виробництва.

2)ринок капіталів – розглядається з пропозиції оренди ,або її різновиду,лізингу.

3)капітал як фактор виробництва складається з тих виготовлених товарів які застосовуються для продукування інших товарів.

4)ринок нерухомості – це ринок земельних ділянок,об*єктів та житлових будинків.