3. Системи протипожежної сигналізації

Усі об’єкти готелю необхідно забезпечити засобами пожежної сигналізації.

Пожежну сигналізацію складають:

• оповіщувачі (датчики), що подають сигнал про пожежу безпосередньо з об’єкта;

• система електричних проводів до приймальної станції, яка призначена для передачі від датчиків сигналів про пожежу;

• приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від датчиків

Сигнал тривоги подається диспетчеру готелю чи на пост пожежного захисту.

Лінії систем пожежної сигналізації виконуються кабелями напругою 60 В. Датчики підключають променевим чи кільцевим способом. При променевому способі кожен датчик з’єднаний із приймальною станцією парою самостійних проводів, що утворять окремий промінь, у який може бути включено до 3–4 датчиків.

При кільцевому способі датчики включаються послідовно в однопровідну лінію, початок і кінець якої з’єдна­ні з приймальною станцією. У кільцеву схему включається до 50 датчиків.

За принципом дії датчики поділяються на ….

Теплові датчики (рис. 14) – реагують на підвищення температури довкілля та поділяються на: максимальні, що спрацьовують при підвищенні температури до встановленого критичного значення; диференційні – спрацьовують при під­вищенні температури довкілля з певною швидкістю; макси­мально-диференційні.

Димові датчики – поділяються на іонізаційні та фотоелектричні. Димові датчики не можна встановлювати в приміщеннях з температурою повітря нижче 30° С і вище 60°С, відносною вологістю вище 80%, а також у дуже запилених приміщеннях і місцях, де можуть бути пари кислот.

Світлові датчики – реагують на …

Комбіновані датчики – побудовані на принципах роботи теплових і димових датчиків.

У номерах готелів, адміністративних приміщеннях вста­новлюються теплові датчики, в коридорах – димові. Датчики встановлюються на відстані 2 м від стін і 4 м один від одного.

Система пожежної сигналізації являє собою модульну адресно-аналогову пожежну станцію. Різноманітні пожежні датчики дозволяють вибрати для кожного приміщення готелю найбільш придатний фізичний принцип виявлення загоряння: оптичний, іонізаційний, тепловий. На шляхах евакуації встановлюються адресні ручні датчики. Система покликана з високим ступенем імовірності виявляти пожежу на ранній стадії загоряння, забезпечувати локалізацію вогнища заго­ряння, швидко реагувати на появу "чорного" диму. Система інтегрується ЕОМ та існуючими цифровими мережами передачі даних.

Рис. 14. Теплові автоматичні оповіщувачі:

а – плавкий замикаючий; б – плавкий, що розмикає; в – що самовідновлюється; 1 – біметалева пластинка; 2, 3 – контакти; 4 – ізолююча основа; 5 – регулювальний гвинт

Тема 7. Вертикальний транспорт будівель

План

1. Види вертикального транспорту

2. Конструкція ліфтів

3. Безпечна експлуатація ліфтів

1. Види вертикального транспорту

Вертикальний торговельних підприємств і багатофункціональних комплексів є важливою складовою частиною інженерного обладнання, яка за­безпечує ефективне використання будівель.

До вертикального транспорту відносять ліфти, ескалатори та патерностери.

Ліфт – це підйомник періодичної дії, в якому люди і вантажі перевозяться з одного рівня на інший у кабіні, що рухається вертикальними напрямними, встановленими на всю висоту шахт, і забезпеченим на посадочних майданчиках дверима, які закриваються.

За своїм призначенням ліфти в сфері готельного і ресторанного господарства, підприємств торгівлі поділяють на пасажирські, які служать для підйому і спуску людей, вантажно-пасажирські — для підйому і спус­кання вантажів і людей, вантажні з провідником, вантажні без провідника, малі вантажні (магазинні) - для підйому і спуску вантажів масою менше 200 кг.

Всередині будівель для розміщення ліфтів влаштовують глухі ліфтові шахти з межею вогнестійкості огороджувальних конструкцій менше 1 год. Класифікація і технічні характеристики основних типів ліфтів наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація основних типів ліфтів

Види ліфтів	Швидкість руху, м/с	Вантажопідйомність
Пасажирські:
- звичайні	0,71…1,4	320, 400,500,630,1000
- швидкісні	1,4…4,0	400,630,1000,16000
Спеціальні (швидкісні)	4,0…7,0	1600,2000
Вантажо-пасажирські	0,65	500,800,1000 і більше
Вантажні	0,25…0,5	1000, 3000, 5000
Вантажні (магазинні)	0,25	100,200

У громадських будівлях число ліфтів встановлюють за розрахунком, виходячи з функціональних потреб. Число пасажирських ліфтів у будівлі повинно бути не менше двох. Ліфти слід розташовувані таким чином, щоб відстань від дверей найвіддаленішого приміщення до дверей ліфта не перевищувала 60 м.

В будинках до 10 поверхів при числі пасажирських ліфтів не більше двох дозволяється їх розташування безпосередньо на сходовій клітці. В решті випадків виходи з ліфтів слід передбачати у ліфтові холи, при цьому ширина холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше 1,3 найменшої глибини кабіни ліфтів, при двохрядному розта­шуванні — подвійної найменшої глибини, але не більше 5 м.

В готельному господарстві пасажирський ліфт або ескалатор облаштовується:

- в готелях категорій * і ** при кількості поверхів більше чотирьох;

- в готелях категорій *** при кількості поверхів більше трьох;

- в готелях категорій **** при кількості поверхів більше двох;

- в готелях категорій ***** при кількості поверхів більше двох;

Час очікування в готелях категорій **** і ***** не повинен перевищувати 30 с, у інших – 45 с.

В готелях категорій **** і ***** повинно бути не менше 1 ліфта на кожні 60 номерів, а при кількості номерів більшій ніж 30 передбачається вантажний ліфт.

Важливою проблемою для сучасних багатонаселених будівель с за­безпечення пожежної безпеки ліфтів, а також встановлення ліфтів для пожежників. Для боротьби із пожежею необхідне використання спеціально призначених ліфтів Ліфти для пожежників повинні забезпечувати швидку доставку пожежних підрозділів на поверхи для боротьби з пожежею. Також вони можуть використовуватись, для евакуації населення з висотних будівель під керівництвом пожежників. Ці ліфти повинні мати додатковий захист від пожежі і обов'язково забезпечуватись спеціальною системою управ­ління, зв'язаною із розміщеними на поверхах температурними дат­чиками і датчиками задимлення.

Патерностери. Для вертикального транспорту в громадських бу­дівлях інколи застосовують багатокабінні підйомники з безперервним рухом з кабінами на одного або двох чоловік (рис. 39). Одна частина кабін під­німається нагору, інша спускається вниз. Зверху і знизу кабіна перехо­дить з однієї направляючої на іншу, не перевертаючись, що є безпечним для пасажирів. Швидкість руху кабін становить 0,25…0,3 м/с.

Ескалатори відносять до класу підйомників безперервної дії, які зазвичай застосовують у громадських будівлях з інтенсивними пасажир­ськими потоками, в тому числі в торговельних комплексах, та метрополітені. Один ескалатор шириною 1 м може перемістити до 150 пасажирів за хвилину. За призначенням розрізняють пасажирські і вантажно-пасажирські ескалатори.

Ескалатор складається із закріпленого на нахиленому металічному каркасі приводу, двох нахилених замкнутих ланцюгів, які огинають дві пари шківів (зірочок), верхня з яких є ведучою, нижня — натяжною (рис 40). Верхня частина полотна - робоча, нижня - холоста. Ескалатор облад­наний поручнями, що рухаються синхронно зі східцями, піддонами-сміттєзбірниками та мастильними пристроями. Кут нахилу ескалатора до 30°.

Переваги ескалаторів
Недоліки ескалаторів