29.Значення кровообігу.Основні принципи гемодинаміки.Велике коло кровообігу.

За допомогою кровообігу до тканин,клітин та органів надходить кисень,поживні речовини,а виводяться вуглекислий газ,та кінцеві продукти життєдіяльності за допомогою чого організм здійснює свої ф-ї і взагалі існує.

Гемодинаміка-рух крові по судинам.

• Рушійною силою кровотоку є різниця тисків між різними відділами судинного русла: кров тече від ділянки високого тиску до ділянки низького тиску.,що ств серце.

• Наявність венозних клапанів у венах нижніх кінцівок.Що забезпечують рух крові з низу вверх.

• Присмоктувальна дія серця.

Велике коло кровообігу розпочинається у лівому шлуночку.Кров,що потрапляє у аорту під час систоли шлуночків,омиває всі органи,тканини,клітини організму,віддаючи через капіляри поживні речовини і кисень,і забирає вуглекислий газ перетворюючись із артеріальної на венозну,і через верхню та нижню порожнисті вени потрапляє до правого передсердя,де і закінчується велике коло кровообігу.

30.Будова різних типів судин.Мале коло кровообігу.

В кровоносній системі існує 3 типи судин:

-артерія;

-вена;

-капіляри;

Артерія- пружні судина,що тече від серця до всіх органів(в них міститься кисень).Має три шари(такі як і у серця),і дуже високий тиск.Колір яскраво-червоний.

Вена-стінки скл з 3 шарів(як і у серця),проте м’язів шар тонший,еластичних волокон мало.Стінки мякі і мало пружні.всередині містяться півмісяцеві клапани.Колір темно-червоний.переносить вуглекислий газ.

Капіляри-найменші судини кровоносної системи,стінки яких дуже тонкі,оскільки саме через капіляри здійснюється обмін між кровю на клітинами.

Мале коло кровообігу.

Розпочинається в правому шлуночку,коли кров під час систоли виштовхується з нього і потрапляє до легеневої артерії.Кров тече до легеневого дерева,де збагачується киснем і перетворюється на артеріальну.Далі вона впадає у ліве передсердя через 4 легеневі вени.де і закінчується мале коло кровообігу.

28.Визначення стану ССС.Зміцнення ССС.(пит. 26) Перш ніж почати самостійно займатися, потрібно одержати рекомендації з режиму фізичної рухливості у свого дільничного лікаря чи в районному лікарсько-фізкультурному диспансері. Потім, використовуючи ради лікарів чи фахівців з фізичної культури (популярну чи методичну літературу), підібрати собі найбільш корисні види вправ. Займатися потрібно регулярно, намагаючись не пропускати жодного дня. При цьому необхідно систематично стежити за своїм самопочуттям, відзначаючи всі зміни, що відбуваються в організмі до і після занять фізичними вправами. Для цього проводиться діагностика, якщо це можливо, чи самодіагностика. При її проведенні ретельно фіксуються об'єктивні показники самоконтролю: частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, подих, вага, антропометричні дані. Діагностика також застосовується для визначення тренованості. Оцінка реакції серцево-судинної системи проводиться по вимірі частоти серцевих скорочень (пульсу), що у спокої в дорослого чоловіка дорівнює 70-75 ударів у хвилину, у жінки - 75-80. У фізично тренованих людей частота пульсу значно рідше - 60 і менш ударів у хвилину, а в тренованих спортсменів - 40-50 ударів, що говорить про економічну роботу серця. У стані спокою частота серцевих скорочень залежить від віку, підлоги, пози (вертикальне чи горизонтальне положення тіла), чиненої діяльності. З віком вона зменшується. Нормальний пульс здорової людини, що знаходиться в спокої, ритмічний, без перебоїв, гарного наповнення і напруги. Ритмічним пульс вважається, якщо кількість ударів за 10 секунд не буде відрізнятися більш ніж на один удар від попереднього підрахунку за той же період часу. Виражені коливання числа серцевих скорочень указують на аритмічність. Пульс можна підраховувати на променевий, скроневої, сонний артеріях, в області серця. Навантаження, навіть невелике, викликає частішання пульсу. Науковими дослідженнями встановлена пряма залежність між частотою пульсу і величиною фізичного навантаження. При однаковій частоті серцевих скорочень споживання кисню в чоловіків вище, ніж у жінок, у фізично підготовлених людей також вище, ніж в людей з малою фізичною рухливістю. Після фізичних навантажень пульс здорової людини приходить у вихідний стан, через 5-10 хвилин уповільнений. Відновлення пульсу говорить про надмірність навантаження. При фізичному навантаженні посилена робота серця спрямована на забезпечення працюючих частин тіла киснем і живильними речовинами. Під впливом навантажень обсяг серця збільшується. Так, обсяг серця нетренованої людини складає 600-900 мл, а в спортсменів високого класу він досягає 900-1400 мл; після припинення тренувань обсяг серця поступово зменшується. Існує багато функціональних проб, критеріїв, тестів-вправ, за допомогою яких виробляється діагностика стану організму при фізичних навантаженнях. Ми розглянемо їх нижче.