- •1. Громадяни, як суб’єкти трудового права.
- •2. Підвищена матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •3. Види матеріальної відповідальності.
- •4. Соціальна відпустка.
- •5. Комісія з трудових спорів (ктс) як обов’язків первинний орган з розгляду трудових спорів.
- •6. Трудові відпустки.
- •7. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •8. Тарифна система оплати праці та її складові елементи.
- •9. Поняття відпочинку та його види.
- •Підстави прийняття трудового договору.
- •11. Поняття і предмет трудового права.
- •12. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої системи.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •14. Матеріальна відповідальність підприємства/установи/організації за шкоду заподіяну працівником.
- •15. Кзпп (кодекс законів про працю) та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини.
- •16. Судовий розпорядок розгляду трудових спорів.
- •17. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення.
- •18. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (строковий, безстроковий).
- •19. Поняття колективного договору.
- •20. Порядок надання відпусток.
- •21. Принципи трудового права.
- •22. Повна матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •23. Порядок відшкодування нанесеної шкоди.
- •24. Порядок звільнення з роботи.
- •25. Поняття охорони праці за трудовим правом.
- •26. Підстави (умови) матеріальної відповідальності.
- •27. Поняття і види відпусток. Порядок їх надання.
- •28. Оплата праці при відхилені від умов передбачених тарифами.
- •29. Системи оплати праці (почасова, відрядна).
- •30. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов’язків.
- •31. Охорона праці жінок.
- •32. Юридична відповідальність за порушення трудових обов’язків. Поняття дисциплінарного поступку.
- •33. Відпустки без збереження заробітної плати.
- •34. Поняття і види трудового договору.
- •II. За формою:
- •35. Гарантія і компенсації.
- •36. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції, що визначають принципи регулювання відносин.
- •37. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом.
- •38. Тарифна система організації праці.
- •39. Поняття заробітної плати.
- •40. Заходи стягнення за порушення трудових обов’язків і порядок їх застосування.
- •41. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •42. Суб’єкти трудового права.
- •43. Методи забезпечення трудової дисципліни.
- •44. Поняття, підстави виникнення і зміст трудових правовідносин.
- •45. Поняття і зміст трудового договору.
- •46. Порядок укладання колективного договору. Зміст.
- •47. Поняття і види робочого часу.
- •48. Переведення на іншу роботу.
- •49. Відмежування трудового права від суміжних галузей права (цивільне, господарське, конституційне, адміністративне).
- •50. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії. Види інструктажів.
- •51. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці.
40. Заходи стягнення за порушення трудових обов’язків і порядок їх застосування.
За порушення трудової дисципліни власник підприємства або уповноважений ним орган може застосувати такі заходи стягнення, як догана або звільнення.
Догана – стягнення, яке полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника, примусити його належним чином виконувати свої трудові обов'язки.
Звільнення з роботи як дисциплінарне стягнення становить собою організаторський захід, пов'язаний з припиненням з працівником, що порушує трудову дисципліну, трудових правовідносин. Таке звільнення можливе в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогулу без поважних причин, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного і токсичного сп'яніння, вчинення за місцем роботи розкрадання майна, одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівним працівником.
Інші заходи, такі, як позбавляння премії, передбаченої системою оплати праці, позбавлення винагороди за наслідками роботи підприємства за рік, перенесення черги на одержання житла на рік, перенесення відпустки тощо, є заходами впливу, а не стягненням.
До притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення, з тим щоб всебічно та об'єктивно розібратися в причинах цього порушення. Відмова від подання пояснення не звільняє керівника від права накладення стягнення, а працівника — від дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
41. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
1. Зміна в організації виробництва і праці або скорочення чисельності працівників.
2. В разі невідповідності працівника даній роботі за станом здоров’я або недостатньою кваліфікації.
3. У разі відсутності працівника протягом чотирьох місяців підряд за непрацездатністю у випадку хвороби. 4. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
5. появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
6. систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; 7. винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; 8. вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи. 9. прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;