- •3.Зміст розрахункової роботи
- •4.Визначення механічної характеристики реле
- •5.Розрахунок магнітних провідностей та опорів повітряних зазорів
- •5.1.Загальні співвідношення
- •5.2. Знаходження магнiтної провідності та опору робочого проміжку
- •Визначення магнітної провідності та опору технологічного проміжку
- •5.6. Розрахунок магнітопровідності та опору проміжку витоку
- •7.Розрахунок мрс
- •Розрахунок кривих намагнічування магнітної системи
- •8. Розрахунок кривих намагнічення магнітної системи
- •9.Розрахунок тягової характеристики електромагніту
- •11.2. Гранична потужність розсіюванн
- •12. Якісні параметри реле
- •Кафедра електропостачання
5.Розрахунок магнітних провідностей та опорів повітряних зазорів
5.1.Загальні співвідношення
Ширина скоби якоря:
b=5/3*d=5/3*25*10-3=0,042 м.
Товщина скоби:
a=0.3*b=0.3*0,042=12,6*10-3 м
Площа перерізу якоря:
м2
Магнітну
систему за відомим значенням зусилля
якоря розраховують до визначення повної
магніторушійної сили /МРС/ , яку повинна
створювати
котушка реле. Повна МРС складається з
МРС, яка створює магнітний потік в
робочому повітряному проміжку, МРС,
необхідної для проведення потоку через
неробочі проміжки та стики в магнітній
системі, та з падіння МРС у магнітних
частинах магнітопроводу:
I·Wk = I·W·δ+I·Wн+I·Wм
Якщо вiдоме механічне зусилля на якорі то можна вiднайти магнiтний потік, необхідний для створення такого зусилля на якорi. Потiм знаходять магнiтні опори магнiтних та немагнітних частин магнiтопроводу та магнiтнi потоки в його частинах, визначають повну МРС спрацювання реле.
Перед розрахунком магнітної системи слід оцiнити основнi конструктивнi розмiри магнітопроводу.
Мiж довжиною осердя l0 та його з діаметром d0 існує таке спiввiдношення /при цьому досягаються оптимальнi електромеханi параметри реле/:
l0=(3…8) d0.
Площа полюсного наконечника звичайно в 2,5—4 рази перевищує площу поперечного перерiзу осердя S0. Площа перерiзу якоря Sя може бути меншою вiд S0, оскільки на кiнцi осердя через розсiювання магнітна iндукцiя менша, нiж у його основi: Sя=(0,6...1,0) S0.
Цi спiввiдношення орiентовнi.
Основнi розмiри елементiв магнітної системи можуть уточнюватися після перевiрочного розрахунку.
Спрощений розрахунок магнiтопроводу проводять у такiй послідовності.
Знаходять магнiтний потік в робочому проміжку, використовуючи формулу Максвелла, Вб:
Вб
Ця
формула використовуєтъся
для оцiнки
магнiтного
потоку на
один
робочий
проміжок
за умови, що магнітне
поле є
рiвномiрним
а осердя
електромагнiту
- ненасиченим.
Позначемо: μ0-
магнiтна
проникнiсть
вакууму /повітря/, яка дорівнює 4π·10-7
Гн/м;
-
механічне навантаження на якір в
критичній точці, Н.
Під час розрахунку за цією формулою враховуємо конструкцiю магнітопроводу.
5.2. Знаходження магнiтної провідності та опору робочого проміжку
Магнітну
провідність робочого проміжку Gδ
між плоским прямокутним якорем та
циліндричним полюсним наконечником
розраховуємо за емпiричною
формулою [3]
Gδ
=μ0(
k+
+0.69d),
/8/
Gδ=
де d
– діаметр наконечника, м;
δ-
робочий проміжок, м;
ρ=2R0/d;
R0
=2.5*d=80*10-3м—
відстань вiд
осі обертання якоря до осі симетрії
осердя /між осями осердь/;
ρ=2*80*10-3/32*10-3=5,0
k
= 2 p
(p
-
)=1,
-
коефіціеєнт який враховуе нерівномірнiсть
поля;
С— товщина полюсного наконечиика; μ0=4π·10-7 Гн/м- магнітна проникність повітря вакууму.
Магнітний опір робочого проміжку
Rδ=
Rδ
= 4,5*106Гн-1
Похідна магнiтної провiдностi
5.3. Розрахунок магнiтної провідності та опору неробочого проміжку
Проміжок δн розміщується мiж прямокутним якорем та прямокутною скобою і розраховується по осі скоби. Припускаємо: а/проміжок створений паралельними площинами; б/поток опучення відсутній. Тоді магнітна провідність
Gн=μ0
,
Gn =4*3.14*10-7*3,125*10-4/0.0392*10-3=165*10-7 Гн
де δн-
неробочий проміжок, м; S
н-
площа перетину неробочого проміжку.
м2,
який складається з двох частин: одна
залежить від кута
повороту
якоря, друга є постійною і обумовлена
немагнітними покриттям деталей.
Повний неробочий проміжок:
де
мм
У відповідності з прийнятими значеннями робочого повітряного проміжку розраховуємо неробочий проміжок, його магнiтну провідність та опір Rн. Результати зведемо в таблицю.
δ·10-3,м |
0,05 |
0.1 |
0.2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
1,1 |
Gδ·10-6, Гн |
0,227 |
0,226 |
0,225 |
0,222 |
0,22 |
0,217 |
0,21 |
0,214 |
Rδ·106, Гн-1 |
4,4 |
4,41 |
4,43 |
4,49 |
4,54 |
4,59 |
4,64 |
4,67 |
|
-4038 |
-1009 |
-252 |
-63 |
-28 |
-16 |
-10 |
-8,4 |
δн·10-3, м |
0,02 |
0,025 |
0,035 |
0,055 |
0,075 |
0,095 |
0,11 |
0,125 |
Gн·10-7, Гн |
536 |
428 |
306,2 |
194,8 |
142 |
113 |
93 |
85 |
Rн·105, Гн-1 |
0,18 |
0,23 |
0,33 |
0,51 |
0,70 |
0,88 |
1,07 |
1,16 |

,
Гн/м