15. Інноваційна програма в діяльності підприємства.

Інноваційна програма – це поєднання інноваційної ідеї, інноваційного проекту та створених планів реалізації інноваційного проекту.

У залежності від стану розроблення інноваційних ідей інноваційні програми перебувають на різних стадіях (етапах) інноваційного процесу. Як бачимо, інноваційні програми можуть перебувати:

• у стані намірів (формування),

• у доконаному стані (завершеному),

• у стані реалізації.

Суб’єкти формування і реалізації інноваційної програми:

• власники - визначають стратегію їхнього розвитку,

• керівники - формують плани реалізації цих стратегій,

• управлінські працівники підприємства (виконання технічної роботи, яка полягає в підготовці проектної документації, виконанні техніко-економічних обґрунтувань проектів, побудові прогнозів зміни попиту і пропозиції на ринках сировини і готової продукції, створенні кошторисів витрат на реалізацію інноваційних програм тощо),

• штатні або позаштатні працівники, які здійснюють НДДКР (працюють у напрямку акумулювання інноваційних ідей, досліджують ідеї на предмет доцільності і можливості їхньої реалізації, займаються створення прототипів інноваційних продуктів і технологій, беруть участь у підготовці інновацій до виробництва, досліджують можливості їхнього удосконалення і модернізації тощо),

• виконавці окремих робіт за інноваційними програмами,

• інвестори, кредитори, страховики тощо.

Класифікація інноваційних програм:

За напрямом реалізації інноваційні програми поділено на:

• виробничі - стосуються виконання підготовчих і забезпечувальних робіт у виробничо-господарському процесі підприємства та стосуються основного та допоміжного виробництва,

• управлінські - стосуються виконання керівниками підприємства загальних управлінських функцій та стосуються виконання конкретних функцій управлінськими працівниками.

За характером реалізовуваних інновацій виділено інноваційні програми, які передбачають:

• впровадження нової технології,

• освоєння виробництва нового продукту.

За цільовою спрямованістю інноваційні програми розподілено на ті, які мають за мету:

• розроблення нової продукції,

• покращання якості виробництва продукції,

• зниження собівартості або ціни продукції тощо.

16. Особливості створення ідей на підприємстві.

Створення інновацій може розглядатись як:

• індивідуальне авторство,

• колективну творчість, яка сьогодні переважає в інноваційній діяльності.

Виділяють такі типи творчого потенціалу членів колективу (команди):

- прометеї – особистості, які мислять творчо, перші з них генерують ідеї у загальному вигляді, другі - їх підхоплюють, перетворюють та роблять придатними до практичного застосування, треті – шукають їм застосування у нових сферах. Частка таких працівників в колективні до 6%,

- ерудити – особи, що самостійно не спроможні творити, але володіють глибокими різнобічними знаннями, є першими опонентами прометеїв. Частка таких працівників в межах 25-33%,

- систематизатори фактів - роль таких осіб зведена до первинного оброблення потоку інформації й поділу його на менші частини. Частка цих працівників - 20%,

- збирачі й реєстратори фактів – працівники, які займаються збиранням, описуванням, накопичуванням та збереженням інформації, яку в подальшому будуть використовувати інші,

- звичайні працівники – особи, які працюють над вирішенням проблем за допомогою шаблонів та готових методик, і виконують в основному підготовчу та допоміжну роботу.

Частка особистостей, здатних мислити творчо, не перевищує 15% членів колективу, а решта займається лише механічним виконанням вказівок керівництва. Будь-яка колективна творчість завжди базується на індивідуальних творчих процесах, наслідки яких в подальшому спільно аналізуються, оцінюються та обробляються.

Організація творчого інноваційного процесу в рамках команди є досить важкою задачею.