1. Які характеристики важливі для опису якості дорогоцінного каміння.

Оцінюють якість дорогоцінних каменів за такими показниками:

• прозорість – в гемології вимірють за номінальною шкалою: «прозорий мінерал», «напівпрозорий мінерал», «непрозорий мінерал».

• Насиченість кольору – вимір. як «кількість» основного тону в кольорі каміння, за допомогою колірних еталонів, відносних кількісних шкал, фізична суть яких полягає в змішуванні спектрально чистих тонів та ступеня їх розбавлення білим або чорним.

• Світлота-або яскравість-характ. Інтенсивності відбиття світла від поверхні каменя або його світіння визн. у відсотках.

• Просторова витриманість кольору- суто номінальна характ.для визначення якості блоків декоративного каміння. Визнач.:»добре просторова витриманість кольору», «погана прост.витрим.кольору».

• Тріщинуватість – зижує прозорість,фізичну витривалість каменя. Оцінюється номінально: «сильна трищінуватість», «середня трищ.», «слабка трищ.».

• Розміри бездефектних ділянок- для дорог.каменів вимір. у міліметрах.При оцінюванні ювелірних огранених каменів визнач.групу дефектності, що вказує на наявність певної кількості дефектів, а не на розміри бездефектних ділянок. Дефектність вимір. в напівкількісних та номінальних шкалах.

• Оптична дія кольору- майже суб’єктивна характеристика, що вказує на типовий результат сприйняття того чи іншого кольору спостерігачем із нормальним зором.

• Оптимальна відстань для спостереження- характеристика, яка показує, за яких відстаней до спостерігача найкраще спостерігається текстурний малюнок. Вимірюється в метрах, залежить від ряду естетичних властивостей.

• Екологічна чистота- загальна характеристика, що визнач.наявність будь-яких негативних впливів каміння на організм людини та навколишнє середовище-радіаційне випромінювання.Вимірюється в ранговій шкалі: «екологічно чистий», «екологічно брудний».

• Якість дорогоцінних кольорових каменів визнач.: твердістю, прозорістю, розмірами каміння, групою дефектності, кольором із відповідними шкалами.

2. Побудувати п’яти рангову шкалу якості бурштину у стані сировини за ознакою «форма»

Критерій форма для визначення якості бурштину є вкрай важливим, адже саме за його допомогою можна визначити об’ємну частку придатного для виробництва матеріалу.

Шкала: 1. Клас А – форма уламку близька до ізотермічної, поверхня рівна, без пагорбів та ямок.

2. Клас В – форма зразка близька до ізотермічної, поверхня рівна з наявними неглибокими ямками або горбками.

3. Клас С - форма зразка не ізометрична, наявна складна поверхня з заглиблення та ямами.

4. Клас D – форма зразка дуже не ізометрична, складна, химерна, викривлена, пластинчаста, поверхня порувата з глибокими заглибленнями та пагорбами.

5. Клас Х – крихти та уламки, які підлягають розмелюванню у порошок для подальшого оброблення.

Для виробництва ювелірних прикрас доцільно використовувати бурштин-сирець першиз двох класів.

3. Пояснити природу блиску перлів

Блиск є результатом відбиття світлового променя від поверхні перлу. Інтенсивність блиску перлів тим більша,чим більшим є її показник заломлення. Інтенсивність блиску перлів тим більша, чим більшим є її показник заломлення. Якість блиску залежить від фактури поверхні пластинок перламутру, що нашаровуються одна на одну, від якісних ознак перламутру, а саме: від його прозорості, гладкості, від товщини перламутрового шару і кожного з мікроскопічних шарів перламутру. Блиск обумовлено радіально-концентричною та шаруватою будовою перлів, а також оптичними властивостями стовпчастих утворень кальциту або тонких пластинок арагоніту, що перекривають одна одну, або й того й іншого.

Внаслідок інтерференції заломленого світла, на маленьких пластинах арагоніту виникає добре помітний блиск на перлах. Чим товстіший нарощений поверхневий шар, тим більше в ньому арагоніту (тобто менше конхіоліну).Чим регулярніше розташовані дрібні кристалічні форми арагоніту, тим більша інтенсивність блиску, який випромінює поверхня перлу. За цим критерієм австралійські перли не мають рівних.

При оцінці перлів за блиском їх досліджують на білому фоні під чистим білим пучком світла, обертаючи їх у такий спосіб, щоб бачити їх повну поверхню та особливості форми. Найвиразніше блиск виявляється в місцях найбільшого потовщення або складок.

Для атестації перлів застосовується система з п'яти номінально заданих категорій блиску: дуже сильний (інтенсивний), сильний, середній, слабкий та дуже слабкий (матовий).

Перли з дуже сильним (інтенсивним) блиском мають різкі, інтенсивні, майже дзеркальноподібні відбиття променів падаючого світла та характеризується високим контрастом між яскравими та темними ділянками. Перли з дуже слабким (матовим) блиском легко впізнати. Перли виглядають дуже мутними або, як кажуть, "молочними", або "крейдоподібними" та здаються радше білою бусинкою, ніж перлиною. Як правило, такі характеристики притаманні старим (мертвим) перлам та недоброякісним перлам з тонким перламутровим шаром.

Білет № 8