1.Загальна класифікація дорогоцінного каміння

Група, порядок	Головні камені
І група	Дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):
1	Алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;
2	Демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;
3	Аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворит, циркон, шпінель;
4	Адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, феро-ортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин;
II група	Дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин у сировині, необробленому та обробленому вигляді
III група	Напівдорогоцінне каміння - природні та штучні синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах)
1	Бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та котяче око, хауліт, хризокола, цоїзит, чароїт
2	Агат, амазоніт, гагат, гематит, скам'яніле дерево, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарии кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма

2.Які метали називають дорогоцінними.

Дорогоцінними називають всі метали, що відносяться до благородної групи. Це - золото, срібло, платина, паладій, родій, іридій, рутеній і осмій. Назву «благородних» вони отримали за свою корозійну стійкість в багатьох середі, а «дорогоцінних» - за високу вартість. Всі метали по мірі використання в ювелірній промисловості можна розділити на основних і другорядних. Основні метали - це золото, срібло і платина. Окрім хороших антикорозійних властивостей вони володіють ще рядом важливих якостей - м'якістю, тягучою, пластичністю і відмінною здатністю сплавлятися з іншими металами. У ювелірній справі найбільше вживання знаходять золото і срібло.

3. Побудувати дев’яти рангову систему оцінки якості діамантів за ознакою «чистота».

1. Відмінна чистота. . Не мають внутрішніх і зовнішніх дефектів, які можна побачити під лупою 10х.

2. Наближена до відмінної. Незначна кількість зовнішніх дефектів, що помітні під лупою 10х.

3. Хороша чистота. Невелика кількість внутрішніх дефектів, що помітні під лупою 10х.

4. Наближена до хорошої. Значна кількість внутрішніх дефектів, помітних під лупою і не помітних неозброєним оком.

5. Середня чистота. Велика кількість внутрішніх дефектів, помітних під лупою 10х, ледь помітних неозброєним оком.

6. Близька до задовільної. Мають у будь-яких зонах внутрішні дефекти, помітні неозброєним оком; - чисельні, окрім темних включень та темно забарвлених тріщин.

7. Задовільна. Невелика кількість дефектів, помітних неозброєним оком. Мають чисельні різнотипні внутрішні дефекти в будь-яких зонах, помітні неозброєним оком. Прозорі ділянки для огляду граней денця з боку коронки складають не менше 60% об’єму діаманта.

8. Наближена до граничної. Мають чисельні різнотипні внутрішні дефекти в будь-яких зонах, помітні неозброєним оком. Прозорі ділянки для огляду граней денця з боку коронки складають не менше 30% об’єму діаманта.

9. Гранична. Велика кількість дефектів, помітних неозброєним оком. Така чистота є граничною для використання діамантів у ювелірній промисловості.

Білет № 7