2. Система визначення кольору дорогоцінного каміння

Спектрофотометр – прилад, який вимірює світло певної довжини.

Будується графік проходження світла через камінь.

За 0 приймається чорний сажевий, за 100 – білий колір.

С – світлота; Р {0-100} – насиченість; λ_к – довжина хвилі. МКО { λ_к, Р, С}

При визначені різнокольорового каміння (мають два спектри кольору) визначають довжину і параметри двох спектрів (Х, У, Z).

Система визначення кольору каміння – PANTONE. { L, Р, С} L – літерал – літера, яка позначає назву кольору.

Насиченість (saturation)

R (колір)

Tone 10-60 * * * * * * *

(світлочут-)* * * * * * *

ливість * * * * * * *

* * * * * * *

* * * * * * *

* * * * * * *

* * * * * * *

Система визначення кольору RGBk – червоний, зелений і синій; k – світлота.

CMYk – індігово-синій, рожевий, жовтий і k – світлота.

Системи CMYk і RGBk мають відображення в параметрах системи PANTONE.

Система Mancella – книжка з контрастами фарб, які отримують розмелюванням каміння і розведенням їх в оліфах. Приклади позначення: G – смарагдово-зелений колір. vslgB – слабкий блакитний відтінок. vslbG – блакитний відтінок.

Якщо каміння штучно пофарбоване, то через просвіт буде видно його колір; якщо каміння природного кольору, то колір визначається за відбиттям.

3.Описати п’яти рівневу систему оцінки якості дорогоцінного каміння за ознакою «чистота».

1. Відмінна чистота. Не мають внутрішніх і зовнішніх дефектів, які можна побачити під лупою 10х.

2. Хороша чистота. Невелика кількість внутрішніх дефектів, що помітні під лупою 10х.

3. Наближена до хорошої. Велика кількість внутрішніх дефектів, помітних під лупою 10х, ледь помітних неозброєним оком.

4. Задовільна. Невелика кількість дефектів, помітних неозброєним оком.

5. Гранична. Велика кількість дефектів, помітних неозброєним оком.

Білет № 4

1. Описати принципи оцінки дорогоцінного каміння у стані сировини!

Головна мета оцінки коштовного каміння в сировині – передбачити можливість виготовлення з неї певної кількості якісних виробів.Це принципове зауваження, що лежить в основі наших міркувань, полегшує розуміння змісту деяких загальних обмежень щодо робіт, пов’язаних з укладання правил оцінки каміння в сировині. По – перше, прогнозування повинно враховувати, яку саме продукцію планується виготовити з сировини, та орієнтуватися на наявний практичний досвід у цій спаві.по-переробника, оптимальне співвідношення між складністю і, відповідно, вартістю операцій сортування сировини і кількістю критеріїв, за якими , з одного боку, здійснюється сортування, а з іншого,доцільність цих дій.

З точки зору видобувача коштовного каміння, так само як і з погляду пробника, система сортування сировини може бути суттєвим важелем у економічній боротьбі з конкурентами або перетворитися в чинник, який унеможливить отримання будь – яких прибутків. Крім того , для видобувача, який пропонує всю сировину, хоча вона не вся високоякісна, наявність досконалої системи сортування є до певної міри незручностю, але є завжди аргументом на користь переробника, який взагалі не хоче купувати сировну, що має якісь вади , а відтак завжди намагатиметься знизити вартість при її купівлі.

Виходячи із вказаного, створення класифікаційної системи сортування коштовного каміння в сировині є наслідком компромісу між видобувниками та переробниками, який підтверджується реальним економічними результатами їх роботи.

Для зручності обліку при ведені виробничих справ, комерційних переговорів та створення умов для здійснення, незалежних від інтересів видобувника та переробника, кожна система сортування передбачає також розробку відповідної номенклатури, тобто системи назв для певних якісних різновидів коштовного каміння у сировині.Ці назви можуть бути власними, сполученими або зміненими символами і позначками, визначеними у конкретній системі сортування.