3. Діагностика дорогоцінних металів

Дорогоцінними низивають 8 металів, що складають окрему групу. До них належать золото, срібло і платина та метали платинової групи паладій, родій, іридій, рутеній та осмій.

Діагностичні ознаки золота: Колір: золотисто-жовтий, жовто-білий, Блиск металевий, твердість – 2,5 – 3, густина 19,32 г /см3,кристалічна гратка – кубічна, гранецентрована, відносне подовження 50%, злам рублений і інше

Діагностичні ознаки срібла: Колір – білого кольору, густина – 10,35 г/см3, кристалічна гратка – гранецентрована, кубічна, відбивна здатність 95%, відносне подовження 60%, твердість за Бринелем 255НВ.

Білет № 19

1. Природа уявлень про дорогоцінні камені.

Природа уявлення дорогоцінного каміння - це задоволення гуманітарних потреб особистості і в проявах особистості в суспільстві.

До дорогоцінного каміння належать як природні, так і штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).

2. Прилади для діагностики якості дорогоцінних каменів органогенно походження.

До спеціальних пристроїв для діагностики дорогоцінних каменів органогенного походження можно віднести спостереження в ендоскопі. На поверхні культивованої перлини з'являється світла пляма. Поверхня природної перлини залишається без змін.

Дифракція в рентгенівському випромінюванні Культивована перлина при спостереженні в одному напрямку відкриває чотирикутник. Природна перлина при спостереженні у будь-якому напрямку відкриває шестикутник.

Спостереження в тіньовому рентгені - рентгенівська радіографія

• У культивованій перлині виразно видно межі між ядром та прикриттям.

• У природній перлині меж між ядром та прикриттям не видно, лише на краях силует затемнений.

• Імітації з скляних бусинок непрозорі і мають вигляд білих або чорних плям.

При опромінюванні ультрафіолетовим світлом усі види кістки люмінесціюють білуватим або фіолетово блакитним світлом, при цьому найбільша люмінесценція характерна для кістки гіпопотама та моржа.

3.Визначення вмісту дорогоцінних металів на пробірному камені.

В інспекція пробірного нагляду при контролі якості виробів, виготовлених із дорогоцінних металів, цей метод дає змогу визначити пробу сплавів з точністю до 0,5%. Це спосіб приблизного визначення проби сплаву. Перевагами опробовування на пробірному камені є збереження цілісності виробів, визначення сплавів у будь-яких виробах, простота та швидкість опробовування. Для проведення опробовування необхідні пробірний камінь, пробірні голки та реактиви.

Пробірний камінь - це кременистий сланець чорного кольору (без тріщин та сторонніх включень), дрібнозернистої будови, з добре відшліфованою поверхнею. Камінь має бути стійким до дії азотної, сірчаної та соляної кислот та їх сумішей.

Пробірні голки - це смужки дорогоцінних сплавів, що припаяні до латунних пластинок, на яких зазначена проба цієї голки. Для кожної проби існує комплект голок, що відрізняються за кольором внаслідок різного вмісту легуючих компонентів. До комплекту пробірних голок кожного виду мають входити голки кожного стандартного сплаву та голки проміжних проб.

Пробірні реактиви - це водні розчини кислот, сумішей кислот або розчини солей, за допомогою яких опробовують поверхню металу, що досліджується.

Опробовування на пробірному камені пробірними голками полягає в тому, що чистим виробом на пробірний камінь наносять штрих довжиною 10-15 мм та шириною 2-3 мм. Біля цього штриха наносять штрих голкою, що за кольором подібна до сплаву виробу. Після цього на обидва штрихи скляною паличкою наносять реактив, що відповідає пробі голки. Через 10-20 секунд розчин дає осад, якому дають можливість підсохнути, після цього порівнюють відтінки штрихів. Якщо кольори на штрихах виробу та голки збігаються, то вважають, що проба сплаву, чи самородка ідентична пробі відповідного номера голки. Якщо колір штриху виробу темніший, проба виробу нижча і навпаки. А в разі, коли реактив на низьку пробу розчиняє смужку досліджуваного металу, то вважається, що зразок не містить золота.

Реактиви для опробовування: Розчин хлорного золота (розчин золотохлористоводневої кислоти) та Кислотні реактиви (відповідні для кожної проби) – золото; Хромпік (двохромовокислий калій) та Розчин азотнокислого срібла- срібло; Розчин йодистого калію паладій та Розчин залізисто-ціанистого калію – платина.

Білет № 20