2. Побудувати п’яти рангову шкалу якості бурштину у стані сировини за ознакою «форма»

Критерій форма для визначення якості бурштину є вкрай важливим, адже саме за його допомогою можна визначити об’ємну частку придатного для виробництва матеріалу.

Шкала: 1. Клас А – форма уламку близька до ізотермічної, поверхня рівна, без пагорбів та ямок.

2. Клас В – форма зразка близька до ізотермічної, поверхня рівна з наявними неглибокими ямками або горбками.

3. Клас С - форма зразка не ізометрична, наявна складна поверхня з заглиблення та ямами.

4. Клас D – форма зразка дуже не ізометрична, складна, химерна, викривлена, пластинчаста, поверхня порувата з глибокими заглибленнями та пагорбами.

5. Клас Х – крихти та уламки, які підлягають розмелюванню у порошок для подальшого оброблення.

Для виробництва ювелірних прикрас доцільно використовувати бурштин-сирець першиз двох класів.

3.Побудувати дев’яти рангову систему оцінки якості діамантів за ознакою «колір».

Кольорова гама діамантів різноманітна: від рожевого, червоного, синього, зеленого, жовтого, коричневого до чорного. Домішки алюмінію зумовлюють синій колір алмазу, марганцю - рожевий, азоту - жовтий.

Для виробництва ювелірних виробів зазвичай використовують діаманти безкольорові та ті, які мають слабкий жовтий і коричневий відтінок.

Колір діаманта в Україні визначають за одним з двох методичних підходів:

•перший – за інтенсивністю забарвлення (незалежно від колірного тону) із врахуванням значущості колірних характеристик з точки зору споживних властивостей;

•другий - за інтенсивністю забарвлення з поділом діамантів за певними колірними тонами.

9-ти рангова система оцінки якості діамантів розроблена близько до першого підходу за кольором та інтенсивністю забарвлення:

1. Безбарвні вищі, а також з відтінком блакитні.

2. Безбарвні.

3. З ледь помітним жовтим відтінком.

4. З незначним відтінком жовтизни.

5. З невеликим жовтим, сірим або іншим відтінком та ледь помітним коричневим відтінком.

6. З помітним жовтим, сірим або іншим відтінком та незначним коричневим відтінком.

7. З видимим жовтим, сірим, коричневим або іншим відтінком.

8. Дуже ясно забарвлені – жовті, сірі, коричневі або інші.

9. Жовті, жовто-коричневі, темно-коричневі, чорні, інші, що не мають естетичного вигляду.

Білет № 13

1.Критерії оцінки якості перлів.

Сертифікація дорогоцінних перлів кожного виду передбачає класифікацію за такими основними критеріями як форма, блиск, колір, стан поверхні, розмір ( маса).

Перли за формою поділяють на: круглі; симетричні - ґудзик, яйце, краплина, груша; барочні( фантазійні). Вона відіграє провідну роль при визначенні ціни на перли.

Для атестації перлів застосовується система з п’яти номінально заданих категорій блиску: дуже сильний ( інтенсивний), сильний, середній, слабкий та дуже слабкий ( матовий).

Колір перлів – це комбінація кольору поверхні, оптичних ефектів та відтінку кольору. Перли бувають білого. Рожевого. Чорного, кремового, жовтого ( золотого), блакитного, сірого ( сріблястого) кольорів. Найціннішим є рожеві, білі, чорні перли. Відтінок – це один або більша кількість кольорів, які відтіняють власний колір перлів. Якщо у перлів немає відтінку, це свідчить про слабкий блиск, а відповідно і низьку якість перлів. Важливим є наявність іризації. Товщина перламутрової оболонки як фактор оцінки відіграє суттєву роль при оцінюванні культивованих перлів з ядром з перламутру, тому що впливає на блиск, колір, загальний зовнішній вигляд та довговічність перлів.

Оцінку стану поверхні здійснюють за наявністю або відсутністю вад на поверхні. Недопустимими вадами або такими, що суттєво знижують якість та ціну перлів, є тріщини, місця без перламутру, очевидна плямистість на поверхні.

Маса натуральних перлів виражається в гранах, каратах, моммах.

Якість природних та культивованих перлів визначається за допомогою лупи 2-кратного збільшення. Ціна перлів залежить від їх категорії якості та маси.