13. Бензини, присадки. Класифікація, вимоги до якості, маркування, зберігання, безпека користування.

Бензини поділяють за призначенням: для автомобільного (кар­бюраторні, інжекторні двигуни) та авіаційного (поршневі двигуни) транспорту.. Основними експлуатаційно-технічни­ми властивостями автомобільних бензинів є детонаційна стійкість, карбюраційні та антикорозійні властивості, хімічна та фізична стабільність, а також ступінь забруднення (вміст домішок).

Автомобільні бензини товарних марок - суміш компонентів, які отримують в процесі переробки нафтопродуктів. Тому одна й та сама маса марки бензину, залежно від технологічного устатку­вання НПЗ, може мати різний компонентний склад. за­лежно від величини тиску насиченої пари (ТНП) автомобільні бен­зини поділяють на зимові та літні.

Зимові марки бензинів мають ТНП не більше 66,7 кПа (500 мм рт. ст.) і рекомендовані до використання з 1 жовтня до 1 квітня, літні -66,7-93,3 кПа (500-700 мм рт. ст.) з 1 квітня до 1 жовтня. Міжсе­зонні марки мають ТНП не більше 79,9 кПа (600 мм рт. ст.). Зимові бензини мають більшу здатність до випарування, тобто мають більш легкий фракційний склад, ніж літні. Температура початку перегонки та перегонки 10 % фракцій цих бензинів відносно низька, що дозволяє взимку пускати холодні двигуни автомобілів без їх попереднього підігрівання. Літні бензини мають вищу тем­пературу, завдяки чому під час роботи двигуна в теплий період вик­лючається можливість утворення парових пробок. У випадку зас­тосування зимових бензинів улітку можливе перегрівання двигуна внаслідок утворення парових пробок.

Хімічна стабільність бензину - це здатність опору до утворення смол та окислення впродовж певного (індукційного) періоду при тем­пературі 100 °С. Смоли та окислення бензину можуть утворюватися під час його транспортування та збереження внаслідок впливу ат мосферного кисню. При тривалому збереженні автомобільний бен­зин окислюється, внаслідок чого в ньому підвищується зміст фак­тичних смол, які утворюють в паливній системі та камерах згоряння смолисті відкладення (нагар). На вміст фактичних смол у бензині, крім тривалого збереження, впливають також умови збереження: зовнішня та внутрішня температура, колір і герметичність місткості, тари, ступінь їх заповнення тощо, Фізичну стабільність автомобільного бензину підвищують шляхом додавання антиоксидних присадок (інгібіторів), які протягом визначеного часу уповільнюють розвиток окисних про­цесів. Для стабілізації автомобільних бензинів на вітчизняних підприємствах застосовують деревносмолисту та параоксидіфеніла-мінову присадки, а також присадку ФЧ-16. У марці бензину цифрами вказують мінімальне октанове число визначене за моторним методом; літерою "А" - бензин автомо­більний; літерами "АГ {"АИ") - бензин автомобільний, в якому ок­танове число визначене за дослідним методом.

Бензини марок А-66, А-72, А-76, АИ-93 виробляють зимовими та літніми. Бензини марок АИ-95, АИ-98 універсальні; їх можна застосовувати як узимку, так і влітку. Кисеньмісткі антидетонаційні присадки (оксигенати) дещо підвищують октанове число і зменшують токсичність відпрацьова­них газів за рахунок зменшення у них продуктів неповного згорян­ня. Найбільше застосування отримала присадка метилтретбутило-вого ефіру (МТБЕ) та деякі пакети на її основі. Кисеньмісткі присадки розчиня­ють воду, яка знижує властивості бензинів під час їх збереження. Це обмежує сферу їх застосування: їх використовують переважно для виробництва високооктанових бензинів. Єдина система позначень марок автомобільних бензинів відсутня.

Зазвичай, бензин маркірують літерами і цифрами: А, АІ (АИ), іноді словом Нормаль, РКЕМШМ та ін. Цифрами позначають де­тонаційну стійкість бензинів. У марках бензинів, що виробляються в Європі, цифрами, як правило, позначають октанове число за дос­лідним методом. Виключення становлять бензини з низьким окта­новим числом А-72 та А-76 в яких цифрами позначають октано­ве число за моторним методом.

Авіаційні бензини призначені для викорис­тання в поршневих авіаційних двигунах. Основні марки авіаційних бензинів є етиловані - вони містять 2-3,2 г/кг бензину тетраетилсвинцю (ТЕС). Також існують малоети-ловані (менше Іг/кг) і неетиловані бензини. Авіаційні бензини, що виробляють у країнах СНД, позначають літерою Б і дробом, у чисельнику якого наводять октанове число за моторним методом, а в знаменнику - сортність на збагаченій суміші (наприклад, Б-91/115, Б-100/130). Бензини, в яких показник сорт­ності на збагаченій суміші не регламентовано, маркіруються лише октановим числом за моторним методом (Б-70, Б-92).