20. Вимоги до конструкції приладів та їх внутрішньої проводки

Електропобутові прилади повинні мати відповідний захист від вологи, а на електричну ізоляцію не повинна впливати конденсована волога з повітря внаслідок її осідання на холодних частинах приладу або рідина, яка може витікати Із посудин, шлангів, з'єднань і т.п., які є складовими частинами приладів. Ізоляція приладів не повинна бути пошкодженою, якщо порушується цілісність шланга або герметичного з'єднання. Крім того, внутрішні проводки, обмотки, колектори двигуна, контактні кільця і т.п., а також ізоляція в цілому, не повинні підлягати шкідливому впливу мастил або подібних речовин, якщо це не передбачено конструкцією. Прилади повинні працювати у всіх положеннях, які тільки можливі в умовах нормальної експлуатації. Зокрема, їх конструкція повинна перешкоджати проникненню всередину різних речей зі столу або підлоги, які можуть спричинити небезпеку. Прилади, частини яких мають підвищену температуру, повинні мати таку конструкцію, за якої виключається можливість дотику руки під час їх утримання в цій руці. Клементи, призначенням яких є зберігання укладених шпурів або кабелів, не повинні мати шорстких або гострих поверхонь. Котушки для ікшотування шнура не повинні спричиняти надмірного тертя або пошкодження гнучкого шнура, пошкодження (розрив) жил проводів, надмірного зносу рухомих і нерухомих контактів. Вимоги безпеки відносно внутрішньої проводки взагалі можна охарактеризувати наступним. Внутрішня проводка і проводи приладів повинні бути надійно захищені від випадкового пошкодження. Якщо під час ремонту приладу необхідне втручання, яке пов'язане зі зміною нучлів або окремих елементів, то проводи, що з'єднують різні частини приладу, не повинні піддаватися надмірним напругам. Ізоляційні матеріали проводів не повинні мати контакт з гострими гранями інших елементів, а проводи, жовто-зеленого кольору, з'єднуватись з будь-якими затискачами, крім затискачів для заземлення. Заборонено для внутрішньої проводки використовувати алюмінієві проводи.

21. Діалектричні матеріали.

Електроізоляційні матеріали, або діелектрики, - речовини, які ізолюють струмопровідні частини електричного обладнання. На відміну від провідникових матеріалів діелектрики мають значно більший електричний опір. Характерна властивість діелектриків - можливість утворювання в них сильного електричного поля і накопичення електричної енергії. Ця властивість широко використовується у виробництві конденсаторів та Інших елементів і пристроїв. За агрегатним станом діелектрики поділяють на газоподібні, рідинні і тверді. Найбільш поширені останні види матеріалів. За хімічним складом діелектрики поділяють на органічні та неорганічні. Органічні діелектрики у своєму складі містять основний матеріал - вуглець (С). В неорганічних діелектриках вуглець відсутній. За способом отримання діелектрики можуть бути природні та синтетичні. Остання група налічує широкий асортимент матеріалів; внаслідок органічного синтезу можуть бути створені діелектричні матеріали із заданими властивостями з необхідними електричними і фізико-хімічними параметрами. За будовою молекул діелектрики можуть бути нейтральними і полярними. Асортимент діелектричних матеріалів охоплює:газоподібних (повітря, азот, елегаз, електровід'ємні гази - суміші газів, до складу яких входять атоми Р, Вг, СІ); рідких та напіврідких - мінеральні масла, касторова олія, совол (пентахлор дифеніл), кремнійорганічна рідина, вазелін конденсаторний; твердих діелектриків. Тверді діелектрики - найпоширеніша група, яка охоплює такі матеріали та вироби з них: діелектричні матеріали на основі високомолекулярних спо­лук (природних і синтетичних); діелектричні матеріали, які після застосування стають твер­дими (воскоподібні, компаунди); електротехнічні пластмаси; електроізоляційні папір і картон; шаруваті матеріали, електроізоляційні лаки та емалі; електроізоляційні лакотканини, плівки; електроізоляційні слюди і матеріали на їх основі; електрокерамічні матеріали.