18. Технічні рідини.

Технічні рідини застосовуються у таких функціональних сис­темах автомобілів, як охолоджувальна, гальмівна тощо. Охолоджувальні рідини. Охолоджувальні рідини призначені для застосування в теплообмінних агрегатах ДВЗ і є рідинами з низькою температурою замерзання. Донедавна охолоджувальні рідини (ОР) виготовляли на основі етиленгліколю, які є дуже токсичними речовинами. ОР не повинні містити силікатів, боратів, амінів, нітритів або нітратів. ОР мають назву "тосол" або "антифриз" що, по суті, одне й те саме, проте за традицією ОР блакитного кольору називають тосо-лом, а інші - антифризами.До показників якості ОР, які регламентуються належать: 1)температури кристалізації і кипіння, густина (свідчать про здатність не замерзати взимку, працювати в умовах підви­ щеного тиску і відводити тепло) 2) показник активності іонів водню (рН) (дає змогу встанови­ ти ступінь сумісніості ОР з металами, тобто свідчить про корозійну здатність рідини і стабільність експлуатаційних властивостей).Гальмівні рідини. Гальмівними рідинами (ГР) називають ро­бочі рідини різних гідравлічних систем, зокрема гідроприводу галь­мівної системи і в систеїмі зчеплення автомобіля. ГР призначені переважно для передачі ешергії від головного циліндра до робочих, колісних циліндрів. Важливим показником якості ГР є температура кипіння, ос­кільки кінетична енергія автомобіля, що рухається, переходить у теплову, величина якої може досягати 150°С Перепад температур сприяє поглинанню воло:ги з повітря, внаслідок чого температура кипіння ГР знижується, і при цьому виникає небезпека закипання рідини під час гальмування.

19. Безпека електропобутових товарів.

З точки зору електричної безпеки найважливішою вимогою є іахист від ураження електричним струмом. Електрична безпека полягає в тому, що діелектричні матеріали, які застосовуються в приладах, мають надійно ізолювати струмопровідні частини; струм митоку не повинен перевищувати встановленого значення, а кон­струкція приладів має передбачати захист від випадкового дотику до елементів, які перебувають під напругою.Якість ізоляції визначається її опором і напругою, які вона вит­римує без пошкоджень. Особливо важливі ці показники після про­ведення випробувань на вплив вологи. У приладів класу 0 захист від ураження електричним струмом за­безпечується основною (робочою) ізоляцією, тобто відсутні будь-які елементи, які необхідні для з'єднання доступних струмопровідних час­тин приладів, якщо такі є, із захисним проводом стаціонарної проводки. Прилади класу 01 мають скрізь основну ізоляцію і затискачі для заземлення, але обладнані кабелем або шнуром живлення без проводу для заземлення і штепсельною вилкою без контакту для заземлення, яка не може бути ввімкнута у розетку з контактом для заземлення. У приладах І класу захист від ураження електричним струмом за­безпечується основною ізоляцією і додатковими заходами безпеки,; наявності яких доступні до дотику струмопровідні частини, що з'єднаї із захисним проводом заземлення стаціонарної проводки. У приладах II класу захист від ураження електричним струмом забезпечується також основною ізоляцією і додатковими засобами безпеки - подвійною або підсиленою ізоляцією. До того ж у прила­дах відсутнє будь-яке з'єднання із захисним заземленням а умови встановлення виключають додаткові заходи безпеки. Прилади та­кого класу можуть мати різну конструкцію. Найбезпечніші щодо цього прилади III класу. Це прилади, в яких захист від ураження електричним струмом забезпечується живленням від безпечної наднизької напруги. Такі прилади не ма­ють окремих вузлів або електричних ланцюгів, що працюють від підвищеної напруги.