45. Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні.

Нація - це сукупність усього населення, всіх етносів, що проживають в межах держави і об’єднуються за допомогою юридичних інституцій, прав громадянства і які мають духовну потребу жити разом і рухатися до спільної мети.

Україну не оминула загальносвітова криза ідеалів суспільного розвитку, глобалізація і незворотні руйнівні процеси в природі та в основних сферах суспільної життєдіяльності. Системна, всеохоплююча глибинна криза проникла в усі без винятку сфери соціального життя в Україні - духовну, політичну, економічну.

Найочевидніші ознаки кризи: 1. руйнування колишніх ціннісних орієнтацій у більшості громадян і несформованість нових, що спричиняє системну дезорієнтацію суспільства;

2. зневіра в усіх інститутах влади, що зумовлює соціальну байдужість і прихований протест населення проти всіх рішень "верхів";

3. поляризація суспільства на багатих (включаючи олігархів) і високозабезпечених громадян (до яких належить політична еліта), з одного боку, і бідних, прибутки яких нижчі за прожитковий мінімум;

4. практична відсутність стійкого середнього класу, як адаптованої до нових умов соціальної верстви, котра забезпечує основу стабільних ринкових відносин;

5. корупція, безробіття у видимій і прихованій формах, безпритулля дітей, незахищеність сиріт, незабезпеченість людей похилого віку;

6. погіршення стану здоров’я нації, переважання смертності над народжуваністю, вимушена трудова еміграція;

7. руйнування соціальної та духовної сфери, засобів масової інформації та фінансових структур;

8. корумпованість, а часто й криміналізація влади, свавілля чиновників та їх антиукраїнські дії.

Основні напрями державної політики у сфері міжнаціональних відносин:

* Забезпечення рівних прав та свобод усіх громадян, незалежно від раси, національного чи етнічного походження.

* Перетворення поліетнічності суспільства, його багато культурності в консолідуючий фактор формування громадянського суспільства.

* Розвиток культурної самобутності етносу, всебічний розвиток укр. культури та мови.

* Створення сприятливих умов для розвитку етнічної культурної, мовної, релігійної самобутності національних меншин.

* Інтеграція до укр. суспільства етнічних груп, що були незаконно депортовані та ін.

46. Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства.

Різні політичні явища в суспільстві об'єднанні поняттям "політична система" суспільства. Призначення політичної системи – це забезпечення інтеграції, розробка та реалізація загальної мети суспільства. Політична система є центральною проблемою політології.

У науковій літературі побутують різні погляди, як на тлумачення поняття “політична система” суспільства, так і на сутність цього феномена. Система — одне з основних понять політології, яке дає змогу скласти уявлення про суспільство у вигляді його абстрактної, спрощеної моделі чи окремих елементів. Кожна система повинна бути функціональною і, згідно з Т.Парсонсом, має реалізовувати 4 функції, що служать задоволенню її елементарних потреб:

1. Функція адаптації – установлення зв’язків системи з навколишнім середовищем, система пристосовується до середовища і обмінюється з ним ресурсами.

2. Функція ціледосягнення – визначення цілей системи і мобілізація ресурсів для їх досягнення.

3. Функція інтеграції – підтримання координації взаємовідносин елементів системи.

4. Функція латентна – зберігання орієнтації суб’єктів системи на її норми і цінності.

Кожне суспільство є сукупністю підсистем (сфер):

1. виробничої,

2. соціальної,

3. духовної,

4. політичної, до якої належать інститути держави і влади.

5. Правова,

6. Етична.

Усі ці підсистеми наділені властивими лише їм структурою, функціями, цінностями,нормами,цілями тощо:

1. виробнича забезпечує матеріальну основу життя суспільства;

2. соціальна і духовна сприяють нормальному функціонуванню різних соціальних інститутів;

3. політична покликана створювати сприятливі умови для ефективної діяльності всіх ланок суспільної системи, для повної реалізації інтересів усіх членів суспільства.

Кожна з підсистем може зберігати життєздатність лише за умови, що всі інші функціонуватимуть бездоганно чи хоча б задовільно.

Відмінності політичної системи від усіх інших систем:

• верховенство політичної системи

• обумовленість політичної системи соціальним середовищем (соціальною та економічною структурами суспільства)

• відносна самостійність політичної системи

Політична система суспільства дозволяє найбільш повно і послідовно розкрити суспільно-політичну природу суспільства, принципи організації влади, існуючі політичні відносини.