Питання для самоперевірки та контролю знань

1. Вкажіть послідовність етапів створення підприємства.

2. Дайте поняття бізнес-плану та обґрунтуйте необхідність його складання. Для кого розробляється цей документ?

3. Які можливі способи розробки бізнес-плану?

4. Розкрийте структуру та зміст типових розділів бізнес-плану.

5. Що таке точка беззбитковості і як її розрахувати?

6. Поясніть структуру засновницького договору, статуту.

7. Визначте сутність статутного фонду та порядок його формування.

8. Які документи необхідно надати для державної реєстрації ново­створюваного підприємства?

9. Які документи необхідні при державної реєстрації громадянина, що має намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи?

10. У яких випадках передбачається перереєстрація та скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності?

11. Назвіть фактори (критерії) вибору банку.

12. Які документи надаються при відкритті рахунку для формуван­ня статутного фонду господарського товариства?

13. Назвіть документи, необхідні при відкритті поточного рахунку у банку для новостворюваного підприємства?

14. Які кредити можуть надавати банки підприємцям?

15. Що таке ліцензія? Вкажіть, які відомості містяться у цьому до­кументі.

16. Дайте поняття ліцензування, ліцензійні умови, ліцензіат, орган ліцензування.

17. Назвіть принципи державної політики у сфері ліцензування.

18. Перелічіть види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

19. Назвіть органи ліцензування на прикладі окремих видів госпо­дарської діяльності.

20. Які функції виконує орган ліцензування?

21. Які документи подаються для одержання ліцензіі?

22. Що таке торговий патент? Вкажіть, які відомості містяться у цьо­му документі.

23. Які види діяльності підлягають патентуванню?

24. Що є підставою для придбання торгового патенту? У яких ви­падках видається пільговий торговий патент?

Розділ 7 Кар’єра у бізнесі

7.1 Поняття кар’єри, її види та етапи розвитку

Кар’єра у бізнесі — це просування людини по службі, процес зміни рівня професійної кваліфікації або майнового статусу, а також позиції та поведінки, пов’язані з досвідом роботи і трудовою діяльністю.

Професійна кар’єра передбачає процес досягнення високої ква­ліфікації у рамках певної професії.

Як вид трудової діяльності професія об’єднує комплекс знань і на­вичок, отриманих шляхом навчання та практики. Працівник оцінюєть­ся не тільки за професією, але й за спеціальністю.

Спеціальність — це сукупність знань та навичок для виконання спеціального кола робіт трудової діяльності у межах конкретної про­фесії. Здійснення окремих видів професійної діяльності пов’язане з наявністю відповідного рівня освіти. Зростання професійної кар’єри передбачає отримання розряду, категорії, вченого звання, наукового ступеня, освоєння суміжних професій, нових професійних вмінь. Для професійної кар’єри характерна перевага спеціалізації, робота в одній предметній галузі.

Посадова кар’єра — це просування по службі у рамках організаційної ієрархії підприємства.

Кожне підприємство має штатний розклад з переліком посад. Для кожної посади складаються і затверджуються органами управління по­садові інструкції, де вказуються вимоги до працівника, його функціо­нальні обов’язки. Зайняття певної посади вимагає потрібного рівня освіти, підтвердженого дипломом. Посадова кар’єра відображає зміни переважно посадового статусу працівника, його соціальної ролі, ступінь та простір посадового авторитету на підприємстві.

Посадову кар’єру можна поділити на потенційну та реальну.

Потенційна кар’єра — це особисто вибудований трудовий та життє­вий шлях на основі планів, потреб, здібностей, цілей. Це кар’єра-мрія, бажання. Вона може суттєвим чином впливати на вчинки, поведінку людини, може бути реалізованою повністю, частково або зовсім не здійсненою.

Реальна кар’єра — це те, що людині вдалося реалізувати впродовж певного часу, у певній сфері діяльності, у конкретній організації.

Внутрішньоорганізаційна кар’єра — це послідовна зміна стадій роз­витку працівника у рамках однієї організації (підприємства). Вона охоп­лює такі три основні напрямки:

• вертикальний — сходження на більш високий ступінь структур­ної ієрархії;

• горизонтальний — переміщення в іншу функціональну область діяльності або виконання певної службової ролі, яка не має жор­сткого оформленого закріплення в організаційній структурі (на­приклад, тимчасове виконання ролі керівника його заступни­ком, розширення або ускладнення завдань у межах зайнятої посади у поєднанні з винагородою);

• доцентровий — швидкий рух до центрального керівництва організації, який є досить привабливим для співробітника (на­приклад, запрошення працівника на недоступні йому раніше зустрічі, наради як формального, так й неформального харак­теру, отримання доступу до джерел інформації, окремі важливі доручення керівництва).

Майнова кар’єра — процес зміни майнового статусу людини.

Типологія кар’єрного процесу ознайомлює з особливостями виник­нення і направленості кар’єри, внутрішньою організованістю, взаємо­дією, послідовністю зміни рівня життєдіяльності людини.

Виділяють такі типи кар’єри:

• прогресивний (висхідний);

• слабозростаючий;

• лінійний (горизонтальний);

• регресивний (низхідний).

Ідеальна форма кар’єрного процесу — його розвиток по висхідній (прогресивний тип). Кожна подальша стадія змін у цьому процесі відрізняється від попередньої більш високим рівнем здібностей і мож­ливостей життєдіяльності. Зміни, що відбуваються, незворотні, потен­ціал накопичується та «вплітає» працівника у мережу соціальних зв’язків, дає імпульс на досягнення більшого успіху у висхідному по­тоці системи просування.

Слабозростаючий тип кар’єри — позитивний процес, але окремі його етапи і складові можуть затягуватись на певний час. Так, праців­ник може перебувати на одній посаді довгий час з подальшим успіш­ним просуванням по службі у майбутньому.

Для цих двох вищевказаних типів кар’єри характерне отримання більш високої освіти або кваліфікації; досягнення посадового статусу, наприклад, керівника підприємства, або його підрозділу з більшою відповідальністю у прийнятті рішень. Стосовно робочих професій — це підвищення рівня кваліфікаційного розряду за своєю професією.

Кар’єрний процес за горизонтальним спряму­ванням — це лінійний тип кар’єри, який охоплює соціально-профе­сійні переміщення (зміна місця роботи або професії), не пов’язані з зро­станням рівня освіти, кваліфікації або з отриманням більш високого посадового статусу.

Низхідний рух кар’єрно­го процесу — це регресивний тип. Такі спади, стрибки відбуваються при невідповідності здібностей та активності людини вимогам його ста­тусу, структурних реорганізаціях у сфері бізнесу, хворобах.

Має місце випадок, коли у стані системи впродовж тривалого часу не відбувається суттєвих змін. Це явище визначається як стагнація (застій).

На рис. 7.1 наведені види і типи кар’єри у підприємницькій діяль­ності.

Рис. 7.1. Види і типи кар’єри у бізнесі

На розвиток кар’єри впливають зовнішні і внутрішні фактори (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Зовнішні та внутрішні фактори розвитку кар ’єри у бізнесі

До складу зовнішніх факторів відносяться: урядові вимоги, зако­ни; економічні умови, конкуренція, склад трудових ресурсів в країні (регіоні); місцезнаходження підприємства; сім’я.

Серед внутрішніх факторів — цілі і стратегії, професійний характер роботи, технологічні умови, трудовий колектив та його склад, органі­заційна структура підприємства, досвід і стиль керівництва, плануван­ня кар’єри, взаємовідносини між працівниками, реструктуризація.

Механізм взаємодії факторів, які впливають на кар’єру, відобра­жений на рис. 7.3.

Рис. 7.3. Складові розвитку кар’єри

На кар’єрний процес можуть діяти стримуючі сили (фактори), які негативно впливають на процес руху, зміну напрямків, створюють пе­решкоди та труднощі (рис. 7.4).

Рис. 7.4. Стримуючі фактори кар’єрного процесу

За джерелом формування виділяють такі фактори:

• індивідуальні;

• середовищного характеру.

До індивідуальних стримуючих факторів відносять: особисте поход­ження, недоліки внутрішніх ресурсів та способів мобілізації (низький рівень потреб, слабкість мотивів, низький рівень знань і досвіду, не­етична поведінка у стосунках з колегами).

До групи факторів середовищного характеру входять: гостра кар’єр­на конкуренція серед потенційних претендентів, жорсткий порядок просування, бюрократичні бар’єри, дисбаланс в системі інтересів лю­дини та підприємства.

За природою походження фактори гальмування поділяються на:

• фізичні;

• психологічні;

• соціальні.

До фізичних відносяться ті, що обумовлені станом організму, на­приклад, дефекти мови, слуху, зовнішності, низька працездатність у зв’язку з хворобою, вікова «старість».

Психологічні фактори пов’язані з деструкціями у відносинах суб’єктів кар’єри до себе, тобто має місце такий стан, як нерішучість, побоювання, проблеми інтелекту, конфліктність, порушення вольової сфери.

До складу факторів соціального порядку входять: низький престиж певної професії та рівень оплати праці, слабкий правовий захист, підви­щений ризик, пов’язаний з виконанням деяких функцій.

За періодом дії стримуючі фактори кар’єрного процесу можна по­ділити на:

• короткострокові (тимчасова втомленість, неадекватна реакція на ситуацію, гостре захворювання);

• стійкі (дезорганізація у роботі з кадрами, економічні перепа­ди, порушення традицій, затягнення структурної реоргані­зації);

• постійно діючі (існуючі шкідливі звички, вікові зміни).

Впродовж своєї кар’єри людина проходить послідовні етапи, ко­жен з яких має тісний зв’язок з потребами (табл. 7.1).

Таблиця 7.1 - Етапи кар ’єри у бізнесі та потреби

№	Етапи кар’єри	Вік	Потреби досягнення мети	Моральні потреби	Фізіологічні та матеріальні потреби
1	2	3	4	5	6
1.	Попередній етап	До 25 років	Навчання, практика на виробництві, випробу­вання на різних роботах, залежність від інших	Початок самоутвердження	Безпека існування
2.	Етап становлення, затвердження	До 30 років	Освоєння роботи, розвиток навичок, форму­вання кваліфікованого спеціаліста або керів­ника, генератор нових ідей	Самоутвердження, потреба самостійності, придбання впевненості у собі	Безпека існування, нормальний рівень оплати праці
3.	Етап просування по службі	До 45 років	Просування по службових сходах, придбання нових навичок та досвіду, прагнення розши­рити коло своїх інтересів на підприємстві, прагнення до взаємодії з іншими органі­заціями, тренінг і взаємодія з професіоналами	Зростання самоутверд­ження, потреба більшої незалежності, початок самовираження	Здоров’я, високий рівень оплати праці
4.	Етап збереження	До 60 років	Формування стратегії розвитку підприємства, довгострокове планування, генерування ідей, сприяння кар’єрі своїх послідовників, взаємодія з важливими фігурами різних організацій, вміння впливати на інших, відбір персоналу, пік удосконалення кваліфікації спеціаліста або керівника, навчання молоді	Стабілізація незалежності, зростання самовира­ження, початок поваги	Підвищення рівня оплати праці, інте­рес до інших дже­рел доходів
5.	Етап завершення	Після 60 років	Приготування до виходу на пенсію, під­готовка до нового виду діяльності на пенсії	Стабілізація самовираження, зростання поваги	Збереження рівня оплати праці та підвищення інтересу до інших джерел доходів
6.	Пенсійний етап	Після 65 років	Заняття новим видом діяльності	Самовираження у новій сфері діяльності, стабі­лізація поваги	Розмір пенсії, інші джерела доходів, турбота про здоров’я