4.3 Підприємництво та споживачі

У Законі України «Про захист прав споживачів» регулюються відно­сини між покупцями, виробниками і продавцями, визначається ме­ханізм реалізації державного захисту їхніх прав.

Під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення побутових потреб споживачі мають певні пра­ва (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Основні права споживачів в Україні

Держава забезпечує громадянам захист їхніх інтересів як спожи­вачів, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набут­тя знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їхніх по­треб.

Державний комітет України у справах захисту прав споживачів та його територіальні органи здійснюють державний контроль за підприє­мствами незалежно від форм власності, індивідуальними підприємця­ми.

Споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару впро­довж гарантійного або інших термінів, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

• безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування вит­рат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

• заміни на аналогічний товар належної якості;

• відповідного зменшення його купівельної ціни;

• заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним пере­рахунком купівельної ціни;

• розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Продавець, виробник (підприємство, яке виконує їхні функції) зо­бов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

На товари встановлюється термін служби. Виробник (виконавець, продавець) повинен попереджати споживача про наявність терміну служби (придатності) товару, обов’язкові умови його використання та можливі наслідки в разі їх невиконання.

Шкода, заподіяна життю, здоров’ю або майну споживача товарами (роботами, послугами), що містять конструктивні, виробничі, рецеп­турні або інші недоліки, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Відповідальність несе сторона, яка цю шкоду заподіяла.

У разі порушення закону про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, у тому числі громадяни-підприємці, несуть відповідальність.

Законом України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної про­дукції» передбачено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу. Особи, винні в порушенні цього законодавства несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну відповідальність.

4.4 Підприємництво та захист конкуренції

При здійсненні бізнесу підприємцям необхідно дотримуватись За­конів України «Про обмеження монополізму та недопущення недобро­совісної конкуренції у підприємницькій діяльності», «Про захист від не­добросовісної конкуренції», які спрямовані на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних засобів ведення конкуренції.

Конкуренція — змагання підприємців, коли їхні самостійні дії обмежу­ють можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач.

Монопольне становище — домінуюче становище суб’єкта гос­подарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб’єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку конкретного товару перевищує 35%.

Монопольна ціна — ціна, яка встановлюється підприємцем, що зай­має монопольне становище на ринку і призводить до обмеження кон­куренції або порушення прав покупців.

Монопольне утворення—підприємство, об’єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку.

Зловживаннями монопольним становищем вважаються:

• нав’язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмета договору, у тому числі нав’язування товару, не по­трібного контрагенту;

• обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів, що призвели або можуть призвести до ство­рення дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;

• часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;

• інші дії, що призвели або можуть призвести до створення пере­шкод для доступу на ринок (виходу з ринку) інших суб’єктів гос­подарювання;

• встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів;

• встановлення монопольно високих цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до порушення прав споживачів;

• встановлення монопольно низьких цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренції.

Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень, у тому числі від зловживання монопольним становищем та недобро­совісної конкуренції, здійснюється Антимонопольним комітетом Ук­раїни відповідно до його компетенції.

За порушення антимонопольного законодавства підприємці несуть відповідальність у формі штрафів.

Прибуток, незаконно одержаний суб’єктами підприємницької діяльності в результаті порушення антимонопольного законодавства, стягується судом чи Господарським судом до державного бюджету.

Недобросовісна конкуренція — це будь-які дії у конкуренції, що су­перечать правилам, торговим та іншим чесним засобам у підпри­ємницькій діяльності.

Здійснення дій, визначених як недобросовісна кон­куренція, тягне за собою штраф накладений Антимонопольним комі­тетом України, а також адміністративну, цивільну відповідальність.

Недобросовісною рекламою вважається реклама, яка внаслідок не­точності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам та державі.

Недобросовісна реклама заборонена.

За порушення законодавства про рекламу передбачено стягнення штрафів.