15.Дайте визачення бланка документа.

Бланк – макет документа у вигляді паперового листа, як правило формату A4 і менше, що містить елементи фірмового стилю або інформацію постійного характеру (накладні, акти, листи і т.п.); призначений для подальшого заповнення та внесення записів у відведені місця від руки або машинним способом.

63.Мовні і жанрові особливості наукового стилю: лексико-фразеологічні одиниці наукового стилю, морфологічні одиниці мови наукових текстів, синтаксичні одиниці наукових текстів.

Серед підстилів наукового стилю виділяють наступні:власне науковий. Основне призначення власне наукового підстилю – об'єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють науково-інформативний різновид з жанрами(реферат, анотація, резюме, огляд) та науково-довідковий (довідники,словники, каталоги).науково-популярний. Характерний використанням елементів художнього та публіцистичного мовлення (епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача. науково-навчальний. Його головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики. До основних жанрів наукового стилю належать: монографія, стаття, реферат, анотація, дисертація, тези, підручники, посібники.Морфологічні ознаки: 1. Науковий текст носить узагальнений характер, тому для нього характерне використання дієслів недосконалого виду у формі теперішнього часу, які мають позачасове узагальнене значення. 2. У науковому стилі часто використовуються зворотні дієслова (з суфіксом -ся). Вони позначають або дію як відмінну рису предмету, його постійне властивість. 3. Узагальнений характер наукового тексту надає і вживання доменів іменників у формі однини зі значенням узагальненої множинності для найменування не одного конкретного предмета, а для узагальненого найменування цілого класу предметів. 4. У науковій мови часто зустрічаються форми множини абстрактних і речових іменників, утворення яких не властиво звичайній мові. При утворенні таких форм відбувається зміна лексичного значення, вони називають вже не саме речовина, а використовуються для позначення а) сорту або виду даної речовини,б) суцільну масу речовини на будь-якому просторі в) деяких абстрактних понять та понять, що виражають кількісні показники. 5. У науковому стилі частіше, ніж в інших стилях мови, вживаються короткі форми доменів прикметників та страдательных дієприкметників у функції присудка. Синтаксичні ознаки: 1. У синтаксисі наукового стилю широко використовуються словосполучення, побудовані за схемою «іменник + іменник в родовому відмінку», в яких залежне слово виступає в ролі неузгодженого визначення. 2. Типовим для цього стилю є вживання іменного присудка 3. Об'єктивність і узагальненість в науковому стилі досягається використанням односкладних невизначено-особистих, узагальнено-особистих і безособових пропозицій. 6. У науковому стилі широко використовуються пропозиції, ускладнені причетними, адъективными і деепричастными оборотами, які служать засобом логічного уточнення або виділення того чи іншого предмета. 7. Для наукових текстів характерно широке використання складних речень, причому найбільш поширеними є сложноподчиненные предложения. Для визначення причинно-слідчих відносин між явищами використовуються речення з підрядними причини .