
- •57.Які специфічні ознаки телефонної розмови? Яких правил треба дотримуватися під час телефонної розмови? Назвіть етапи службової телефонної розмови.
- •58.Доповідь.Яку інформацію має знати доповідач заздалегідь? з яких осн. Частин складається доповідь? Як подолати страх перед аудиторією?
- •59.Невербальні засоби спілкування.
- •60.Візитна картка.Які реквізити має візитна картка?
- •49.Спілкування- один з виявів соціальної взаємодії. Що треба розуміти під «технікою» спілкування?
- •50.Мовний етикет.
- •51.Які типові етикетні ситуації Ви знаєте?
- •52.Як можна познайомитися їз особою, яка Вас зацікавила?
- •36.Анотація.
- •117.Вимоги до оформлення бібліографії?
- •98.Нарада.Види нарад. З якою метою їх проводять?
- •101.Дискусія. Які є правила ефективної дискусії? За яких обставин використовують «мозковий штурм»?
- •35.Стаття як самостійний науковий твір. Що треба враховувати під час написання статті?
- •16.Які основні правила оформлення документа?
- •73. Мовний етикет, вимоги до нього. Формули мовного етикету.
- •80. Жанри публічних виступів.
- •76.Спілкування керівника з підлеглим у процесі виконання ними службових обов'язків.
- •77. Підготовка до виступу перед аудиторією.
- •15.Дайте визачення бланка документа.
- •63.Мовні і жанрові особливості наукового стилю: лексико-фразеологічні одиниці наукового стилю, морфологічні одиниці мови наукових текстів, синтаксичні одиниці наукових текстів.
- •79. Наочність як засіб ілюстрації й доказовості у публічному виступі.
- •14.З яких елементів складається резолюція?
- •34.Прес-реліз. Які існують підстави для написання прес-релізу? Яка подія вважається об'єктом новин? Що треба враховувати, щоб прес-реліз зацікавив журналістів? Назвіть реквізити прес-релізу.
- •13. Як називається спосіб засвідчення документа після його підписання?
- •33.Запишіть типові мовні звороти, якими можна скористатися у листах-вибаченнях, подяках, вітаннях?
- •103. Який стандарт установлює склад реквізитів документів?
- •47. Оголошення. На що обов’язково вказують в оголошенні? Які бувають оголошення за формою?
- •105.Юридична сила документу.
- •83. Форми, в яких функціонує українська літературна мова, особливості кожної з них.
- •45) Резолюція. З яких частин вона складається
- •39. Як треба укладати тези?
- •44. Витяг з протоколу.
- •40. Довідка. Які можуть бути довідки? Назвіть реквізити довідки.
- •41. Довідкова записка. Які типи доповідних записок розрізняють?
- •29. Реквізити листа та правила його оформлення. Як слід починати лист? Наведіть приклади найпоширеніших звертань у листах. Як треба звертатися до Президента?
- •42. Пояснювальна записка. Які реквізити містять доповідна й пояснювальна записки?
- •30. Наведіть приклади початкових фраз різних типів листів. Як варто розпочинати лист – нагадування? Як ви сформулюєте відмову?
- •70. Синонімія та антонімія у термінологічній системі української мови. Вживання антонімів та синонімів у наукових текстах.
- •48. Повідомлення про захід. Які реквізити характерні для повідомлення?
- •46.Звіт. Які бувають звіти? Яку схему має звіт? з якою метою пишеться звіт?
- •72. Основні ознаки культури мовлення.
- •82.Зміст терміна «українська літературна мова». Якими ознаками відрізняється літературна мова від загальнонародної національної?
- •84. Статус української мови в сучасній Україні .
- •97.Аргумент,доказ,доведення в публічному мовленні.
- •100.Схарактеризуйте значення ділових перемовин у вашій майбутній професійній діяльності . Підготовка до перемовин . Стадії перемовин.
101.Дискусія. Які є правила ефективної дискусії? За яких обставин використовують «мозковий штурм»?
Дискусія – форма колективного обговорення, мета якої – виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити. Дискусія не повинна тривати понад три години. Зловживання часом може викликати роздратування у присутніх. Ведучий має відчути кульмінаційний момент, після якого, зазвичай, інтерес до обговорення зменшується, і зробити підсумки. Важливо також дотримуватися ухваленого регламенту. Як правило, для повідомлення надається 15-20 хвилин, для виступу – 3-5 хвилин.“Мозковий штурм” спрямований на активізацію творчої думки з використанням засобів, які знижують критичність і самокритичність людини, а отже, підвищують її впевненість у собі й готовність до творчого пошуку. Під час “мозкового штурму” на першому його етапі – генерації ідеї – кожний учасник вільно висвітлює свої пропозиції щодо вирішення поставленого завдання. Ця форма обговорення базується цілковито на дотриманні учасниками загальноприйнятих етичних норм. На першому етапі обговорення критика повністю забороняється. А відтак усі учасники можуть спокійно висловлювати свої думки.Під час “мозкового штурму” слід дотримуватись правил, що сприяють підвищенню ефективності роботи: по-перше, бажано, щоб на розгляд виносилася лише одна проблема; по-друге, у процесі обговорення мають брати участь щонайбільше 12 осіб; по-третє, варто розмістити учасників по колу, щоб вони бачили одне одного і були рівноправними. Необхідно обмежити час обговорення до 30 хвилин. Дефіцит часу породжує стрес і стимулює діяльність мозку.
35.Стаття як самостійний науковий твір. Що треба враховувати під час написання статті?
Стаття – це Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті і т. ін.
Виділяють такі види статей: вступна, передова, суспільно-політична, літературно-критична, мовознавча, (або лінгвістична), пол емічна, наукова, науково-популярна. За будовою стаття має таку ж структуру, що і доповідь чи реферат (вступ, основна частина, висновки). За обсягом стаття може бути різною, найчастіше це 5–12 сторінок, інколи обсяг статті може бути і більшим. У статті в основному викладаються власні думки, судження, спостереження. Пишучи статтю (як один із різновидів наукового тексту) треба пам'ятати, що зміст завжди існує у певному просторі, місці і часі. Для передавання просторово-часових ознак і їхньої послідовності можна вжити слова та вирази: тепер, сьогодні, там таки, тут, туди, потім, звідти, перед тим, пізніше, раніше, завжди, віками, роки, на чужині, далеко, близько, десь…
Важливо вміти пов'язати інформацію, висвітлити причинно-наслідкові зв'язки між частинами інформації, забезпечити послі-довність викладу. Для цього існує низка мовних засобів: тому; через те, що; але; зате; однак; проте; і отже; завдяки цьому; у зв'язку з цим; у такому разі; залежно від цього; при цьому; при тому; також; крім того; більше того; доречно; навпаки; по-перше; по-друге…