
- •57.Які специфічні ознаки телефонної розмови? Яких правил треба дотримуватися під час телефонної розмови? Назвіть етапи службової телефонної розмови.
- •58.Доповідь.Яку інформацію має знати доповідач заздалегідь? з яких осн. Частин складається доповідь? Як подолати страх перед аудиторією?
- •59.Невербальні засоби спілкування.
- •60.Візитна картка.Які реквізити має візитна картка?
- •49.Спілкування- один з виявів соціальної взаємодії. Що треба розуміти під «технікою» спілкування?
- •50.Мовний етикет.
- •51.Які типові етикетні ситуації Ви знаєте?
- •52.Як можна познайомитися їз особою, яка Вас зацікавила?
- •36.Анотація.
- •117.Вимоги до оформлення бібліографії?
- •98.Нарада.Види нарад. З якою метою їх проводять?
- •101.Дискусія. Які є правила ефективної дискусії? За яких обставин використовують «мозковий штурм»?
- •35.Стаття як самостійний науковий твір. Що треба враховувати під час написання статті?
- •16.Які основні правила оформлення документа?
- •73. Мовний етикет, вимоги до нього. Формули мовного етикету.
- •80. Жанри публічних виступів.
- •76.Спілкування керівника з підлеглим у процесі виконання ними службових обов'язків.
- •77. Підготовка до виступу перед аудиторією.
- •15.Дайте визачення бланка документа.
- •63.Мовні і жанрові особливості наукового стилю: лексико-фразеологічні одиниці наукового стилю, морфологічні одиниці мови наукових текстів, синтаксичні одиниці наукових текстів.
- •79. Наочність як засіб ілюстрації й доказовості у публічному виступі.
- •14.З яких елементів складається резолюція?
- •34.Прес-реліз. Які існують підстави для написання прес-релізу? Яка подія вважається об'єктом новин? Що треба враховувати, щоб прес-реліз зацікавив журналістів? Назвіть реквізити прес-релізу.
- •13. Як називається спосіб засвідчення документа після його підписання?
- •33.Запишіть типові мовні звороти, якими можна скористатися у листах-вибаченнях, подяках, вітаннях?
- •103. Який стандарт установлює склад реквізитів документів?
- •47. Оголошення. На що обов’язково вказують в оголошенні? Які бувають оголошення за формою?
- •105.Юридична сила документу.
- •83. Форми, в яких функціонує українська літературна мова, особливості кожної з них.
- •45) Резолюція. З яких частин вона складається
- •39. Як треба укладати тези?
- •44. Витяг з протоколу.
- •40. Довідка. Які можуть бути довідки? Назвіть реквізити довідки.
- •41. Довідкова записка. Які типи доповідних записок розрізняють?
- •29. Реквізити листа та правила його оформлення. Як слід починати лист? Наведіть приклади найпоширеніших звертань у листах. Як треба звертатися до Президента?
- •42. Пояснювальна записка. Які реквізити містять доповідна й пояснювальна записки?
- •30. Наведіть приклади початкових фраз різних типів листів. Як варто розпочинати лист – нагадування? Як ви сформулюєте відмову?
- •70. Синонімія та антонімія у термінологічній системі української мови. Вживання антонімів та синонімів у наукових текстах.
- •48. Повідомлення про захід. Які реквізити характерні для повідомлення?
- •46.Звіт. Які бувають звіти? Яку схему має звіт? з якою метою пишеться звіт?
- •72. Основні ознаки культури мовлення.
- •82.Зміст терміна «українська літературна мова». Якими ознаками відрізняється літературна мова від загальнонародної національної?
- •84. Статус української мови в сучасній Україні .
- •97.Аргумент,доказ,доведення в публічному мовленні.
- •100.Схарактеризуйте значення ділових перемовин у вашій майбутній професійній діяльності . Підготовка до перемовин . Стадії перемовин.
30. Наведіть приклади початкових фраз різних типів листів. Як варто розпочинати лист – нагадування? Як ви сформулюєте відмову?
Важливо вдало сформулювати першу фразу, однак вони можуть бути дуже різними, залежно від мети та змісту листа. Першим реченням може бути: 1. Подяка: Щиро дякуємо за…Дуже вдячні Вам за…Висловлюємо свою вдячність за…Насамперед дозвольте подякувати вам за… 2. Підтвердження отримання листа …Ми отримали Вашого листа від
Підтверджуємо отримання Вашої телеграми
На підтвердження телефонної розмови з Вашим представником повідомляємо…
Ми отримали Вашого листа з повідомленням про… З вдячністю підтверджуємо отримання інформації стосовно… 3. Посилання на попередній лист, факт, подію, зустріч чи телефонну розмову:
У відповідь на Ваш лист від…Відповідаючи на Ваш запит від…Відповідно до контракту підписаного між: нашими фірмами…Відповідно до пункту укладеної угоди…У відповідь на Ваш запит від ___ надсилаємо Вам…Посилаючись на рекламне оголошення в газеті _, просимо Вам … На Ваш запит про… даємо вичерпну відповідь…У зв’язку з тим, що на вчорашній зустрічі була висловлена згода, ви могли б…
4. Повідомлення певної інформації:
Повідомляємо Вам…Хочемо повідомити, що…З приємністю повідомляємо Вам, що…
Змушені із прикрістю повідомити, що…
Ми уважно розглянули Ваше прохання й повідомляємо..Дозвольте повідомити Вам про…Цим повідомляємо… Відповідаючи на Ваш запит стосовно __ ,Раді повідомити Вам, що…5. Прохання:
Просимо Вас надіслати нам…Звертаємось до Вас із проханням…Просимо Вас прийняти замовлення на…
Лист-нагадування:
Вимушені нагадати Вам…Турбуємо Вас з приводу того, що вчасно не отримали відповіді на лист від (дата)…. Ще раз нагадуємо Вам…Звертаємося до Вас повторно….Вам було вислано офіційне нагадування…Враховуючи зазначене вище, змушені попередити Вас…На жаль, ми не отримали відповіді від Вас…
Відмова:— На жаль, змушені повідомити Вам про неможливість…— Нам дуже прикро, проте ми не можемо…— Дуже шкода, але ми не маємо такої змоги, щоб…— На превеликий жаль, обставини склалися так, що…— Щиро жалкуємо, проте… — Прикро, але змушений повідомити, що…— Із великою прикрістю повідомляємо, що…— Ми ретельно вивчили (розглянули) Ваше прохання, але, на жаль, у нас тепер немає змоги… — Вдячні Вам за цінну пропозицію, проте, на жаль, змушені відхилити її через незалежну від нас причину… — Ми вдячні за інтерес, виявлений до нашої організації, проте… — Щиро дякуємо Вам за пропозицію… — Втішений Вашою пропозицією, на жаль, через об’єктивні причини я не в змозі… прощальних фраз листа
70. Синонімія та антонімія у термінологічній системі української мови. Вживання антонімів та синонімів у наукових текстах.
Синонімія, як тип лексико-семантичних відношень, ґрунтується на тому, що слова, які належать до однієї і тієї ж частини мови, характеризуються повним або частковим збігом своїх лексичних значень. Синоніміка – 1) сукупність синонімів даної мови; 2) розділ лексикології, що вивчає синоніми. Синоніми виникають по-перше з необхідності фіксувати у слові нові відмітки значення у явищі, уявленні, понятті. З другого боку, синонімічні слова можуть характеризувати не саме явище, а своєрідність бачення, оцінки його, ставлення до нього. Явище синонімії виявляється на різних мовних рівнях. Окрім лексичних, які є предметом вивчення лексикології, виділяють: 1)морфологічні – варіанти форм слів на позначення того самого поняття; 2) синтаксичні – різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї ж самої думки; 3) словотвірні – характеризуються наявністю префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико- стилістичними відтінками; 4) фразеологічні – варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття; 5) фонетичні – є одним із засобів створення милозвучності мови. Це різні форми одного й того ж слова, що з’являються внаслідок чергування, наявності чи відсутності вставних звуків.
Антонімію у термінології трактують як особливу характеристику лексичного значення слова, особливе відображення протилежного в предметах і явищах об'єктивного світу. антонімія є однією з найважливіших системоутворюючих категорій лексики взагалі і властива термінології зокрема.
Антонімічні пари у термінології можна розділити на дві групи — лексичні та словотвірні. Протилежні поняття в українській мові виражаються чергуванням префікса з його відсутністю, а також за допомогою використання префіксів полярного значення: перенаселення — недонаселення
Для вираження протилежності одиничності, чисельності, вираженої другим компонентом складного слова, вживаються усічені основи грецького походження: моно- (одно, єдино), полі- (чисельний, багато): моносемія — полісемія. Наявні в українських терміносистемах і відповідні власне українські структури: багатозначність — однозначність.