47. Оголошення. На що обов’язково вказують в оголошенні? Які бувають оголошення за формою?

Оголошення – це документ, у якому повідомляється про час і зміст зборів (засідань, нарад), про потребу в робочій силі чи замі-щенні вакантних посад, про потребу в послугах чи можливість їх надання. В оголошенні потрібно вказувати: – хто і про що повідомляє, – дату, – місце події. Оголошення за формою поділяються на писані, друковані (у газетах, часописах, на окремих аркушах), мальовані. До оголошень можна віднести афіші, що рекламують вистави, кінофільми тощо. Для того, щоб оголошення краще сприймалося, потрібно подба-ти про його оформлення: подумати, які слова написати більшими, а які – меншими літерами, вдало дібрати кольори. Розрізняють оголошення:1) від приватних осіб; 2) від окремих організацій, підприємств, державних установ, на-вчальних закладів.

105.Юридична сила документу.

Докуме́нт — засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людини.

Юридична сила документа - властивість службового, в тому числі, управлінського документа слугувати підставою для вирішення правових питань і регулювання правових відносин, яка надається йому чинним законодавством.Юридична сила документа забезпечується встановленим для кожного різновиду документа комплексом реквізитів - обов'язкових елементів оформлення документів (наприклад, дата, підпис, гриф затвердження тощо).

83. Форми, в яких функціонує українська літературна мова, особливості кожної з них.

Українська літературна мова функціонує в усній та писемній формах. Писемна форма літературної мови функціонує у сфері державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності. Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничо-професійні потреби суспільства.

48. Повідомлення про захід. Які реквізити характерні для повідомлення?

Повідомлення — це різновид службового листа, в якому викладено запрошення взяти участь в якійсь нараді, конференції, зборах.

У повідомленні повинні бути такі реквізити:

1) дата й час засідання; 2) місце засідання;

3)назва (тематика);

4) порядок денний;

5) прізвища доповідачів з кожного питання;

6) прізвище й телефон відповідальної особи;

7) спосіб проїзду до місця засідання.

Повідомлення підписує голова колегіального органу або керівник установи.

45) Резолюція. З яких частин вона складається

Резолюція — це документ, який фіксує рішення, постанову. Найчастіше резолюцію приймають на зборах, з’їздах, конференціях; її вміщують у кінці протоколу або пишуть окремо й додають до нього. Резолюція складається із вступної (констатуючої) і директивної частин. У констатуючій частині спочатку відзначають досягнення з питання, що розглядається, а потім указують недоліки. У директивній (резолютивній) частині роблять узагальнені висновки, оцінюють роботу, визначають конкретні заходи з кожного питання, спрямовані на виконання поставлених завдань, усунення виявлених недоліків, зазначають відповідальних осіб.

71.Поняття про культуру мови. .Мовою культури -в широкому змісті цього поняття ми називаємо ті засоби, знаки, форми, символи, тексти, що дозволяють людям вступати в комунікативні зв'язки один з одним, орієнтуватися в просторі культури. Мова культури – це універсальна форма осмислення реальності, у яку «організуються всі знову виникаючі чи вже існуючі представлення, поняття, образи й інші подібного роду значеннєві конструкції (носії змісту)».

53.Як можна висловити згоду або відмову? Висловити згоду можна такими ключовими висловами:«Так,я згідна на вашу пропозицію…»«Гаразд давайте обговоремо цю проблему…»«Я згоден…» «Чому б не погодитися…»«Я небачу причини щоб відмовити вам…»і.т.д Відмову: «Вибачте,але ми немомжемо пройняти вош документ…» «Ні,ваші умови нам не підходять ….» Ми неможемо вас зарахувати….»

54.За допомогою яких словесних формул можна втішити чи заспокоїти людину? «Непереживай все буде добре…» «Я думаю що ця проблена рішиться і все буде добре…» «Не варто так переживати за це…» «На цьому світ не закінчився..»«Все пройде і забудеться…».

55.Як можна висловити співчуття? «Я щиро співчуваю вам….» «Прийми мої співчуття…»«Співчуваю вам зі всією душею….» «Мені дуже прикро за те що з вами сталося…» 32. Супровідний лист . Це - службовий лист, що додається до основного документа (накладної, рахунка-фактури, каталогу, проспекту, прейскуранта, креслень, буклетів, зразків нових товарів) та інформаційно супроводжує його. Зазвичай це невеликий за обсягом лист, що містить назви та перелік надісланих документів, їх детальне описання, зазначаючи кількість аркушів тощо. Заголовок до тексту супровідного листа слід починати словами: "Про надіслання..." або "Про направлення...". Обов'язковим реквізитом супровідного листа є відмітка про наявність додатків.

94.Основні елементи тексту.Наведіть приклади. Текст — це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність.

96.Типи класифікації публічних виступів. Які цільові установки публічного мовлення? Публічний виступ – це один з видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також обставин публічний виступ поділяється на такі жанри, як доповідь, промова, бесіда, лекція, репортаж. До основних ви́дів публі́чних ви́ступів належать судове, академічне, політичне, церковне та суспільно-побутове красномовство. Юридичне красномовство— це ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи в залі суду. Академі́чне красномо́вство — це ораторські виступи науковців та викладачів, які доповідають про результати наукових досліджень, популяризують досягнення науки, проводять лекції з навчальною метою. Політи́чне красномо́вство — це виступи ораторів, що представляють певну політичну силу чи освітлюють суспільно-політичну ситуацію. Характерними рисами політичної промови є ідейність, конфліктність, урочистий стиль. До церко́вного красномо́вства традиційно відносять риторичні твори, що використовуються в практиці різних християнських конфесій. Основним жанром церковного красномовства є проповідь, яка являє собою коментування біблійних текстів, проілюстроване прикладами сучасного проповіднику життя, які допомагають наблизити біблійні істини до життєвих проблем слухачів. Характерними рисами церковного красномовства є повчальність, увага до моральних цінностей. Суспі́льно-побуто́ве красномо́вство — це влучне висловлювання в гострій чи цікавій ситуації, а також урочисте слово з нагоди якоїсь важливої події. До цього виду красномовства належать такі жанри, як ювілейна промова, вітальне слово, застільне слово, а також поминальна промова. Для успішного виступу потрібно І. Психологічно налаштуватись. ІІ. Підтримання уваги та зацікавленості аудиторії. ІІІ. Зовнішній вигляд, міміка, жестикуляція. IV.Побудова змісту, компонування матеріалу. V. Мова. а)граматична правильність мови; б)точність; в)образність; г)економність.

31. Наведіть приклади завершальних типів листа. Наведіть приклади прощальних фраз листа. Завершальні речення тексту також можуть бути дуже різні — їх зміст залежить від того, про що йшлося в писті. На завершення можна, наприклад: 1.Повторити подяку, висловлену на початку чи просто подякувати за допомогу:Ще раз дякуємо Вам …Дозвольте ще раз подякувати Вам …Хочемо ще раз висловити свою щиру вдячність …Дякую за допомогу … 2.Висловити сподівання, надії: Сподіваємося, що домовленість буде взаємовигідною…Сподіваємося, що запропоновані зміни в проекті угоди не викличуть суттєвих заперечень… Сподіваємося, що наша пропозиція зацікавить Вам …Вважаємо, що в майбутньому зможемо стати Вам у пригоді …Розраховуємо на тісне й взаємовигідне співробітництво …Маємо надію на встановлення тісних контактів між нашими фірмами…Маю надію, що невдовзі зможу особисто зможу зустрітися з Вами…Сподіваюсь одержати Вашу відповідь найближчим часом… 3.Запевнення адресата (дуже часто воно є доречним і корисним, оскільки відіграє роль психологічного підкріплення всього сказаного в листі):Запевняємо, що Ви цілком можете розраховувати на нашу підтримку … Ми будемо раді співпрацювати з вами …Я зателефоную Вам, щоб домовитися про взаємно зручний час для зустрічі… 4.Прохання (зателефонувати, дати відповідь, надісла­ти документи тощо): Просимо уважно ознайомитися з матеріалами й дати відповідь… Просимо Вам терміново повідомити …Просимо Вам якомога швидше підтвердити свою згоду… 5.Повторення вже висловленого вибачення за створені незручності, завдану прикрість, затримку з оплатою тощо: Прошу вибачення за те, що змушений турбувати Вас …Ще раз прошу вибачення за завдані незручності … Прощальні фрази листа можуть бути різними. Якщо ви добре знайомі з адресатом, успішно співпрацюєте з ним уже не перший рік, можете закінчити листа друж­німи, але не панібратськими чи фамільярними фразами на зразок:Щиро Ваш…З найкращими побажаннями…Із вдячністю та найкращими побажаннями… Щиро відданий Вам тощо. У листах більш офіційного характеру вживаються такі закінчення:З повагою…Із вдячністю й повагою…З повагою й найкращими побажаннями… Залишаємось з пошаною…Із щирою до Вас пошаною…Бажаємо успіхів/ та ін.

91.Схарактеризуйте офіційно-діловий стиль, розкрийте необхідність виокремлення його. Офіційно-діловий стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, гро¬мадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою літературності. Ознаки офіційно-ділового мовного стилю 1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об'єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову. 2. Цей стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професій¬ної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб'єктивної оцінки тощо). 3. Діловий текст характеризується як рівнем стандартизації мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конс¬трукцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий поря¬док слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; дода¬ток — після керуючого слова; обставинні слова — яко¬мога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо). 4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту. Як і сам офіційно-діловий мовний стиль, його під¬стилі мають власну сферу застосування, межі якої ви¬значаються метою й умовами ділового спілкування. Во¬ни виступають засобом функціонування взаємозв'язаних між собою систем документації — цілісних утворень із певними специфічними рисами (система управлінських, адміністративних документів та спеціалізовані (галузеві) документаційні системи (банківська, юридична тощо). 95.Риторика:наука чи мистецтво? Яку роль відіграє риторика в сучасному світі? Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки. Риторика і культура мови пронизує всі сфери суспільства. Мова - це форма мислення і засіб комунікації. Риторика необхідно для формування культурного рівня людини, її можливості встановлювати стосунки з суспільством. Професійна кар'єра дуже залежить від культури спілкування та використання професійної мови. Уміння налагоджувати відносини з колегами є необхідно для продуктивної професійної діяльності.

93. Підстилі та жанри наукового стилю мовлення Серед підстилів наукового стилю виділяють наступні: -власне науковий. Основне призначення власне наукового підстилю – об'єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють науково-інформативний різновид з жанрами(реферат, анотація, резюме, огляд) та науково-довідковий (довідники,словники, каталоги). -науково-популярний. Характерний використанням елементів художнього та публіцистичного мовлення (епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача. -науково-навчальний. Його головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики. До основних жанрів наукового стилю належать: монографія, стаття, реферат, анотація, дисертація, тези, підручники, посібники та ін. Науковий стиль мовлення використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової та дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог. Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція 81.Основні риторичні прийоми. Виділення власне риторичних прийомів, форм вказує лише про те, що вони, реально існуючи, не цілком підходять під інші рубрики, а служать цілям риторики. Частково вони виконують і завдання стилістики.Практика виступу кращих ораторів свідчить, що сухий діловий виступ, що зводиться до передачі "голод" інформації сучасної, добре поінформованої аудиторії, залишається без уваги, а нерідко викликає нудьгу і навіть нервування. Тому оратору — початківцю не обходімо оволодіти прийомами стилістичного синтаксису, які допоможуть досягти експресивності, емоційності публічного виступу. Прийом градації - наростання смислової та емоційної значущості слів. Градація дає змогу підсилити, додати емоційну виразність фразі, сформульованій думці. Прийом інверсії - мовний зворот, що ніби "розгортає" звичний, загальновизнаний хід думок і виразів на діаметрально протилежний. Прийом апеляції до власних думок, роздумів, сумнівам дає можливість створити ситуацію довірчого спілкування з аудиторією. Серед прийомів ораторської мови, що суттєво підвищують її ефективність і переконливість, варто особливо виділити лексичні прийоми.