Облік післявакцинальних реакцій у щеплених

Лікувально-профілактична установа:

Період реєстрації: (Місяць) 200_ р.

Список осіб із сильними ПВР

К

Таблиця 10.2

з/п	Пріз­ви­ще, іні­ціа­ли	Ад­реса	Дата щеп­лен­ня	Міс­це щеп­лен­ня	По-ряд-ко-вий но­мер щеп­лен­ня	Наз­ва вак­ци­ни, ви­роб­ник, серія	Дата по­чат­ку ПВР	Три­ва­лість ПВР	На­яв­ність та тер­мін гос-пі-талі-зації	За­ключ­ний діаг­ноз

ількість звичайних ПВР за звітний період

Назва вакцини, форма випуску	Виробник	Серія	Загальна кількість щеплених	Загальна кількість звичайних реакцій
				місцевих	загальних

• ДП «Центр імунобіологічних препаратів» аналізує інформацію про випадки тяжких і групових ПВР та ПВУ та подає оператив­ну інформацію до МОЗ України для вирішення питання про подальше застосування МІБП конкретного виробника.

• ДП «Центр імунобіологічних препаратів» має право ін­формувати МОЗ України про необхідність призупинення використання конкретної серії препарату в регіоні, звідки отримано повідомлення про випадки тяжких та групових ПВР та ПВУ, або в Україні, якщо інформація про випадки тяжких ПВР та ПВУ отримана з кількох регіонів, з подальшим вирішенням протягом не більше, як 2 місяців можливості та/або доцільності його подальшого застосування в медичній практиці України.

10.2.3. Аналіз епідеміологічної ефективності вакцинних препа­ратів (із наказу МОЗ України № 270 від 17.04.2008 р.).

• ДП «Центр імунобіологічних препаратів» здійснює моніторинг щодо реєстрації випадків інфекційного захворювання у осіб, які раніше були щеплені проти відповідної інфекції.

• Лікар-епідеміолог територіальної CEC, отримавши повідом­лення про інфекційне захворювання, проводить епідеміоло­гічне розслідування на місці. Якщо під час епідеміологічного розслідування з'ясовується, що має місце випадок інфекцій­ного захворювання у щепленого, то лікар-епідеміолог запов­нює відповідну форму, що затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.2008 р. № 19 «Щодо обліку епідеміологічної ефективності вакцин в Україні». Один раз на місяць територіальна CEC подає інформацію до обласної CEC, заповнюючи відповідну форму згідно з наказом Міні­стерства охорони здоров'я України від 17.01.2008 р. № 19 «Щодо обліку епідеміологічної ефективності вакцин в Ук­раїні», на кожен випадок.

• Епідеміологічні відділи CEC Автономної Республіки Крим, обласних та міських CEC, міст Києва та Севастополя, на вод­ному, залізничному та повітряному транспорті узагальнюють отриману інформацію та 1 раз на рік надають інформацію'про випадки інфекційного захворювання серед раніше щеплених осіб до ДП «Центр імунобіологічних препаратів» не пізніше 5 лютого наступного року разом з річними звітами про після -вакцинальні реакції, ускладнення.

Інформація надається на електронному носії за відповідною формою програми епідеміологічної ефективності вакцинних пре­паратів для обласних, міських CEC та міст Києва, Севастополя, що затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України

від 17.01.2008 р. № 19 «Щодо обліку епідеміологічної ефективності вакцин в Україні».

• Аналіз інформації відносно епідеміологічної ефективності вакцинних препаратів в Україні здійснює ДП «Центр імунобіо-логічних препаратів».

• ДП «Центр імунобіологічних препаратів» подає до Міністерства охорони здоров'я України щорічний звіт за результатами епі­деміологічної ефективності вакцинних препаратів (до 1 березня наступного року).

10.2.4. Післявакцинальніреакції та ускладнення, строки розвит­ку, тривалість (із наказу МОЗ України № 48 від 03.02.2006р.).

1. Коди клінічних проявів післявакцинальних реакцій:

1. Підвищення температури до 39 °С.

2. Підвищення температури більше 39 °С (сильна загальна).

3. Температура, яка не зареєстрована у медичній докумен­тації.

4. Біль, набряк м'яких тканин >50 мм, гіперемія у місці введення >80 мм, інфільтрат >20 мм (сильна місцева).

5. Лімфаденопатія.

6. Головний біль.

7. Дратівливість, порушення сну.

8. Висипання неалергічного генезу.

9. Анорексія, нудота, біль у животі, диспепсія, діарея.

1. Катаральні явища.

10. Міалгія, артралгія.

2. Коди клінічних проявів післявакцинальних ускладнень:

12. Абсцеси.

13. Анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції.

14. Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка типу кропив'янки, синдром Стівенса-Джонсона, Лайєлла).

15. Гіпотензивний-гіпореспонсивний синдром (гостра серце­во-судинна недостатність, гіпотонія, зниження тонусу м'язів, короткочасне порушення або втрата свідомості, судинні пору­шення в анамнезі).

16. Артрити.

17. Безперервний пронизливий крик (тривалістю від 3 годин і більше).

18. Судоми фебрильні.

19. Судоми афебрильні.

20. Менінгіти/енцефаліти.

21. Анестезія/парестезія.

22. Гострий в'ялий параліч.

23. Вакциноасоційований паралітичний поліомієліт.

24. Синдром Гійєна-Барре (полірадикулоневрит).

25. Підгострий склерозивний паненцефаліт.

26. Паротит, орхіт.

27. Тромбоцитопенія.

28. Підшкірний холодний абсцес.

29. Поверхнева виразка понад 10 мм.

30. Регіонарний лімфаденіт(и).

31. Келоїдний рубець.

32. Генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт. Строки розвитку ПВР та ПВУ при введенні різних МІБП на- ведені в таблиці 10.4.

10.2.5. Форма подані інформації про випадок побічної дії (усклад­нення) після застосування імунобіологічних препаратів (із наказу МОЗ України № 48 від 03.02.2006р.).

Післявакцинальні реакції та ускладнення — це порушення здоров'я, що виникають після імунізації внаслідок її проведення. Про кожний випадок ускладнення, шоку, смерті чи незвичайної реакції після застосування бактерійного, вірусного або сироват­кового препарату обласні заклади охорони здоров'я надсилають повідомлення до МОЗ України та ДП «Центр імунобіологічних препаратів» протягом 24 годин після одержання інформації з міс­ця. ДП «Центр імунобіологічних препаратів» протягом 24 годин інформує виробника МІБП.

Кожен випадок ускладнення (або підозри на ускладнення) після щеплення підлягає реєстрації та розслідуванню. За резуль­татами розслідування складається акт розслідування побічної дії (ускладнення) після щеплення, який повинен містити такі відомості:

• Прізвище, ім'я, по батькові. Число, місяць, рік народження. Місце роботи (дитячий заклад). Місце проживання.

• Установа, що розслідувала (виявила) випадок побічної дії (ускладнення) після застосування імунобіологічного препа­рату.

• Відомості про препарат.

Найменування препарату. Серія. Контрольний номер. Строк придатності. Підприємство-виробник. У якій кількості одер­жано препарат. Дата отримання. Умови та температурний режим транспортування і зберігання в області, районі, місці застосування.

• Порушення процедури вакцинації (методу введення, дозування, умов зберігання, із розкритої ампули тощо).

• Кількість осіб, щеплених даною серією в районі, області або кількість використаних доз препарату. Наявність у щеплених незвичайних реакцій на вакцинацію.

Строки розвитку післявакцинальних реакцій та ускладнень

Таблиця 10.4

Вакцини

АКДП, АаКДП, АДП, комбіновані вакцини на основі АКДП та АаКДП

1—3

<72 год <48 год <7 Діб

6—7

<48 год

10

11

12

13

<72 год

Коди клінічних проявів ПВР та ПВУ

<24 год

14

<72 год

15

<72 год

16

17

<48 год 18

<72 год

Проти кору, па­ротиту, краснухи (комбіновані та монопрепарати), вітряної віспи

4—15 доба

<48 год

4—30 доба 4—15 доба 4-15 доба 4—15 доба 4-15 доба 4-15 доба

нх

<24 год <72 год <72 год

4—30 доба 4-15 доба

БЦЖ

<48 год

Проти гепатиту В

Полісахаридні вакцини (НіЬ, менінгококова, пневмококова)

<48 год

<72 год

<72 год <48 год

<48 год

<48 год

нх

<72 год

<72 год

<48 год <72 год <72 год

<5 Діб

<72 год <72 год нх

<72 год

<72 год

нх

нх

<24 год

<24 год

<24 год нх

<72 год

<72 год

<72 год нх

<72 год

5—30 доба

нх

<48 год <72

год <48 год

<48 год <48 год <48 год <72 год <72 год

нх

<24 год <72 год <72 год <48 год

нх - не характерно; ср - специфічна реакція, яка характерна на введення вакцини БЦЖ; » - ПВР та ПВУ зазначені в інструкції про використання кожного препарату. На кожен випадок ПВУ має подаватися пов.домлення за формою подачі інформації, затвердженою наказом МОЗ України № 48 від 03.02.2006 р.

Вакцини АКДП, АаКДП, АДП, комбіновані вакцини на основі АКПГТ та АяКЛГТ

19 7-14 доба

20—21 <30 доби

22 нх

23 нх

Коди к 24 <31 доби

іінічниз 25 нх

[ прояві 26 нх

вПВРт 27 <31 доби

а ПВУ 28 нх

29 нх

зо нх

31 нх

32 нх

■ГУІУ/ДІІ 1 сі /Ус1ГЧ.М^* Проти кору, па­ротиту, краснухи (комбіновані та монопрепарати), та і тп а игої ні/~тті/І

нх

4-42 доба

нх

нх

<31 доби

нх

4-42 доба

4—15 доба

нх

нх

нх

нх

нх

г$і 1 р>ігіиі Вк\,ІіУі БЦЖ

нх

нх

нх

нх

нх

нх

нх

нх

через 1,5—6 міс.

через 1,5-6 міс.

через 2—6 міс.

через 5-12 міс.

через 2—18 міс.

ОПВ

нх

нх

3-40-а доба

3-40-а доба

нх

нх

нх

нх

нх

нх нх

нх нх

нх нх

нх нх

ІПВ Проти гепатиту В

нх <72 гол

нх <15 доби

нх нх

нх нх

нх <31 доби

нх нх

нх нх

нх нх

нх

нх

нх

нх

нх

Полісахаридні вакцини (НіЬ, менінгококова,

нх

нх

нх

нх

<31 доби

нх

нх

нх

нх

нх

нх

нх

нх

11Н С И N1 \1 К СІ IV СІ 15 а ) Інші вакцини*

нх

<15 доби

нх

нх

<31 доби

нх

нх

нх

нх

нх

нх

нх

нх

• Відомості про стан здоров'я щепленого.

Дата вакцинації. Ким був оглянутий перед щепленням (лікарем, фельдшером, медсестрою). Температура перед вак­цинацією.

Індивідуальні особливості (недоношеність, родова травма, черепно-мозкова травма, терапія кортикостероїдами, яка пе­редувала щепленню, тощо).

Перенесені захворювання (для дітей перших 3 років життя із зазначенням дати та тривалості хвороби). Вказати дату та тривалість останнього захворювання.

Захворювання алергічного характеру (в т. ч. на лікарські пре­парати та харчові продукти).

Наявність судом в анамнезі щепленого, його батьків, братів і сестер, при підвищеній температурі або без неї, як давно. Проведені щеплення із зазначенням дат введення препарату. Чи спостерігались у щепленого чи його близьких родичів не­звичайні реакції на щеплення (які, характер реакції). Додаткові дані (контакт з інфекційними хворими в родині, дитячому закладі, переохолодження тощо).

• Клінічний перебіг.

Д

Перелік побічних ускладнень, які можуть виникнути протягом 4 тижнів після імунізації

(за М. В. Медуніциним, 1999) ^

Таблиця 10.5

Реакції	Симптоми
Місцеві	Абсцес на місці введення препарату (бактеріального похо­дження, стерильний); лімфаденіти (у тому числі гнійні); інші тяжкі місцеві реакції
Ураження цент­ральної нервової системи	Гострий параліч (паралітичний поліомієліт, пов'язаний із введенням вакцини, синдром Гійєна-Барре); енцефалопатія; енцефаліт; менінгіт
Інші	Алергічна реакція; . анафілактична реакція (гостра гіпералерпчна реакція); анафілактичний шок; артралгія (стійка, тимчасова); дисемінована інфекція, викликана застосуванням БЦЖ; гарячка (помірне підвищення температури, висока темпе­ратура, гранично висока температура, припустимо висока температура без зазначення величин); колапс; остит (остеомієліт); невпинний пронизливий крик; сепсис; синдром токсичного шоку

ата захворювання, скарги. Дата звернення. Об'єктивно: симптоми місцевої та загальної реакції, діагноз. Дата та місце госпіталізації. Перебіг захворювання (стисло). Остаточний діагноз: основний; ускладнення; супутні захворювання. Дата виписки. Результат. Залишкові явища. У разі смерті: дата, патологоанатомічний діагноз.

• Висновок комісії про причини ускладнення.

Посади та підписи членів комісії. Дата обстеження. Позачергове повідомлення надіслано по телефону, телеграфу (підкреслити). Дата.

При направленні акту розслідування до МОЗ України та ДП «Центр імунобіологічних препаратів» обов'язково вказується назва установи, що направила інформацію, та її місцезнахо­дження.

Основна мета розслідування — це встановлення зв'язку пато­логічного стану, виникнення якого співпадає в часі зі щепленнями, з якістю вакцини або процедурою імунізації. З метою виключення як гіпер- так гіподіагностики побічної дії вакцин слід зважати на те, що частина таких станів має з вакцинацією зв'язок тільки за часом, тому медичні працівники повинні мати певний рівень знань, щоб провести диференційну діагностику.

У таблиці 10.5 зазначені реакції та симптоми, які можуть бути виявлені в перші тижні після імунізації.

До типових помилок, які призводять до ПВУ відносять: про­ведення щеплень на фоні недіагностованого захворювання; не витримування інтервалу між перенесеним захворюванням та щепленням; ігнорування незвичайних та тяжких реакцій на попе­редні щеплення.

За даними літератури, близько 90 % помилок припадає на по­рушення техніки проведення щеплень медичним персоналом.

У таблиці 10.6 наведені помилки, які можуть бути при імуні­зації, та їх наслідки.

Т

Помилки при вакцинації та їх наслідки

Помилки при імунізації	Небажані явища, які можуть виникнути
Порушення стерильності: . нестерильний медінструментарій; • забруднення вакцини та розчин­ника; • використання відновленої вакцини, яка зберігалася із порушенням терміну	. абсцеси, сепсис, синдром токсич­ного шоку; • смерть; • парентеральні інфекції (вірусні гепатити В і С, ВІЛ тощо)

аблиця 10.6

Р

Продовження табл. 10.6

Помилки при імунізації	Небажані явища, які можуть виникнути
Помилки при підготовці вакцини: • використання іншого розчин­ника; • недостатнє струшування вак­цини; • помилкове використання іншого лікарського препарату замість вакцини	• місцеві абсцеси через недостатнє струшування вакцини; • негативна дія лікарського препа­рату (наприклад, інсуліну); • смерть
Неправильній вибір способу або місця введення: • введення підшкірно БЦЖ; • введення адсорбованих вакцин (АКДП, АДП, АДП-М та ін.) недо­статньо глибоко або підшкірно; • ін'єкції в сідницю	• місцева реакція або абсцес; • пошкодження сідничного нерва
Неправильне транспортування або зберігання вакцини	• місцеві реакції від використання заморожених вакцин
Недодержування протипоказань	• тяжкі реакції, яких можна уник­нути

етельне розслідування кожного випадку захворювання, яке за часом та ознаками схоже на ПВУ, дозволяє опосередковано контролювати якість вакцини та посилює позитивне ставлення населення до вакцинації.

10.3. Профілактика ПВР та ПВУ. На підставі аналізу зібраної інформації розробляються заходи щодо профілактики ПВР та ПВУ 10.3.1. Рекомендації щодо запобігання ПВУ.

1. Для виключення технічних помилок при вакцинації:

• необхідно дотримуватися правил зберігання та транспортування вакцинних препаратів;

• щеплення дорослим та дітям повинні проводитися спеціально підготовленим медичним персоналом;

• потрібно чітко виконувати інструкцію із застосування кожного вакцинного препарату (особливості розчинення, стерильність, доза, спосіб введення);

• не використовувати відновлені живі вакцини (проти туберку­льозу, кору, епідемічного паротиту тощо) пізніше, ніж через 6 годин після розчинення (керуючись інструкцією до препарату) та не залишати їх на наступний день.

2. Кваліфікований підхід до відбору дітей для проведення щеплення: планову вакцинацію проводити при відсутності протипока­зань;

обов'язково проводити медичний огляд та термометрію перед вакцинацією;

бажано збирати дані анамнезу за рекомендованою нижче схемою (Брагинська В. П., Соколова О. Ф., 1990) з метою виявлення індивідуальних особливостей організму дитини; проводити щеплення за 1—2 місяці до прийому дитини в ди­тячий дошкільний заклад чи школу;

проводити нагляд за щепленими дітьми в післявакцинальному періоді згідно з інструкцією;

берегти дітей у післявакцинальному періоді (1 місяць) від спілкування з інфікованими особами, від переохолодження, тяжких фізичних та психічних навантажень; рекомендовано проводити щеплення на початку тижня і в першій половині дня з метою забезпечення медичного спостереження за дитиною після вакцинації;

мати згоду батьків або опікуна на проведення щеплень.

Схема збору анамнезу у дітей перед проведенням профілактичних щеплень

(за В. П. Брагинською, О. Ф. Соколовою, 1990)

1. Вік батьків, стан їх здоров'я, професія.

2. Стан здоров'я найближчих родичів (алергічні, нервово-психічні, спадкові, ендокринні захворювання).

3. Попередні вагітності матері, їх закінчення. Вік та здоров'я інших дітей у сім'ї.

4. Перебіг вагітності цією дитиною, наявність у матері токси­козу.

5. Пологи: асфіксія, накладання щипців, пологова травма, гіпер-білірубінемія, групова та резус-несумісність. Маса, довжина тіла дитини при народженні.

6. Уроджені вади та аномалії розвитку.

7. Психофізичний розвиток дитини до року. Рахіт, гіпотрофія, анемія.

8. Перенесені захворювання, їх перебіг, дата останнього захворю­вання.

9. Наявність та характер проявів ексудативно-катарального діатезу (в якому віці з'явився), лікування.

10. Алергічні захворювання та реакції: характер, перебіг, частота, сезонність, термін загострення, дата останнього загострення, лікування.

11. Непереносність лікарських препаратів, харчових продуктів чи інших алергенів.

12. Реакція на попереднє щеплення.

13. Наявність судомних нападів у дитини, їх характер, ефективність лікування.

14. Житлово-побутові умови.

15. Чи відвідує дитина дитячий заклад.

16. Епідемічна ситуація у сім'ї, дитячому закладі. Наявність спіл­кування дитини з хворим на інфекційне захворювання.

3. Моніторинг та розслідування кожного випадку чи підозрілого на ПВУ.

4. Роз'яснювальна робота із батьками та медичним персоналом.

10.3.1.5. При необхідності — медикаментозна профілактика.

Необхідно пам'ятати, що при кожній вакцинації мають міс­це післявакцинальні реакції, які не потребують застосування лікарських засобів.

Сучасні вакцини досить ефективні, при цьому мають низький ризик побічних дій. Із практичного досвіду відомо, що ризик ус­кладнень після інфекційного захворювання в десятки-сотні разів перевищує ризик ускладнень після вакцинації, що необхідно врахо­вувати при вирішенні питання про імунізацію дітей з порушеннями у стані здоров'я.

10.4. Робота комісії з профілактики післявакцинальних ускладнень.

Тактику імунізації дітей з порушеннями у стані здоров'я визна­чає вакцинальна комісія на рівні ЛПЗ району та обласної/міської дитячої лікарні. Результати засідання комісій заносяться в Журнал засідань.

1. Територіальна (районна) комісія з медичних відхилень є консультативним органом при головному лікареві дитячої поліклініки ЛПЗ. До її складу входять: заступник головного лі­каря (голова), імунолог (заступник голови), завідувач педіатрич­ного та підліткового відділень, лікарі спеціалісти (невропатолог, ендокринолог, фтизіатр, алерголог, отоларинголог, нефролог та ін.).

Завдання територіальної комісії: вирішувати питання про про­ведення щеплень дітям з порушенням у стані здоров'я на базі ЛПЗ району або, в разі необхідності, направляти до обласного/міського амбулаторно-поліклінічного відділу клініко-імунологічного центру чи до комісії в обласній/міській лікарні. Дітей з довготривалими та постійними протипоказаннями записують у Журнал реєстрації цих станів.

2. Обласний/міський амбулаторно-поліклінічний відділ клініко-імунологічного центру знаходиться в обласному/місько­му ЛПЗ. Завдання амбулаторно-поліклінічного відділу центру: визначити стан здоров'я дитини, і в залежності від одержаних результатів обстеження, розробити адекватну тактику імунізації. У складних випадках направити до стаціонару для додатково­го обстеження або до обласної/міської комісії з профілактики ПВУ.

10.4.3. Обласна/міська комісія з профілактики післявакци­нальних ускладнень створюється на базі обласних лікарень. Метою комісії є попередження післявакцинальних ускладнень при проведенні профілактичних щеплень дітям, які належать до групи ризику і мають значні вади у стані здоров'я, а також виявлення дітей зі справжніми протипоказаннями до проведення щеплень певним МІБП. Завдання обласної/міської комісії з про­філактики післявакцинальних ускладнень: визначити тактику імунізації дітей з імунопатологією, довготривалими медичними протипоказаннями, різноманітною патологією, у тому числі й тих, хто часто хворіє на ГРВІ, та з ПВУ в анамнезі на попередні щеплення. Обласна/міська комісія має право розробляти індиві­дуальні схеми імунізації при порушенні Календаря щеплень, а також призначати реабілітаційні заходи до і після вакцинації дітей.

Показником ефективності роботи комісії є відсоток охоплення профілактичними щепленнями оздоровлених дітей в поточному році від кількості контингенту, який мав тимчасові та довготривалі протипоказання. Діти, які входять до групи ризику, повинні по­стійно перебувати під наглядом, що дозволить своєчасно проводити їм необхідні профілактичні щеплення і, таким чином, підвищити рівень охоплення щепленнями.

Комісія збирається 1 раз на місяць. У своїй роботі комісія ке­рується наказом МОЗ України № 48 від 03.02.2006 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» і наказом обласного Управління охорони здоров'я про створення таких комісій, а також інструкціями до вакцин. Очолює комісію обласний дитячий імуно­лог, заступником голови є заступник головного лікаря з лікувальної роботи обласної дитячої клінічної лікарні, членами комісії є різні за фахом лікарі. Склад комісії може змінюватися в залежності від поставленого імунологом завдання на чергове засідання комісії.

Направляють на обласну комісію територіальні комісії з ме­дичних відхилень, дитячі ЛПЗ, а також дитячі імунологи. Перелік документації включає:

— направлення (ПІБ; дата народження — число, місяць, рік; домаш­ня адреса та № дитячого закладу; діагноз; причина направлення на комісію);

• докладний витяг з історії розвитку дитини (анамнез життя: перебіг вагітності та пологів, перенесені захворювання; дані про проведення профілактичних щеплень та реакції Манту; причини медичних відхилень, строки і характер ПВР та ПВУ; реакції на харчові, лікарські, мікробні та інші алергени; спадкові захворювання тощо).

• останній висновок профільних фахівців, які спостерігають за дитиною;

• клінічні аналізи крові та сечі, аналізи випорожнення на яйця глистів не пізніше 3-денної давності;

• дані про щеплення та реакцію Манту за підписом завідувача відділення і трикутною печаткою.

Діти з побічною дією вакцинального процесу мають бути в обов'язковому порядку проконсультовані дитячим імунологом не пізніше одного місяця після виникнення сильної ПВР та ПВУ

Протипоказаннями до направлення дітей на консультативні прийоми є гострі інфекційні та соматичні захворювання, включа­ючи період реконвалесценції, наявність контакту з інфекційними хворими в осередку.

Повторний огляд дітей проводиться 1 раз в 3—6 місяців.

Про свою роботу обласна/міська комісія з профілактики піс-лявакцинальних ускладнень звітує перед адміністрацією лікарні, обласним/міським управлінням охорони здоров'я, головним дитя­чим імунологом країни.

ТУ

Контрольні питання:

1. Післявакцинальні реакції: характеристика та профілактика.

2. Післявакцинальні ускладнення: характеристика та профілак­тика.

3. Система епіднагляду за післявакцинальними реакціями та ускладненнями.

4. Перелік побічних реакцій, які можуть виникнути протягом 4 тижнів після імунізації.

5. Помилки при вакцинації та їх наслідки.

6. Загальні положення профілактики ПВР та ПВУ

7. Основна схема збору анамнезу у дітей перед проведенням про­філактичних щеплень.

8. Основні завдання територіальної комісії з профілактики піс-лявакцинальних ускладнень.

9. Основні завдання обласної комісії з профілактики післявакци-нальних ускладнень.

10. Методи, що використовуються для діагностики післявакци-нальних ускладнень, їх характеристика.