
- •Харків «фоліо» 2008
- •Передмова
- •Альтернативні ознаки вродженого захисту організму та набутого імунітету
- •Функціональна активність різних класів імуноглобулінів
- •Властивості та вміст основних класів імуноглобулінів у крові дітей та дорослих
- •Типи імунітету при інфекційних захворюваннях
- •2. Характеристика та використання медичних імунобіологічних препаратів
- •2.1. Характеристика медичних імунобіологічних препаратів.
- •2.2. Класифікація вакцин за призначенням.
- •2.3. Класифікація вакцин за кількістю компонентів.
- •2.6. Інтервали між введеннями вакцин і препаратів крові.
- •Рекомендовані інтервали між введенням препаратів крові, що містить специфічні антитіла, та вакцинацією проти кору, епідпаротйту, краенухи та вітряної віспи
- •Рекомендований інтервал (місяців)
- •3. Міжнародні та національні програми імунізації
- •Ім vim мір*)фшактикав практиці сімейного лікаря
- •11 Їдиш йми до друку 08.09.08. Формат 84x108 732.
- •Isbn 978-966-03-4573-7..
- •4. Правові основи імунопрофілактики
- •4.1. Перелік нормативно-правових актів України, у яких зазначені положення щодо проведення профілактичних щеплень
- •Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року №4004-хіі
- •Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-ш
- •4.1.5. Наказ моз України № 233 від 29.07.1996 р. «Про затвер- дження інструкцій щодо надання медико-санітарної допомоги хворим на туберкульоз»
- •4.1.6. Наказ моз України № 198 від 05.08.1999 р. «Про удоско- налення профілактики, діагностики та лікування правця»
- •4.1.7. Наказ моз України № 48 від 03.02.2006 р. «Про поря- док проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»
- •5. Організація та проведення профілактичних щеплень
- •Медична документація, яка необхідна для організації та проведення щеплень:
- •Обов'язки медичної сестри.
- •5.5. Планування та облік профілактичних щеплень.
- •6. Система зберігання, транспортування та обліку імунобіологічних препаратів
- •Акт приймання-передавання мібп
- •6.4. Алгоритм дії медичного працівника щеплювального кабінету.
- •7. Протипоказання до профілактичних щеплень та тактика вакцинації осіб окремих груп ризику
- •7.1. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.
- •Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •Поєднання імунобіологічних препаратів для щеплення
- •8. Екстрена профілактика правця
- •8.1. Виписка з інструкції зі специфічної профілактики правця
- •9. Організація та надання антирабічної допомоги
- •9.1. Методика організації та надання антирабічної допомоги
- •10. Післявакцинальні реакції та ускладнення, їх профілактика
- •10.1. Характеристика побічних дій імунобіологічних препаратів.
- •Облік післявакцинальних реакцій у щеплених
- •11. Оцінка ефективності імунопрофілактики
- •Карта експертної оцінки щодо встановлення причин захворювання на інфекційні хвороби, що контролюються засобами специфічної профілактики, у щеплених
- •Відповіді на тестові завдання
- •Ім vim мір*)фшактикав практиці сімейного лікаря
- •11 Їдиш »шо до друку 08.09.08. Формат 84x108 732.
- •Isbn 978-966-03-4573-7..
Акт приймання-передавання мібп
Найменування препарату, форма випуску
Номер серії
Термін придатності
Найменування й адреса виробника
Найменування й адреса постачальника
Найменування й адреса перевізника
Кількість товару за документами (у дозах)
Кількість товару, отримана фактично (у дозах)
Цілісність упаковки (порушена/непорушена)
(якщо виявлено порушення упаковки, указати кількість порушених контейнерів)
Кількість карток-індикаторів
Показники карток-індикаторів
Висновок
Дата/час складання акта
Представник одержувача ПІБ, посада
Представник постачальника ПІБ, посада
Підписи/печатки сторін
6.1.9. Правила обліку медичних імунобіологічних препаратів.
Заходи щодо обліку МІБП на всіх рівнях «холодового ланцюга» спрямовані, передусім, на термінове призупинення, вилучення або заборону застосування серії препарату при виявленні його неспецифічної або побічної дії.
Установи (1—3-й рівні системи «холодового ланцюга») повинні мати затверджений керівником установи план екстрених заходів з вилучення відправленої продукції та надання вичерпної інформації ДП «Центру імунобіологічних препаратів» та державній санітарно-епідеміологічній службі про розподіл МІБП. На всіх рівнях повинен бути забезпечений повний і регулярний облік МІБП, що зберігаються.
Відомості щодо кожного препарату повинні містити щонайменше: найменування препарату, форму випуску, номер серії, термін придатності, кількість доз, найменування й місцезнаходження підприємства-виробника, найменування й місцезнаходження постачальника, кількість отриманого та кількість відправленого (використаного) препарату, кількість отриманого та відправленого (використаного) розчинника, залишок препаратів після відправлення, дату отримання та відправлення (використання) кожного препарату.
6.2. Правила зберігання та обліку медичних імунобіологічних препаратів згідно з рівнями стандартизованої обліково-звітної документації та моніторингу основних показників імунопрофілактики.
В ЛПЗ та CEC регулярно ведуться Журнали обліку та використання МІБП. Журнал складається за видами вакцин і в ньому реєструється рух вакцин по мірі їх отримання, видачі чи використання. При реєстрації руху вакцин їх кількість вказується в дозах. Крім регулярного обліку отримання, видачі і використання вакцин, медпрацівнику, відповідальному за облік МІБП, необхідно постійно зазначати залишок всіх вакцин по мірі їх отримання, видачі чи використання, щоб у будь-який момент (а не тільки наприкінці місяця), він точно знав наявність і кількість вакцини на даному пункті щеплення (складі). Медпрацівник відповідає не тільки за кількість вакцини, але і за її якість (наприклад, стежити за тим, щоб вакцини з коротким терміном придатності використовувалися і видавалися в першу чергу). В кінці кожного місяця медпрацівник повинен провести інвентаризацію кількості вакцин, які залишилися в холодильнику пункту щеплення, і перевірити, чи збігається їх кількість із залишками вакцини в Журналі.
При отриманні нових серій вакцин, необхідно одержувати анотацію про їх використання українською (російською) мовою. Рекомендується зберігати анотацію до кожного препарату.
На районному рівні (районна CEC, ЛПЗ) використовують таке обладнання:
холодильник з додатковим льодовим захистом середнього розміру;
горизонтальні морозильні прилавки середнього розміру;
побутові двокамерні холодильники та морозильники. Холодильники, що рекомендуються для збереження вакцин,
навіть при відключенні електроенергії можуть забезпечити підтримування необхідної температури протягом 6 та більше годин. Цей період називається «строком підтримування температури», і він може бути продовжений за допомогою заповнених водою холодоелементів, розміщених у вільному просторі холодильника. У холодильнику медичних закладів слід зберігати тільки місячний запас вакцини та резервний запас на 1—2 тижні.
Контроль температури слід здійснювати регулярно двічі на день — на початку та в кінці робочого дня. Листок обліку температурного режиму зберігається на дверях холодильника. Якщо
температура піднімається вище або опускається нижче цих рівнів, слід перевірити, чи справний холодильник та чи правильно встановлено ручку терморегулятора.
Екстрені заходи у разі виникнення непередбачених проблем.
Якщо температура піднімається вище +8 °С, необхідно:
Заповнити холодоелементами всі вільні місця у холодильнику, крім об'єму, який необхідно залишити вільним для забезпечення циркуляції повітря. Це допоможе стабілізувати температуру і перешкодить її значному коливанню протягом доби.
Відкривати дверці холодильника як можна рідше.
Попередньо охолоджувати холодоелементи в холодильнику перед тим, як закласти їх у морозильник (крім холодильників на сонячній енергії, куди холодоелементи треба закладати зранку).
Якщо температура падає нижче 0 °С, необхідно:
Заповнити холодоелементами всі вільні місця у холодильнику (проте половину об'єму необхідно оставити вільною для циркуляції повітря). Це допоможе стабілізувати температуру та попередити її значне коливання.
Закрити на ніч вікна або вентиляцію, щоб у приміщенні, де знаходиться холодильник, було тепло.
На дверці чи кришці кожного холодильника, в якому зберігаються вакцини, потрібно закріпити етикетку з підписом головного лікаря ЛПЗ та надписом наступного змісту:
Відповідальний за збереження вакцин
Заступник відповідального
В екстрених випадках вакцину слід помістити
Головний лікар ПІБ (підпис)
Керівник закладу наказом відповідно до посадової інструкції призначає осіб, а також їх дублерів, відповідальних за одержання, зберігання, видачу та використання МІБП.
Технік повинен оглядати холодильне обладнання якнайменше один раз на рік, щоб забезпечити йому хороший робочий стан.
Правила розміщення холодоелементів та медичних іму-нобіологічних препаратів у холодильнику.
У морозильнику розміщують попередньо охолоджені у холодильнику холодоелементи і їх встановлюють на ребро, а не кладуть один на одного. Якщо там зберігається вакцина, не повинно одночасно знаходитися дуже багато холодоелементів. Морозильник належить час від часу піддавати розморожуванню, щоб на його стінках шар інею був товщиною не більше 5 мм.
На верхній та нижній полицях розміщують у горизонтальному положенні максимальну кількість холодоелементів, щоб повністю заповнити простір під морозильником і внизу холодильника. Достатня кількість холодоелементів, які розміщені у верхньому відсіку холодильника, безпосередньо під морозильником, та на нижній полиці, створюють всередині холодильника охолоджену масу (водний буфер). З однієї сторони, вони підтримують необхідну температуру при відключенні електропостачання, з другої — перешкоджають ризику заморожування вакцин, розміщених у холодильнику.
У зоні дверних полиць більш висока температура, тому вони не використовуються для збереження вакцини. Не використаний простір дверних полиць може бути заповнений ізолювальним матеріалом, що може сприяти зменшенню надходження тепла через дверці холодильника.
Категорично забороняється зберігати продукти харчування в одному холодильнику з вакциною. Тепло від продуктів та напоїв, а також неодноразове відкривання дверці, з метою дістати чи поставити продукти харчування, призводять до підйому температури всередині холодильника.
6.2.3. Характеристика медичних імунобіологічних препаратів за їх термочутливістю.
При підвищеній температурі знижується активність усіх вакцин, проте одні із них більш чутливі за інші. У порядку зменшення ступеня термочутливості, їх можна розмістити у холодильнику (зверху вниз) таким чином:
жива поліомієлітна вакцина;
корова (ліофілізована)*;
кашлюкова (безклітинна);
паротитна (ліофілізована);
проти ГВ;
АКДП;
АДП, АДП-М;
• БЦЖ (ліофілізована)*; . АП.
Примітка: * — ці вакцини стають більш чутливі до тепла після їх розведення.
Деякі вакцини високочутливі також і до низької температури. Одні можуть повністю втрачати свою активність при заморожуванні, тоді як інші вакцини переносять заморожування без будь-якої шкоди для їх активності. Тому важливо знати умови збереження для кожної вакцини, які рекомендовані в інструкції з її застосування, та гарантувати додержання температурного режиму.
Вакцини, які руйнуються при заморожуванні |
Вакцини, які не ушкоджуються при заморожуванні |
Проти ГВ, АКДП, АДП, АДП-М, АП, АД-М |
БЦЖ, ОПВ, корова, паротитна, краснушна |
Крім температури, деякі вакцини, особливо БЦЖ та корова, надзвичайно чутливі до світла, тому їх завжди слід зберігати в темному місці — в холодильнику, термоконтейнері або сумці для вакцин. Ці вакцини ніколи не повинні піддаватися дії прямого сонячного світла. Слід приділяти особливу увагу захисту цих вакцин від світла під час використання. У випадку втрати вакциною активності в результаті дії тепла або світла відновити властивості неможливо.
Всі несприятливі наслідки дії температури на вакцину накопичуються, тобто кожного разу, коли МІБП підлягає дії високої температури або сильного сонячного світла, його активність знижується. Оскільки вакцина раніше вже могла бути в несприятливих умовах, будь-яка (навіть незначна) дія збільшує ступінь руйнування цього препарату. Це призводить до того, що вакцина зовсім втрачає свою активність через «ефект накопичення».
6.3. Профілактика контамінації вакцин.
При підозрі на контамінацію необхідно знищити флакон. Патогенні мікроорганізми можуть концентруватися у флаконі з вакциною в летальній дозі задовго до того, як їх присутність можна розпізнати, тому потрібно виконувати наступне:
перевірити, чи немає тріщин на флаконі та чи не протікає флакон;
перевірити, чи немає видимих ознак забруднення та плаваючих часток;
якщо відкритий флакон був занурений у воду, можливо вакцина була контамінована, і її слід знищити;
якщо пробка флакона з вакциною проколота використаною голкою або стерильною голкою з використаним шприцом, при цьому можливо вміст флакона був контамінований, і його слід знищити;
якщо голка була вставлена в гумову пробку флакона, існує висока ймовірність контамінації, і флакон слід знищити;
якщо відновлена (розчинена) вакцина зберігалася більше 6 годин, імовірність контамінації висока, і вакцину слід знищити.
6.3.1. Додаткові поради щодо безпеки використання вакцин.
Слід наповнювати шприц тільки тоді, коли пацієнт готовий одержати ін'єкцію. Шприци, які заповнюються вручну, можуть виявитися контамінованими.
Не можна змішувати вакцини із відкритих неповних флаконів. Змішування вакцини із відкритих неповних флаконів у одному флаконі приведе до контамінації вакцин.
Відкриті флакони з рідкими вакцинами повинні зберігатися в холодильнику у спеціальному контейнері з маркіруванням «повернені» і їх треба використати під час щеплень раніше, ніж закриті флакони. Слід пам'ятати, що відновлені вакцини повинні бути використані протягом 6 годин.
Помилки при розчиненні вакцин часто відбуваються, коли:
етикетка на флаконі відсутня, неможливо правильно визначити, що знаходиться у флаконі;
медичні працівники помилково вважають, що розчинники взаємозамінні;
розчинники різних вакцин зберігаються у холодильнику в одній тарі;
інші медичні препарати зберігаються у тому ж холодильнику, і неуважний медпрацівник може помилково взяти не той флакон.
Всі ці помилки дуже небезпечні і їх слід не допускати!
Необхідно користуватися тільки тими розчинниками, які рекомендуються виробником вакцини для її розчинення. До складу розчинника можуть входити стабілізатори, що впливають на теплову стабільність, бактерицидні речовини для зберігання стерильності, хімічні речовини для більш швидкого розчинення та/або буфери для забезпечення необхідного рН відновленої вакцини. Використання розчинника, який не призначений для цієї вакцини, заміна його звичайним фізіологічним розчином або дистильованою водою, робить цю вакцину неефективною і суттєво знижує її імуногенність. Описані летальні випадки після використання неправильно відновленої вакцини іншими препаратами замість призначеного розчинника.
Відновлені вакцини повинні зберігатися у холодному місці, подалі від сонячного світла. Зберігання вакцин при температурі від +2 °С до +8 °С допомагає зберегти їх активність.
Відновлені вакцини підлягають знищенню через 6 годин. Деякі вакцини (наприклад, БЦЖ, корова, проти жовтої гарячки тощо), не містять консервантів, які могли б перешкоджати росту мікроорганізмів, які випадково потрапили у флакон. Тому відновлені вакцини підлягають знищенню в кінці дня імунізації або по закінченню 6 годин в залежності від того, що настане раніше. Були зафіксовані летальні випадки при введенні дітям вакцин, які зберігалися більше 6 годин після розчинення.
Необхідно використовувати новий шприц та голку для відновлення вакцини у кожному флаконі. Після змішування розчинника та вакцини шприц та голка повинні бути знешкоджені та знищені, їх не можна використовувати ще раз.