2.2. Визначення кількості насосних станцій і відстані між ними

В залежності від ухилів трубопроводів і землі по трасі їх прокладання, початкової і кінцевої глибин визначається кількість і місця розташування насосних станцій на каналізаційних колекторах.

Орієнтовано відстань між фекальними насосними станціями можна визначити за формулою:

,

де Н_max - гранична глибина закладання труб, м;

І_т і І_з - відповідно ухили трубопроводу і землі.

Так як z = -6600 , то ми приймаємо глибину закритої труби дорівнює Н_поч і одна насосна станція ставиться перед очисними спорудами.

2.3.Проектування насосних станцій і напірного трубопроводу

Фекальні насосні станції найчастіше мають крім насосного приміщення ще і приймальний резервуар, завдання якого накопичувати стічні води під час їх максимального притоку або при перерві роботи насосної станції.

Об'єм резервуару дорівнює максимальній величині надлишку або недостачі припливу води до резервуару, який встановлюється за різницею інтегрального графіку припливу і призначеному режиму роботи насосної станції.

Населення: 1105 м³/доб

Виробництво – 409,76 м³/доб

Q_{мак.доб} = 1514,76 м³/с

Секундні витрати:

17,53 л/с

Тепер розрахуємо годинні величини припливу за схемою:

1514,76м³ – 100%

х м³ – 1,25%

м³

Отримані дані зведемо у формі табл. 4.

\

Таблиця 4

Визначення годинних величин припливу

Для визначення об'єму резервуару і числа годин роботи насосів слід скористатися сумісним графіком користування і відведення води, який будується за даними табл. 4. На графік виносяться години і годинні величини припливу води зростаючим підсумком.

Отримавши сукупність точок на поліграфіці і об'єднавши їх плавною кривою, ми отримали інтегральну криву припливу, на яку накладаємо графік відведення у вигляді прямої лінії, що відповідає рівномірному відведенню. Різниця в ординатах цих двох ліній є надлишки і недоліки припливу в мережі.

V_над =265 м³ V_нед = 135 м³

V¹_над =230 м³ V¹_нед =95 м³

V_б = V_над +V_нед

V¹_б=V¹_над+V¹_нед

V_б =265+125= 390 м³

V¹_б =230+95=325 м³

Беручи діаметр d рівним глибині наповнення h, визначаємо глибину цього резервуару як :

h =

h= , м

Н_рез = Н_тах + h

де h - глибина води в резервуарі, м.

Н_тах =8,5 , м

Н_рез = 8,5 +7,458=15,95 м

Для підйому води з резервуару і подачі її на очисні споруди або на початкову глибину закладання труб потрібно підібрати насос, який підбирається за двома параметрами: подачі - витрат і повному напору.

Подача визначається так:

,м³/год

де Т— число годин роботи насосної станції, год. (визначається за графіком).

м³/год

Різниця у відмітках очисних споруд землі може сягати 4-5 м, тому геодезична висота підйому води Н_геод буде дорівнювати

Н_геод =Н_рез+(4..5)

Н_геод =15,95+4=19,95 м

Тоді повний напір буде дорівнювати

Н_повн=Н_геод+h_Н,

де h_Н - втрати напору, які визначаються за формулою:

Напірний трубопровід довжиною 50-150 м будують найчастіше з металевих труб, діаметр яких можна визначити з умови руху в них води зі швидкістю 1...2 м/с. За d труб та їх матеріалу знаходять коефіцієнт А .(додаток 14)

d_ст =150мм

А=41,8×10^-6 с²/л²

Знайдемо повний напір:

Н_повн=19,95+1,35=21,3 м

Відповідно до отриманих даних було підібрано фекальний насос 2,5 НФ.