5. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів

Наукові кадри в Україні готують вищі навчальні заклади і науково-дослідні організації.

Основною формою планомірної підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів є аспірантура, яка функціонує при вищих навчальних закладах, наукових установах, що мають необхідну наукову та матеріальну базу. До аспірантури приймають громадян України, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста, магістра. Громадян інших держав приймають до аспірантури на підставі договорів, які укладають із ВНЗ або НДІ, а також на підставі міждержавних і міжурядових угод.

Термін навчання в аспірантурі з відривом від виробництва не повинен перевищувати трьох років, а в аспірантурі без відриву від виробництва - чотирьох років. Завершується навчання в аспірантурі захистом на спеціалізованій вченій раді дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата наук.

Дисертація на здобуття вченого ступеня (і кандидата, і доктора наук) - це кваліфікаційна наукова робота, виконана особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої наукової монографії. Вона містить науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, висунуті автором для публічного захисту, характеризується єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку.

Найвищим ступенем єдиної системи безперервної освіти є докторантура, яка створюється при вищих навчальних закладах, наукових установах і організаціях, що мають необхідну наукову і матеріальну базу. Відкриття і закриття докторантури, контроль за її діяльністю здійснює Міністерство освіти і науки України, а в академічних наукових організаціях - президія НАНУ та інших академій.

У докторантуру приймають громадян України, кандидатів наук, що мають науковий доробок в обраній галузі науки. Громадяни інших країн можуть бути зараховані в докторантуру згідно з договорами із ВНЗ, науковими установами, які складено на міждержавній основі або окремими особами.

Термін підготовки в докторантурі не повинен перевищувати трьох років. За цей час кандидат на здобуття вченого ступеня доктора наук повинен підготувати і захистити на спеціалізованій вченій раді дисертаційну роботу.

Докторська дисертація – це робота, в якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, що характеризуються як новий напрям у відповідній галузі науки, або здійснено теоретичне узагальнення і вирішення великої наукової проблеми, що має велике народногосподарське та соціально-культурне значення.

Головною метою атестації є визначення відповідності кваліфікації наукового працівника займаній посаді. Під час атестації оцінюються рівень професійної підготовки наукового працівника, результативність його роботи, ефективність праці з урахуванням конкретних вимог до цієї категорії працівників,виявляються перспективи використання здібностей наукового працівника, визначаються заходи щодо стимулювання підвищення його професійного рівня, потреба в підвищенні кваліфікації та професійної підготовки.

Атестація наукових працівників проводиться не рідше одного разу на п'ять років.

Терміни і графік проведення чергової атестації наукових працівників затверджуються наказом керівника наукової установи до початку календарного року. Дата проведення атестації доводиться до відома наукового працівника, який підлягає атестації, не пізніше ніж за місяць до її проведення.

Для організації та проведення атестації наукових працівників наказом керівника наукової установи утворюється одна або кілька атестаційних комісій у складі голови, секретаря і членів комісії. Головою комісії, як правило, є заступник керівника наукової установи. До складу комісії залучаються висококваліфіковані наукові працівники і представник профспілкового органу або уповноважений трудового колективу, який обирається на загальних зборах колективу.

На підставі характеристики наукового працівника, його звіту, інших поданих матеріалів і повідомлень та їх обговорення атестаційна комісія приймає одне з таких рішень: відповідає займаній посаді, не відповідає займаній посаді.

Атестаційна комісія також може ухвалити рекомендації про заохочення наукового працівника, зміну посади, розміру посадового окладу, призначення позачергової атестації тощо.

Результати голосування повідомляються науковому працівникові одразу після голосування.