
- •Поняття про науку
- •Наукова комунікація
- •Науково школа, її ознаки та функції
- •Науково – дослідницька діяльність студентів (нддс)
- •Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів
- •6. Організація творчої діяльності.
- •7. Психологія наукової творчості.
- •8. Робочий день науковця.
- •9. Робоче місце науковця
- •10. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності.
- •11.Ділове спілкування
- •12. Ділове листування
- •13. Ділова розмова по телефону
- •14. Особистий архів здобувача
- •15.Методологія дослідження: суть та види
- •16. Поняття методу дослідження, види методів.
- •17. Загальні методи наукового пізнання.
- •18. Соціологічне дослідження: суть та види.
- •19. Етапи соціологічного дослідження.
- •20. Розробка програми соціологічного дослідженя.
- •23.Курсова(дипломна) робота:загальна характеристика.
- •24.Послідовність виконання курсової(дипломної)роботи.
- •25.Підготовчий етап роботи над курсовою ( дипломною) роботою.
- •26.Робота над текстом курсової (дипломної) роботи
- •27.Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою
- •28. Підготовка до захисту дипломної і курсової роботи
- •29. Керівництво курсовою (дипломною) та її рецензування
- •30.Звіт по практиці:основні положення
16. Поняття методу дослідження, види методів.
Метод - шлях, спосіб пізнання, дослідження, простежування, визначається, як спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Метод є шлях пізнання, що дослідник прокладає до свого предмета, керуючись певною гіпотезою. Визначень поняття "метод дослідження" існує декілька. І вони не суперечать один одному. По визначенню одного із вчених-дослідників, метод пізнання, або метод дослідження - це деяка специфічна процедура, що складається з певних дій або операцій, за допомогою яких здобувається й обґрунтовується нове знання в науці. Деякі вчені під методами дослідження розуміють способи рішення науково-технічних завдань; інструмент для проникнення в глибину дослідницьких об'єктів. Та з методологічної точки зору, друге визначення не зовсім коректне.
Методи дослідження класифікуються деякими методологами за різними ознаками: за рівнем пізнання - емпіричні й теоретичні; за точністю припущень - детерміністичні й стохастичні, або ймовірнісно-статистичні; за функціями, які вони здійснюють у пізнанні - методи систематизації, пояснення й прогнозування; від конкретної області дослідження - фізичні, біологічні, соціальні, технічні й т.п. З ширшого погляду методи дослідження поділяють на загальнонаукові і спеціальні, що застосовуються в конкретній галузі науки. У будь-якому дослідженні звичайно ж суміщаються і загальнонаукові, і спеціальні методи дослідження. Загальнонаукові методи дослідження поділяють на три великі групи: методи емпіричного дослідження(спостереження, порівняння, вимір, експеримент, моніторинг), методи теоретичного дослідження(сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, уявний експеримент, формалізація, аксіоматичний метод або дедуктивно-аксіоматичний), загальні методи, використовувані як на емпіричному, так і на теоретичному рівні дослідження (абстрагування й конкретизація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абдукція, моделювання, аналогія, історичний і логічний методи, метод графів).
Аналіз, синтез, моделювання й ін. методи раніше вважалися методами тільки теоретичного дослідження. Але в останні роки ці методи обслуговують й емпіричні, і теоретичні дослідження, але з різним ступенем глибини. Крім вищезгаданих загальнонаукових методів дослідження в методології деяких наук виділяються й спеціальні методи. До них належать: морфологічний аналіз, синектика, метод Монте-Карло, метод найменших квадратів, тестування, моніторинг і т.д. Не варто до методів дослідження відносити вивчення (літератури, досвіду, документації й т.д.) – це методологічна помилка. Вивчення може бути лише етапом дослідження, пізнання. Цей процес супроводжує всі дослідження. З вивчення літератури, об'єкта може початися дослідження, до нього можна повертатися на різних етапах пізнання для більш глибокого осмислення проблеми, тобто воно може бути вихідним або супроводжувати весь процес дослідження. Більше того, вивчення, у свою чергу, припускає застосування як спостереження, аналіз, порівняння й т. п. Характерним є використання в технічних дослідженнях кваліметричних методів (або кількісних). У цей час активно розвивається цілий науковий напрямок, орієнтований на кількісний опис якості предметів, який має назву "кваліметрія". Це область наукового знання, що вивчає методологію й проблематику розробки системних кількісних оцінок якості предметів, явищ, процесів.
Розрізняють дві групи кількісних методів, щодо їх використання: перша - для обробки результатів спостережень і експериментів (особливо відомий серед них - статистичний метод); друга - для моделювання, діагностики, прогнозування, комп'ютеризації досліджуваного процесу.