1.3. Організація діяльності транспортного обслуговування виробництва.

Організація діяльності транспортного обслуговування виробництва – це

система заходів, які забезпечують ефективну і раціональну організацію транспорту, вантажопотоків і праці транспортних працівників і направлених на виявлення і використання резервів в роботі транспортного господарства, а також на покращення його якісних показників.

Організація діяльності транспортного господарства включає такі етапи:

1. складається відомість і схеми вантажопотоків;

2. вибирається система організації роботи транспорту;

3. розраховується необхідна кількість транспортних засобів;

4. складається графік роботи транспорту.

Від організації транспортного обслуговування залежить ритмічна робота робочих місць, дільниць, цехів, а також обсяги випуску готової

продукції, її собівартість і якість та своєчасне задоволення споживачів.

На тривалість виробничого циклу безпосередньо впливає час транспортних

операцій. Серед допоміжних робітників 30—40 % зайнято на

вантажно-розвантажувальних і транспортних операціях. Витрати на

транспортно-складське обслуговування та транспортування вантажів на деяких підприємствах досягає 15—20 % від суми всіх побічних витрат у собівартості продукції, що випускається.

Транспортні цехи підприємства мають різний вид рухомого складу. Для підвищення ефективності роботи і поліпшення технічного стану в цехах створюються виробничо-технічна база.

Потреба цехів в перевезеннях здійснюється по замовленню з вказанням роду вантажів, виду і об’єму перевезень, типу транспортного засобу, часу

експлуатації. Така система не зацікавлює водіїв в кінцевих результатах роботи, нераціонально використовується рухомий склад, великі втрати при навантажувально-розвантажувальних операціях.

1.3.1.Методика розрахунку показників транспортного обслуговування виробництва.

Планова чисельність робітників транспортного цеху розраховується за видами транспорту та типами транспортних засобів.

Планова кількість водіїв за професіями та видами робіт(Ч_вод^пл) визначається за формулою:

;

де ЗФЧ^пл. – загальний плановий фонд часу водіїв певної професії, або на певного виду робіт, год.;

ФРЧ^пл. - плановий фонд часу роботи одного робітника, год.

Планову чисельність водіїв на зовнішніх перевезеннях (Ч_взп^пл) розраховують за формулую:

;

де А – середньоспискова кількість автомашин,

t_н – час знаходження машин у наряді, год.,

t_п - підготовчий час, год.,

ФРЧ_р - річний фонд часу роботи одного робітника, год.;

Планову чисельність кранівників, стропувальників, чергових слюсарів (Ч_к^пл) розраховують так:

де КОУ – це кілкість одиниць устаткування, що обслуговується;

КЗМ – це число змін роботи;

НО – це норма обслуговування робочих місць одним робітником.

Планову чисельність навантажувальників (Ч_н) визначають за формулою:

де ОНРР^пл. - це плановий обсяг навантажувальних (розвантажувальних)

робіт за рік, т.;

Т_р - це трудомісткість навантаження (розвантаження) 1т., нормо-год.;

К^вн_пл. – це плановий коефіцієнт виконання норм.

Кількість транспортних засобів (КЗТ) можна розрахувати за формулою:

де ОВ^пл. – це плановий обсяг вантажообороту, т.;

П_рТО – це продуктивність одиниці транспортного обладнання, т.

або

де В – вантажопотік за розрахунковий період, тон;

Пг – годинна продуктивність транспортних засобів,

Фг – корисний фонд часу роботи транспортних засобів;

Кн – коефіцієнт нерівномірності.

Планова собівартість одиниці вантажу визначається окремо за видами транспорту діленням планового кошторису витрат по цеху на кількість тонно-кілометрів або тонн перевезених вантажів.

Витрати на утримання та експлуатацію транспортних засобів розраховуються згідно з установленими нормами та нормативами на підставі загальнодержавних норм витрат мастил, палива, автопокришок та розміру амортизаційних відрахувань.

Плановий кошторис витрат транспортного цеху визначається як сума кошторисів витрат на транспортні, навантажувально-розвантажувальні та ремонтні роботи.

1.3.2. Складання шахової відомості і відображення її в бухгалтерському обліку.

Шахова відомість дає загальну інформацію про стан та рух господарських засобів і їх джерел, але не достатньо розкриває економічний зміст оборотів, їх структуру як за активами, так і за джерелами.

Шахову оборотну відомість будують за принципом шахової дошки. Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі, за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомостю дає ширшу картину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і на кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

За даними шахових таблиць, планів цехів і генеральних планів підприємства складають схеми (діаграми) вантажопотоків, а по вантажообороту і вантажопотоках встановлюють тип і структуру парку транспортних і підйомно-транспортних машин. Шаховий принцип побудови записів широко використовується при побудові облікових регістрів, зокрема при журнально-ордерній формі рахівництва. Використання шахової оборотної відомості в практиці бухгалтерського обліку залежить від рівня автоматизації обліково-аналітичних робіт. За великими кількості рахунків і господарських операцій при ручній обробці даних вона стає громіздкою, погіршуються її наочність і аналітичність. Істотно поліпшуються якість і аналітичність шахової оборотної відомості при застосуванні ПЕОМ.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення

інформації в розрізі синтетичного рахунка.

У зв’язку з тим, що одні аналітичні рахунки ведуться лише у грошовому вимірнику, а інші в натуральному та грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяються на два види:

• оборотні відомості контокорентної форми;

• оборотні відомості кількісно-сумової форми.

Оборотні відомості контокорентної форми ведуть за аналітичними

рахунками розрахунків і джерел засобів оскільки аналітичний облік, як і синтетичний, тут здійснюється у грошовому вимірнику.

Оборотні відомості кількісно-сумової форми ведуть за аналітичними рахунками товарно-матеріальних цінностей, оскільки тут використовують натуральні і грошові вимірники. Тому в цих оборотних відомостях передбачені графи для запису кількості, ціни і вартості матеріальних цінностей.

Порядок складання оборотних відомостей за аналітичними рахунками в грошовому вимірнику розглянемо на прикладі синтетичного рахунка «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Розрахунки з покупцями та замовниками

Д-т	К-т
Сальдо на 01.09
75 000	2. 25 000
14 000	3. 45 000
16 000	5. 10 000
Оборот – 30 000	Оборот – 80 000
Сальдо на 01.10
25 000

ТОВ «РАМА» МП «МРІЯ»

Д-т		К-т
Сальдо на 01.09
40 000
14 000		3. 45 000
Оборот – 14 000		Оборот – 45 000
Сальдо на 01.10
9 000

Д-т	К-т
Сальдо на 01.09
35 000	2. 25 000
4. 16 000	5. 10 000
Оборот – 16 000	Оборот – 35 000
Сальдо на 01.10
16 000

Оборотна відомість за аналітичними розрахунками до синтетичного

рахунка «Розрахунки з покупцями та замовниками» матиме такий вигляд.