3.2. Інструментальне господарство.
Інструментальне господарство – це самостійна служба деревообробного підприємства, основним завданням якого являються:
Визначення потреб підприємства в деревообробному, абразивному і алмазному інструментах; визначення кількості в контрольно-вимірювальним, пилоправ ним інструментам і обладнанням використовуваним при підготовці ріжучого інструменту. Запланована купівля і забезпечення виготовлення власними силами ріжучих інструментів та забезпечення виробництва ріжучими інструментами;
організація підготовки ріжучого інструменту, організація експлуатації ріжучого інструменту і технічний нагляд за його експлуатацією; забезпечення робочих місць ріжучим інструментом; організація нагляду і зберігання ріжучого, абразивного і алмазного інструменту.
Система організації інструментального господарства на підприємстві може бути централізованою, децентралізованою і змішаною вибір системи проводиться при проектуванні нового чи реконструкції існуючого підприємства з врахуванням об’ємів і виду виробництва, кількості і територіального розміщення виробничих цехів підприємства. Відрізняють особливості централізованої системи – централізація управління всім центральним господарством і підготовки основного інструменту (не менше 70%-80% всієї кількості) в одному інструментальному цеху. Децентралізована система характеризується децентралізованим управлінням підготовки інструменту: в кожному виробничому цеху знаходиться підлегла начальнику інструментальна майстерня. Змішана система передбачає централізовану підготовку 30%70% інструмента для ряду цехів і децентралізовану для решти.
На діючих
підприємствах, особливо великих необхідно
добитися прогресивної централізованої
системи організації інструментального
господарства. Досвід централізованого
управління і єдиної відповідальності
за весь комплекс робіт по забезпеченню
ріжучим інструментам найбільш передові.
3.3. Енергетичне господарство
Енергетичне господарство це не тільки допоміжна дільниця підприємства, але і елемент енергетичних систем району і являє собою складну сукупність процесів в-ва, перетворення, розподілу і використання всіх видів енергетичних ресурсів. Енергогосподарство забезпечує в-во на даному підприємстві різними видами енергії і енергоносіями, здійснює монтаж, експлуатацію і ремонт енергообладнання в виробничих цехах і підрозділах підприємства.
Найбільшу питому вагу в енергопотребі займає електрична енергія 30% всієї вживаної енергії.
Електрозабезпечення підприємства здійснюється в основному від районних енергетичних систем і рідше від власних електростанцій.
Важливим фактором, який дозволяє правильно організувати систему енергозабезпечення і рівень технічної експлуатації є надійність і безперебійність забезпечення енергією. Перериви в енергозабезпеченні ведуть до порушень виробничих процесів і економічним збитком.
Процес виробництва, розподіл і потреба енергії є єдиним енергетичним процесом в якому всі елементи взаємозв’язані.
На основі типової системи технічного обслуговування та ремонту обладнання і нормативів, які в ній відображаються визначаємо структуру ремонтного циклу, річний обсяг ремонтних робіт і трудомісткість ремонтних робіт і оглядів, а також технічного обслуговування. усі розрахунки заносимо до таблиць.
Для того, щоб розрахувати річний обсяг ремонтних робіт потрібно визначити тривалість ремонтного циклу в годинах та в роках, коефіцієнт
циклічності, тривалість міжремонтних та міжоглядових періодів. потім за цими даними розраховуємо річний обсяг ремонтних робіт у фізичних та ремонтних одиницях.
Тривалість
ремонтного циклу визначається за
формулою:
Трц = 16800* Кмо*Кми*Ктс*Ккс*Кв*Кд; годин
та
Трц
=
;
років
де Трц(год) – тривалість ремонтного циклу в голинах;
Fe = 2030 годин - ефективний фонд роботи обладнання при
двохзмінній роботі.;
Кзм = 1,5 коефіцієнт змінності, нормативна величина
Тривалість міжремонтних та міжоглядових періодів визначається за такою формулою:
;
місяців
де tмрп – тривалість міжремонтних періодів;
nср – кількість середнього ремонту;
nтр – кількість поточного ремонту.
;місяців
де tмоп – тривалість міжоглядових періодів.
nо – кількість оглядів.
Коефіцієнт циклічності визначається за формулою:
;
Річний обсяг ремонтних робіт та оглядів у фізичних одиницях визначається за формулою:
Фі = Сф * Кц; ф.од.
де Сф – кількість фізичних одиниць, шт.;
Кц – коефіцієнт циклічності.
Річний обсяг ремонтних робіт та оглядів у ремонтних одиницях розраховується за такою формулою:
Ri = Фі* ; рем.од.
де - середня ремонтна складність
Таблиця
3.1. Визначення структури та тривалості
ремонтного циклу та періодів.
-
Структура ремонтного циклу
Кількість
Значення коефіцієнта
Тривалість
nкр
nтр
nср
nо
Кмо
Кми
Ктс
Ккс
Кв
Кд
ремонтного циклу
періодів, у місяцях
годин
років
МРП
МОП
КР-О-ТР-О-ТР-О-СР-О-ТР-О-ТР-О-КР
1
4
1
6
1,0
1,0
1,0
1,0
0,9
1,0
15120
4,97
9,94
8,52
КР-О-ТР-О-ТР-О-СР-О-ТР-О-ТР-О-СР-О-ТР-О-ТР-О-КР
1
6
2
9
0,75
0,8
2,0
1,0
1,0
1,0
20160
6,62
8,83
7,94
КР-О-О-ТР-О-О-ТР-О-О-СР-О-ОТР-О-О-ТР-О-ОСР-О-О-ТР-О-О-ТР-О-О-КР
1
6
2
18
1,0
1,0
2,0
1,35
1,0
1,0
45360
14,90
19,87
16,25
КР-О-О-ТР-О-О-ТР- О-О-СР-О-О-ТР-О-О-ТР-О-О-СР-О-О-ТР-О-О-ТР-О-О-КР
1
6
2
18
0,75
0,8
1,6
1,35
0,9
1,0
19595,52
6,43
8,57
7,07
Таблиця 3.2. Визначення річного обсягу ремонтних робіт
№ п/п |
Кількість ремон. робіт |
Трц в рок. |
Коефіцієнт циклічн. |
Сф |
Річ. обсяг робіт, у фізик. .од. Фі |
|
Річ. обсяг робіт, у рем.од.R |
||||||||||||||||
nкр |
nтр |
nср |
nокр |
nовцр |
Кцкр |
Кцср |
Кцтр |
Кцокр |
Кцовц |
Фкр |
Фср |
Фтр |
Фокр |
Фовц |
Rкр |
Rср |
Rтр |
Rокр |
Rовцр |
||||
1. |
1 |
4 |
1 |
1 |
5 |
4,97 |
0,2012072 |
0,2012072 |
0,8048289 |
0,2012072 |
1,0060362 |
50 |
10,06 |
10,06 |
40,24 |
1006 |
50,30 |
12,5 |
125,75 |
125,75 |
503 |
125,75 |
628,75 |
2. |
1 |
6 |
2 |
1 |
8 |
6,62 |
0,1510574 |
0,3021148 |
0,9063444 |
0,1510574 |
1,2084592 |
60 |
9,06 |
18,13 |
54,38 |
9,06 |
72,51 |
11,5 |
104,19 |
208,50 |
625,37 |
104,19 |
833,87 |
3. |
1
|
6 |
2 |
2 |
16 |
14,9 |
0,067114 |
0,1342281 |
0,4026845 |
0,1342281 |
1,0738255 |
80 |
5,37 |
10,74 |
32,21 |
10,74 |
85,91 |
11 |
59,07 |
118,14 |
354,31 |
118,14 |
945,01 |
4. |
1 |
6 |
2 |
2 |
16 |
6,43 |
0,1555209 |
0,3110419 |
0,9331259 |
0,3110419 |
2,4883359 |
52 |
8,09 |
16,17 |
48,52 |
16,17 |
129,39 |
12 |
97,08 |
194,04 |
582,24 |
194,04 |
1552,68 |
Разом |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
242 |
32,58 |
55,10 |
175,35 |
46,03 |
338,11 |
11,75 |
386,09 |
646,43 |
2064,92 |
542,12 |
3960,31 |
Таблиця
3.3 Річна трудомісткість ремонтних робіт
і оглядів
Найменування ремонтних робіт |
Сумарний річний обсяг рем. робіт |
Трудомісткість у ремонтних одиницях, у годинах |
Річна трудомісткість ремонтних робіт у годинах |
||
верстат. |
слюсарн. |
верстат. |
слюсарн. |
||
КР СР ПР |
386,09 646,43 2064,92 |
12,9 2,7 1,8 |
35,9 6 4 |
4980,56 1745,36 3716,86 |
13860,63 3878,58 8259,68 |
Разом |
3097,44 |
— |
— |
10442,78 |
25998,89 |
ОКР ОВЦР |
542,12 3960,31 |
0,1 0,1 |
1,0 0,75 |
54,21 396,03 |
542,12 2970,23 |
Разом |
4502,43 |
— |
— |
450,24 |
3512,35 |
Усього |
7599,87 |
— |
— |
10899,02 |
29511,24 |
Таблиця 3.4. Річна трудомісткість технічного обслуговування (ТО)
Найменування робіт по ТО |
К-ть од. рем. складності |
Трудомісткість однієї ремонтної одиниці,(to) |
Річна трудомісткість ТО, год. |
||||
верст. |
слюс. |
маст. |
верст. |
слюс. |
маст. |
||
ПТО на НПТО |
2255,2 |
0,73 |
3,2 |
1,42 |
1646,30 |
7216,64 |
3202,38 |
Консервація |
563,8 |
— |
— |
0,2 |
— |
— |
112,76 |
Разом |
2819 |
— |
— |
— |
1646,30 |
7216,64 |
3315,14 |
Таблиця 3.5. Річна трудомісткість ремонтних робіт, оглядів та технічного обслуговування
Найменування ремонтних робіт |
Загальна трудомісткість, годин |
||
верстатні |
слюсарні |
мастильні |
|
Річна трудомісткість ремонтних робіт |
10442,78 |
25998,89 |
— |
Річна трудомісткість оглядів |
450,24 |
3512,35 |
— |
Річна трудомісткість технічного обслуг. |
16436,30 |
7216,64 |
3315,14 |
Разом |
27329,32 |
36727,88 |
3315,14 |