189. Екологічні показники оцінки природно-господарського використання земель:

+коефіцієнт екологічної стабільності території;

урожайність сільськогосподарських культур;

обсяги виробництва товарної сільськогосподарської продукції;

190. Що не належить до основних видів документації із землеустрою належать:

+бізнес-плани сільськогосподарських підприємств;

загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель

проекти відведення земельних ділянок;

проекти створення нових та впорядкування існуючих землево­лодінь і землекористувань;

191. Раціональною слід вважати таку площу землекористування, на якій

за інших рівних умов забезпечується кращий результат виробничої діяльності, найбільш продуктивно використовується земля, праця та матеріально-технічні засоби;

+ можливе розміщення виробництва сільськогосподарського підприємства в керованих розмірах (без надмірних витрат на подолання відстаней) під час забезпечення його галузей необхідним для успішного розвитку складом і площею угідь;

можливе розміщення галузей сільськогосподарського підприємства і є економічною змінною, що реагує на ринкові сигнали, які пов’язані із нестачею капіталовкладень, необхідних сільськогосподарським підприємствам і попиту на продукцію вироблену господарством;

можливе розміщення як сільськогосподарських, так і не сільськогосподарських землекористувань та землеволодінь.

192. Комплексна технологія землевпорядного проектування передбачає

+ сполучення традиційних мето­дів проектування з використанням для розв'язання окремих земле­впорядних завдань математичного моделювання й економіко-математичних методів;

застосування автоматизованих систем проектування з використанням для розв'язання окремих земле­впорядних завдань математичного моделювання й економіко-математичних методів;

обробку геодезичних вимірів спеціальним програмним забезпеченням і отримання цифрового планово-картографічного матеріалу;

застосування ГІС-технологій для вирішення землевпорядних завдань.

193. Сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил – це:

+ поняття землеустрою;

мета землеустрою;

завдання землеустрою;

зміст землеустрою.

194. Забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів – це:

поняття землеустрою;

+ мета землеустрою;

завдання землеустрою;

зміст землеустрою.

195. Організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін – це:

поняття землеустрою;

мета землеустрою;

+ завдання землеустрою;

зміст землеустрою.

196. Організація виробничих підрозділів і розміщення господарських центрів – це:

+складова частина проекту землеустрою;

елемент проекту землеустрою;

стадія проектування;

197. Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель – це:

поняття землеустрою;

мета землеустрою;

завдання землеустрою;

+ зміст землеустрою.

198. Розміщення магістральних шляхів, інженерних споруд і об’єктів – це:

+ складова частина проекту землеустрою;

елемент проекту землеустрою;

стадія проектування;

199. Організація угідь, проектування сівозмін – це:

+ складова частина проекту землеустрою;

елемент проекту землеустрою;

стадія проектування;

200. Упорядкування території сівозмін – це:

+ складова частина проекту землеустрою;

елемент проекту землеустрою;

стадія проектування;

201. Упорядкування території багаторічних насаджень та кормових угідь – це:

+ складова частина проекту землеустрою;

елемент проекту землеустрою;

стадія проектування;

202. Упорядкування території кормових угідь – це:

+ складова частина проекту землеустрою;

елемент проекту землеустрою;

стадія проектування;

203. Розміщення полів сівозмін – це:

складова частина проекту землеустрою;

+ елемент проекту землеустрою;

стадія проектування;

204. Розміщення польових станів та польового водопостачання – це:

складова частина проекту землеустрою;

+ елемент проекту землеустрою;

стадія проектування;

205. Більш-менш рівновеликі частини сівозміни, призначені для почергового вирощування сільськогосподарських культур і виконання пов’язаних із цим польових робіт – це:

+ поле;

робоча ділянка;

земельна ділянка;

206. Ділянка ріллі, однорідна за агроекологічними (агровиробничими) властивостями, обмежена в натурі лінійними елементами організації території (дорогами, лісосмугами, каналами тощо) чи межами живих урочищ і призначена для вирощування сільськогосподарських культур за однаковими технологіями.

поле;

+ робоча ділянка;

земельна ділянка;

207. Поля і робочі ділянки за складом ґрунтів, умовами рельєфу, зволоженням, мікрокліматом мають бути придатні:

+ для вирощування сільськогосподарських культур;

для проведення заходів із відтворення родючості ґрунтів тощо;

для агротехнічно правильного виконання польових робіт; обслуговування мишинотракторних агрегатів і перевезення грузів тощо;

208. Поля і робочі ділянки за площею, конфігурацією, розмірами, умовами рельєфу і розміщенням мають бути придатні:

для розміщення сільськогосподарських культур;

для проведення заходів із відтворення родючості грунтів тощо;

+ для агротехнічно правильного виконання польових робіт; обслуговування мишинотракторних агрегатів і перевезення вантажів тощо;

209. Що не слід враховувати при проектуванні полів сівозміни і робочих ділянок необхідно враховувати:

рельєф місцевості;

грунтові умови;

розміщення доріг, лісосмуг, господарських центрів;

+ віддаль від районного центру.

210. Найкращим є рішення, коли поле складається з ділянок правильної конфігурації в кількості

+ Однієї ділянки;

Двох ділянок;

Трьох ділянок;

Чотирьох.

211. Найкраща конфігурація поля чи робочої ділянки є:

коло;

+прямокутник;

трапеція;

трикутник.

212. Формула для визначення умовної ширини поля (робочої ділянки) в формі трапеції:

+

де: В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки), м; Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м

213. Формула для визначення умовної (робочої) ширини поля в формі трикутника:

+

де: В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки), м; Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м

214. Формула для визначення робочого гону поля (робочої ділянки) в формі прямокутника:

+

де: L – довжина робочого гону, м; P = площа поля (робочої ділянки), м²;

В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки), м; Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м.

215. Формула для визначення довжини поля (робочої ділянки) в формі трапеції:

+

де: L – довжина робочого гону, м; P = площа поля (робочої ділянки), м²;

В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки), м; Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м.

216. Формула для визначення довжини поля (робочої ділянки) в формі трикутника:

+

де: L – довжина робочого гону, м; P = площа поля (робочої ділянки), м²;

В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки), м; Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м.

217. Формула для визначення середньозваженого робочого гону поля:

+

де: L – довжина робочого гону, м; P = площа поля (робочої ділянки), м²;

В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки), м; Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м.

218. Раціональна довжина гону робочої ділянки (поля) для продуктивного використання с.-г. техніки в умовах Полісся:

500-600 м;

600-1000 м;

+ 1000-1500 м;

1500-2000 м;

219. Раціональна довжина гону робочої ділянки (поля) для продуктивного використання с.-г. техніки в умовах Лісостепу:

600-1000 м;

1000-1500 м;

+ 1500-2000 м;

2000-2500 м;

220. Раціональна довжина гону робочої ділянки (поля) для продуктивного використання с.-г. техніки в умовах Степу:

1000-1500 м;

1500-2000 м;

+ 2000-2500 м;

більше 2500 м.

221. За умовами конфігурації найкращими для польової сівозміни являються поля і робочі ділянки прямокутної та трапецієподібної форми з співвідношенням сторін:

1:1;

1:2;

1:3;

+ 1:4;

222. Максимальні відхилення в розмірі поля від середнього розміру, які допустимі в польових сівозмінах:

5 - 10%;

+10 – 15%;

15-20%;

більше 20%.

223. Максимальні відхилення в розмірі поля від середнього розміру поля, які допустимі в кормових сівозмінах:

+до 5 %;

5 - 10%;

15-20%;

більше 20%.

224. Максимальні відхилення в розмірі поля від середнього розміру поля, які допустимі в спеціальних сівозмінах:

+до 5 %;

5 - 10%;

15-20%;

більше 20%.

225. Максимальні відхилення в розмірі поля від середнього розміру поля, які допустимі в грунтозахисних сівозмінах:

8 - 10%;

10 - 12%;

12 – 15%;

+ 20%.

226. Абсолютне відхилення поля площею120 га від середнього розміру поля сівозміни, площа якого 100 га, становить:

- 20 %;

- 20 га;

- 120 %;

+ 20 га.

227. Відносне відхилення поля площею120 га від середнього розміру поля сівозміни, площа якого 100 га, становить:

+ 20 %;

- 20 га;

- 120 %;

20 га.

228. Для вибору напряму обробки полів і робочих ділянок та відповідного розміщення меж полів і робочих ділянок в умовах вираженого рельєфу в першу чергу слід враховувати:

+ рельєф міцевості;

ґрунтові умови;

умови зволоження;

напрямок обробітку.

229. Для попередження процесів ерозії і затримання поверхневого стоку обробленим грунтом в умовах вираженого рельєфу основні роботи слід проводити

+поперек схилу;

вздовж схилу;

по діагоналі;

перпендикулярно до горизонталей.

230. Під час обробітку земельних ділянок в умовах вираженого рельєфу продуктивність сільськогосподарської техніки буде найвищою у разі роботи:

+ поперек схилу;

вздовж схилу;

по діагоналі;

по колу.

231. В умовах вираженого рельєфу, залежно від допустимої довжинии лінії стоку, крутизни схилу, типу грунту і інтенсивності опадів, встановлюють:

+ ширину робочих ділянок;

довжину робочих ділянок;

форму робочих ділянок;

співвідношення сторін.

232. Однорідними за грунтами, механічним складом, змитістю грунтів, меліоративною облаштованістю тощо мають бути:

земельні масиви підрозділів;

масиви сівозмін;

+поля сівозмін і робочі ділянки полів;

площа землекористування.

233. Напрям схилів, розміщення магістральних доріг, конфігурація масивів, напрям вітрів, тощо впливають на розміщення меж:

земельних масивів підрозділів;

масивів сівозмін;

+ полів сівозмін і робочих ділянок полів.

234. Яка умовна площа поля, фактичний розмір якого складає 150 га, а бал бонітету 70:

100 га;

+105 га;

110 га;

115 га.

235. Лісосмуги, які розміщуються на рівнинній місцевості чи пологих схилах, де немає загрози водної ерозії грунтів, але суттєво проявляється шкідливий вплив вітрів:

+ полезахисні (вітроломні);

водорегулювальні;

приводороздільні;

прибалочні та прияружні.

236. Які лісосмуги розміщуються поперек схилів для затримання поверхневого стоку і попередження змиву грунтів

полезахисні (вітроломні);

+ водорегулюючі;

приводороздільні;

прибалочні та прияружні.

237. Лісосмуги, які розміщуються за лініями водорозділів на випуклих і гребнистих схилах із метою затримання снігу, регулювання інтенсивності танення снігу і розподілу водопотоків:

полезахисні (вітроломні);

водорегулювальні;

+ приводороздільні;

прибалочні та прияружні.

238. Лісосмуги, які розміщуються вздовж бровок балок та ярів із метою захисту їх від подальшого розмиву:

полезахисні (вітроломні);

водорегулюючі;

приводороздільні;

+ прибалочні та прияружні.

239. За умов зрошуваного землеробства позитивна роль лісосмуг порівняно з незрошуваним:

+зростає за рахунок виконання ними додаткових функцій;

залишається незмінною;

втрачається практично в повному обсязі;

немає правильної відповіді.

240. Формула для визначення середньозваженого значення коефіцієнта захисту лісосмуги з урахуванням шкідливих вітрів усіх напрямків:

+

де: К – середньозважене значення коефіцієнта захисту лісосмуги; Kα – значення коефіцієнта захисту лісосмуги за підходу шкідливих вітрів певного напрямку; ∑V – сумарні значення повторювання шкідливих вітрів, %; V * Kα – добуток повторювання шкідливих вітрів певного напрямку на значення коефіцієнта захисту лісосмуги відносно цього напрямку.

241. Захисні лісонасадження, які проектують по межах полів при впорядкування території сівозміни:

прияружні лісосмуги;

+ полезахисні лісосмуги;

прибалкові лісосмуги;

стокорегулювальні (водорегулювальні) лісосмуги.

242. Коефіцієнти захисного впливу лісосмуги від шкідливих вітрів будь-яких напрямків можуть:

+ коливатися у межах до 1,0;

приймати будь-які значення;

коливатися у межах від 1,0 до 2,0;

мати постійну величину, яка дорівнює 0,12.

243. Значення коефіцієнта захисного впливу лісосмуги від шкідливих вітрів будь-якого напрямку залежить:

+ від кута підходу вітрів відповідного напрямку до лісосмуги;

від повторюваності вітрів відповідного напрямку, %;

від умов росту лісосмуги;

від виду дерев.

244. Формула для визначення оптимальної відстані між повздовжніми полезахисними лісосмугами:

+ В = ( 25:30 )Н К;

В = ( 25:30 )Н;

В = ( 30:35 )Н К;

В = ( 30:35 )Н.

Де В – відстань між повздовжніми полезахисними лісосмугами, м; Н – висота лісосмуги, м; К – середньозважене значення коефіцієнта захисту лісосмуг, з урахуванням шкідливих вітрів всіх напрямків.

245. Напрям поздовжніх лісосмуг на схилах визначають залежно:

+ від напряму і крутості схилу;

від напряму і сили вітру;

від висоти дерев;

від ширини лісосмуги.

246. Середньозважене значення коефіцієнта захисного впливу лісосмуги від шкідливих вітрів всіх напрямків залежить:

від умов, які впливають на ріст лісосмуги;

+ від повторюваності вітрів відповідних напрямків, %;

від кутів підходу вітрів відповідних напрямків до лісосмуги, градусів;

від коефіцієнтів захисного впливу лісосмуги за певних кутів підходу шкідливих вітрів.

247. Які показники не впливають на проектування польових доріг:

під’їзду до полів і робочих ділянок;

зв’язку з виробничими і господарськими центрами;

зручності виконання технологічних процесів і обслуговування техніки;

+ розміщення господарських будівель і дворів.

248. Які за призначенням польові дороги не проектуються при впорядкуванні сівозмін:

+ магістральні;

основні;

допоміжні;

основні і допоміжні;

249. Польові шляхи під час проектування суміжно з лісосмугами розміщують:

вище за рельєфом відносно лісосмуг;

+нижче за рельєфом відносно лісосмуг;

незалежно від рельєфу;

250. Розміщення польових шляхів відносно завірюшних вітрів

+ з навітряного боку лісосмуги;

з підвітряного боку лісосмуги;

паралельно з вітром;

перпендикулярно до вітру.

251. Розміщення польових шляхів відносно сторін світу:

з північного боку лісосмуги;

+ з південного боку лісосмуги;

не має значення, з якого боку лісосмуги;

зі східної сторони.

252. Оптимальна віддаль між поздовжніми польовими дорогами польових сівозмінах степової зони України:

550 – 600 м;

650 – 800 м;

+ 700 – 800 м;

800 – 1000 м.

253. Оптимальна віддаль між поздовжніх польовими дорогами польових сівозмін лісостепової зони України:

550 – 600 м;

+650 – 800 м;

700 – 800 м;

800 – 1000 м.

254. Оптимальна віддаль між поздовжніми польовими дорогами польових сівозмін поліських районів України:

+ 550 – 600 м;

650 – 800 м;

700 – 800 м;

800 – 1000 м.

255. Що не впливає на варіанти проектних рішень щодо розміщення польових доріг:

дороги мають найменшу протяжність;

потрібно найменше затрат на прокладку та обслуговування шляхів;

коли забезпечується найбільш надійний транспортний зв’язок за несприятливих умов;

+ розміщення лісових масивів.

256. Польові стани проектуються за таких середніх відстаней масивів орних земель від населених пунктів:

до 3 км;

3-4 км;

4-5 км;

+ більше 5км.

319. Сутність технічного проектування об’єкта під час землеустрою:

графічна побудова на проектному плані заданої площі;

графічна побудова на проектному плані заданої фігури;

графічна побудова на проектному плані на підставі розрахунків конкретної площі;

+графічна побудова на проектному плані з відповідною точністю на підставі розрахунків та обчислень земельної ділянки заданої площі;

обчислення площі заданої ділянки.

319. Доцільність застосування окремих способів проектування об’єктів під час землеустрою залежить:

від рельєфу місцевості;

від агроландшафтних груп грунтів;

+від виробничих вимог до точності площ і розміщення меж;

від вартості робіт;

319. Залежність між точністю проектування і точністю обчислення площ є:

не має;

якщо проектування є дією оберненою обчисленню площ;

якщо точність проектування має бути дільшою від точності обчислення площ;

+якщо точність проектування має бути прирівняна до точності визначення площ відповідними способами;

якщо залежить від завдання на проектування польових доріг.

319. Застосовують графічний спосіб проектування об’єктів під час землеустрою:

якщо вимагається висока точність площ проектних ділянок 1/1000;

якщо за заданою площею і довжиною прямокутника визначають його ширину;

+якщо проектні об’єкти мають форму прямокутників, трапецій;

якщо обчислення площ проведено аналітичним способом.

319. Залежність між точністю проектування і точністю обчислення площ:

якщо проектування є дією оберненою обчисленню площ;

якщо точність проектування має бути дільшою від точності обчислення площ;

+якщо точність проектування має бути прирівняна до точності визначення площ відповідними способами;

залежить від завдання на проектування польових доріг.

319. Особливість проектування рівновеликих ділянок у межах земельних масивів трикутної форми для створення зручностей під час використання земель:

+доцільно поділити масив на три рівновеликі ділянки у формі трапеції;

поділити масив на чотири рівновеликі ділянки у формі трапеції;

поділити на дві рівновеликі ділянки;

поділити на три ділянки трикутної форми.

319. Перенесення землевпорядного проекту в натуру:

це процес знімання об’єктів;

це процес обернений обчисленню площ;

це процес обернений проектуванню;

+це процес визначення і закріплення на місцевості меж запроектованих об’єктів;

319. Підготовчі робіти, що передують перенесенню проекту в натуру

обчислених площ ділянок;

визначення способів зйомки;

+складають розбивне креслення перенесення проекту в натуру;

проводять коректування планів.

319. Перенесення проекту в натуру – це:

прокладання теодолітного ходу на місцевості;

+прокладання і закріплення на місцевості меж ділянок, шляхів, лісосмуг, і інших об’єктів, запроектованих на плані;

закріплення межових точок на проектному плані;

проектування і визначення на місцевості лісосмуг, дорожньої мережі.

319. Перенесення проекту в натуру способом лінійних вимірювань передбачають за умов:

+відкритої місцевості, з достатньою кількістю опорних точок, які позначені на плані і розпізнаються на місцевості;

закритої місцевості (ліс,чагарник) і точки ситуації не служать надійною опорою;

коли не потрібно забезпечити паралельність сторін проектних об’єктів;

гарної погоди;

319. Дані, які наносять на розбивне креслення для перенесення землевпорядного проекту на місцевість:

+довжини ліній і значення кутів, які необхідно виміряти в натурі;

напрями пануючих вітрів;

напрями схилів рельєфу;

межі агровиробничих груп грунтів.

319. Довжини сторін земельної ділянки і їх напрямки під час аналітичного проектування визначають шляхом:

+розв’язання оберненої геодезичної задачі;

вимірювання на плані;

вимірювання в натурі;

вимірювання курвіметром.

319. Проектування трапецією – коли проектна лінія або її частини мають форму … ,

чотирикутника, а проектна лінія проходить через задану точку;

чотирикутника, а проектна лінія проходить паралельно заданому напрямку;

трикутника, а проектна лінія проходить через задану точку;

+трапеції, а проектна лінія проходить паралельно заданому напряму (дирекційному куту);

319. Точність проектування з деяким наближенням може бути прирівняна до …

точності лінійних вимірів на місцевості;

точності кутових вимірів на місцевості;

точності лінійних вимірів на плані;

+точності визначення площ відповідним способом.

319. На проектному плані умовні знаки контурів ситуації можуть бути викреслені …

з розміщенням один від одного на око;

розріджено у півтора рази;

загущено у два рази згідно з умовними знаками для відповідних масштабів;

+розріджено в два, а на великих масивах – у три, відносно стандартної розграфки.

319. Межі полів сівозмін та інших господарських ділянок викреслюють …

+чорним кольором і відтіняють різними кольорами згідно умовних знаків;

червоним кольором;

синім кольором;

зеленим кольором;

319. Знімання, проектування та перенесення проекту у натуру виконується …

з різною точністю;

найбільш точно має здійснюватися перенесення проекту в натуру;

необхідно мати на увазі, що найбільш точно виконується обчислення площ;

+з погодженою точністю.

319. Новітні прилади, що застосовуються для перенесення проекту в натуру

дігітайзер;

електронний планіметр;

+електронний тахеометр, GPS;

теодоліт ТТ-50.

319. Межа землекористування у юридичному аспекті – це:

межа позначена на місцевості за допомогою лінійних показників;

межа позначена на поверхні землі за допомогою тимчасових кілків;

межа позначена на місцевості лісосмугою;

+межа представляє собою вертикальну площину, що розділяє два землекористування.

319. Межі землекористування закріплюються на місцевості:

лісосмугами;

дорогами;

каналами;

+точковими та лінійними показниками.

319. Склад, зміст і правила оформлення проектів землеустрою регламентуються:

замовником;

+відповідною нормативно-технічною документацією;

виконавцем;

управлінням Держкомзему відповідного адміністративного району.

319. Для розроблення робочих проектів використовують плани топографічного знімання в масштабах:

+1:5000, 1:2000, 1:1000;

1:10000;

1:25000;

1:1000.

319. Геодезичне забезпечення земельної реформи здійснюється в процесі:

грунтового обстеження;

моніторингу грунтів;

рекогностювання місцевості;

+розроблення і здійснення проектів землевпорядкування.

319. Дисципліна «Землевпорядне проектування» спираючись на об’єктивні економічні закони, систему соціально економічних та екологічних заходів, спрямованих на реалізацію положень земельного законодавства, розробляє методологію і методику…… на різних категоріях, видах і типах землекористування адміністративно-територіальних утворень, по регіонах і країні в цілому

+ефективного і раціонального використання та охорони земель;

обліку і якості земель;

визначення площ земельних угідь;

створення нових землеволодінь, землекористувань.

319. Реорганізація – це припинення діяльності підприємства та: …..…, які стають правонаступниками майна, майнових прав та зобов’язань реорганізованого підприємства.

оновлення економічної діяльності і підприємства;

+виникнення на його основі однієї або кількох нових юридичних осіб;

ведення новітніх агротехнічних заходів;

проведення рекультивації земель.

319. Приєднання с.-г. підприємства – це спосіб реорганізації, коли…

відбувається поділ одного підприємства на два нових;

відбувається виділення з одного підприємства два або три нових;

+одне підприємство приєднується до іншого і до останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаного підприємства;

319. Поділ с.-г. підприємства – це спосіб реорганізації за якого…

+на базі одного підприємства створюється декілька нових , що призводять до припинення діяльності реорганізованого підприємства, як юридичної особи;

відбувається приєднання одного підприємства до іншого;

відбувається ліквідація підприємства;

відбувається злиття декількох підприємств в одне.

319. «Переоформлення» с.-г. підприємства:

це спосіб реорганізації за якого з підприємства виділяється одне або декілька нових;

+це один із напрямів реорганізації підприємства за якого змінюється тільки його організаційно правова форма;

це приєднання, коли одне підприємство приєднується до іншого;

немає правильної відповіді.

319. Основні характеристики землекористування як просторового утворення:

+компактність, геометрична форма, розміщення відносно господарського центру , конфігурація меж;

кількість запроектованих сівозмін;

загальна площа лісових земель;

загальна площа с.-г. угідь.

319. Під структурою продуктивних земель розуміють:

площу лісових земель;

площу земель зайнятих під водою;

загальну площу землекористування;

+склад с.-г. угідь, питому вагу кожного з угідь у загальній їх площі.

319. Розораність:

це співвідношення площі ріллі до загальної площі господарства;

+це співвідношення площі ріллі до загальної площі с.-г. угідь;

це співвідношення площі с.-г. до загальної площі господарства;

це співвідношення площі лісів до загальної площі с.-г. угідь.

319. Розораність у гірській і передгірській зоні Карпат:

20%;

30%;

35%;

35%;

+46%.

319. Середня розораність у лісостеповій зоні України:

70%;

80%;

60%;

55%;

+86%.

319. Яка із практичних задач землеустрою не має важливого значення у дослідженнях землевпорядних явищ і в рішень:

одержувана за допомогою планово-картографічних матеріалів;

одержувана під час польового обстеженя території;

+одержувана за допомогою обліково-звітних документів;

одержувана із економічних матеріалів.

319. У процесі підготовчих робіт для складання проекту територіального землеустрою:

+установлюють склад учасників, виявляють землевпорядні побажання і пропозиції зацікавлених землекористувачів; підбирають і оцінюють матеріали, вивчають підстави проведення землеустрою, підготовляють і затверджують завдання на проектування;

перевіряють збереження межових знаків;

установлюють наявність, стан і можливості використання об’єктів і інфраструктури;

319. Проводять камеральну землевпорядну підготовку:

під час проведення проектних робіт;

під час авторського нагляду;

під час обчислення площ земельних угідь;

+ до виїзду на об’єкт проектування.

319. Основні стадії у землевпорядному проектуванні:

проектування топографічних робіт;

формування основних проблем у використанні земель;

+підготовчі роботи; розроблення схем, складання проектів, розгляд і затвердження землевпорядної документації, винисення проекту натуру, оформлення і видача матеріалів, авторський погляд;

оформлення завдання і договору, формування авторського складу, підбір чи замовлення топооснови або іншої планової основи.

319. Використовують планово-картографічні матеріали для складання проекту територіального землеустрою у масштабі:

1:500;

1:1000;

1:2000;

+1:5000; 1:10000; 1:25000.

319. Проектна документація складається із землеустрою:

розташування меж об’єкту землеустрою;

з обчислення площ земельних угідь;

+з графічної частини, текстові частини, що містять пояснювальну записку

із меліорації, будівництва доріг, водопостачання, електропередачи.

319. Проект територіального землеустрою має відповідати…

+економічним вимогам, правовим нормам і бути економічно обґрунтованим;

економічним та якісним характеристикам земель;

розташуванню меж об’єкта землеустрою;

заходам щодо інженерного облаштування території.

319. Перенесення об’єкта в натуру(відведення земельної ділянки) полягає в технічному прокладанні на місцевості:

меж полів і робочих ділянок;

меж полів і робочих ділянок;

меж лісосмуг;

межі польових доріг;

+меж землеволодінь і землекористувань та закріплення їх межовими знаками.

319. Документацію із землеустрою на загальнодержавному рівні погоджує:

Київська і Севастопольська міські державні адміністрації;

+Кабінет Міністрів України;

обласні державні адміністрації;

рада міністрів Автономної Республіки Крим.

319. Регіональні програми використання і охорони земель погоджують…

Київська і Севастопольська міські державні адміністрації;

Кабінет Міністрів України;

районні державні адміністрації;

+рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації.

319. Проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств установ і організаціїй, особистих селянських, фермерських господарств погоджують:

+районні державні адміністрації;

обласні державні адміністрації;

замовники цих проектів;

Кабінет Міністрів України.

319. Робочі проекти пов’язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням і затверджують:

районні державні адміністрації;

обласні державні адміністрації;

+замовники цих проектів;

Кабінет Міністрів України.

319. Складовою частиною проекту землеустрою є:

+сукупність ключових проектних завдань, пов’язаних між собою й об’єднаних однією метою;

сукупність методів які приймаються в землеустрої;

приміщення методології землевпорядного проектування;

немає правильної відповіді.

319. Основні технології, які застосовують у землевпорядному проектуванні:

теоретичного проектування;

+традиційна, комплексна, автоматизована;

експериментального проектування;

звичайна.

319. Завдання проектів територіального землеустрою:

+організація раціонального використання і охорони земель;

раціональний розподіл земель між землями різних форм власності;

збільшення площ розорених земель;

наукова внутрішньогосподарська організація території;

проектування сівозмін.

319. Зміст сучасного територіального землеустрою

зміна території землекористувань;

розмежування території землеволодінь;

обмір і розпаювання земель;

+організація території виробництва;

зміна землевласників і землекористувачів.

319. Просторові умови землеволодінь та землекористувань і їх врахування під час організації територій – це:

обмір просторових параметрів земельної ділянки;

врахування складності рельєфу;

врахування величини площ земельних ділянок;

врахування конфігурації земельних ділянок;

+врахування функціональних зв’язків між компонентами природи і господарської діяльності людини.

319. Складання схем землеустрою адміністративно-територіальних утворень проводиться з метою:

правильного розміщення виробничих структур;

зменшення обтимального навантаження на землю;

визначення напрямів транспортних коридорів;

+визначення перспективи щодо використання та охорони земель;

відведення земельних ділянок для господарських потреб.

319. Період реалізації заходів, визначених схемою землеустрою району:

1-3 роки;

3-5 років;

5-7 років;

7-10 років;

+10-15 років.

319. Розробляють техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель з метою:

обрахування вартості землі;

встановлення грунтових відмінностей;

визначення площ території;

+визначення перспективи щодо використання та охорони земель;

встановлення (відновлення) меж території.

319. Основою для складання проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів є:

робочі креслення;

+генеральний план населеного пункту;

план населеного пункту минулих років;

архівні довідки;

абриси.

319. Складання проектів формування (зміни) меж територій сільських, селищних і міських рад проводиться з метою.

встановлення добросусідства;

забезпечення недоторканності території;

ліквідації недоліків у землевпорядкуванні;

наведення порядку на території рад;

+створення територіальних умов для самостійного розв’язання територіальними громадами та їх органами всіх питань місцевого значення.

319. Для формування та встановлення меж територій з природно-охоронним, рекреаційним та заповідним режимами використання розробляють:

схему землеустрою щодо організації і встановлення меж;

концепцію щодо організації і встановлення меж;

рекомендації щодо організації і встановлення меж;

+проект землеустрою щодо організації і встановлення меж;

робоче креслення щодо організації і встановлення меж.

319. План зонування земель – це:

+затвердженні в установленому порядку графічні матеріали, на яких визначено межі категорій земель та типів землекористування з відповідним режимом землекористування;

розглянуті в установленому порядку графічні матеріали, на них визначено межі категорій земель та типів землекористування з відповідним режимом землекористування;

представлені до розгляду в установленому порядку графічні матеріали, на яких визначено межі категорій земель та типів землекористування з відповідним режимом землекористування;

представлені до розгляду в установленому порядку графічні й текстові матеріали, на яких визначено межі категорій земель та типів землекористування з відповідним типом землекористування.