- •Агроекологічну придатність ріллі щодо вирощування основних сільськогосподарських культур поділяють:
- •Тваринницькі ферми щодо жилих кварталів розміщують:
- •Третій підклас агроекологічної придатності ріллі за властивістю і якістю ґрунтів визначають:
- •Непридатні під культуру орні угіддя, покращення яких або неможливе, або ж проблематичне за технологічними, природоохоронними і економічними мотивами, відносяться до:
- •Показники, які відносять до екологічної ефективності використання земель:
- •Предметом дисципліни „Землевпорядне проектування” (розділ „Формування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та громадян”) є:
- •Розмір господарства в умовах ринкової економіки – це:
- •Рекультивація земель – це:
- •Раціональною слід вважати таку площу землекористування:
- •Недоліки просторового розміщення землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:
- •Показники, які необхідні для розрахунку коефіцієнта екологічної стабільності території:
- •Забрудненими визнають землі:
- •Землекористування як екологічна система - це
- •Землевпорядний проект – це:
- •Стале землекористування – це:
- •Особисте селянське господарство:
- •Оптимальний розмір землекористування – це:
- •Об’єктом дисципліни «Землевпорядне проектування» є:
- •Територіальний землеустрій – це:
- •Екологічні показники оцінки природно-господарського використання земель:
- •Що не належить до основних видів документації із землеустрою належать:
- •Раціональною слід вважати таку площу землекористування, на якій
- •Комплексна технологія землевпорядного проектування передбачає
- •Проект щодо зонування земель – це:
- •Послідовність виконання землевпорядних робіт в Україні з планування, проектування, прогнозування, розроблення технічної документації:
- •Загальнодержавна програма використання та охорони земель розробляється з метою :
- •Основною метою, запропонованої Держкомземом України, Концепції зонування земель є:
- •Однією з цільових програм, запропонованої Держкомземом України Концепції зонування земель, є:
- •Дайте визначення поняття «землевпорядні регламенти», що мають місце в Концепції зонування земель, запропонованої Держкомземом України.
- •Землі вилучені з обігу в результаті консервації:
- •Твердження, яке є правильним:
- •Консолідація – це вид землевпорядних дій, які:
- •Районування земель:
- •Під час оцінювання й вибору варіантів у схемі землеустрою використовують:
- •Під час складання схеми землеустрою слід керуватися:
- •Визначає склад і зміст схеми землеустрою:
- •Проект землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад населених пунктів – це:
- •Поле сівозміни – це:
- •Сінокосозміна – це:
- •Питання, які вирішують під час впорядкування території сінокосів:
- •Заходи, які відносяться до тих, що потребують капітальних затрат під час упорядкування кормових угідь:
- •Загальну кількість загонів для п'ятирічної пасовищезміни, якщо худоба випасається на одному загоні 4 дні, а травостій поновлюється через 28 днів:
Землевпорядний проект – це:
+ сукупність документів зі створення нових форм організації території з подальшим екологічним, економічним, соціальним, технічним і юридичним обґрунтуванням, що забезпечить раціональне використання і охорону земель;
збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці площі оброблюваних земель на підставі зростаючих вкладень праці і засобів виробництва, застосування передових технологій, більш сучасних форм організації виробничого процесу;
система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів;
сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних;
Стале землекористування – це:
соціально-демографічні характеристики, зайнятість, за потреби міжетнічні відносини, рівень життя, якість розвитку соціальної сфери, стан суспільної думки (оцінка, цінності та очікування населення);
поділ території, що виходить з об'єктивних закономірностей природних умов, територіального поділу праці, формування територіально-виробничих комплексів різних масштабів і структури, необхідності збереження екологічної рівноваги та гармонійного розвитку економіки адміністративно-територіальних утворень;
+ така система земельних і суспільно-виробничих відносин, за якої досягається оптимальне співвідношення між економічно доцільним і екологічно безпечними видами використання земель і забезпечується економічне зростання матеріальних і духовних потреб населення;
зведення в систему наявних даних економічного моніторингу, створення систем балансових рівнянь на основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для територій, що дають змогу постійно поповнювати оперативну базу даних і моделювати розвиток господарського комплексу, системи землекористування та економічні показники;
Особисте селянське господарство:
є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи для виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку з земельних ділянок, наданих їм для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
+ господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг із використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму;
це такі товариства, статутний фонд яких поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і які несуть відповідальність за зобов’язаннями майном товариства;
це юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва;