319. Поле сівозміни – це:

місце, де виконується комплекс польових робіт під час вирощування сільськогосподарських культур;

частина сівозміни, де виконується комплекс польових робіт під час вирощування сільськогосподарських культур;

+частина території сівозміни, обмежена польовими дорогами або лісосмугами, в межах якої виконується комплекс польових робіт з вирощування і догляду за посівами;

немає правильної відповіді.

319. Оптимальні розміри сторін полів:

+довжина 2000-2500, ширина 400-500м;

довжина 2500-3000, ширина 350-400м;

довжина 1500-2000, ширина 350-400м;

довжина 1000-1500, ширина 250-350м.

319. Формула, за якою розраховують величину ухилу місцевості, де h – висота січення рельєфу в м, с – довжина горизонталей, Р – площа ділянки, м², h – висота січення, м:

+і=(с∙h)/Р :0,0175;

і_м=(с∙h)/ ∑Р :0,0175;

і_м=( Р)/ с∙h :0,0175;

і_м=(с∙h)/Р *0,0175.

319. Максимальне відхилення від середнього розміру поля, яке допускається в полях польової сівозміни:

+10-15%;

8-10%;

15-20%;

5-10%.

319. За призначенням польові дороги, які проектують на коротких сторонах полів:

+лінії обслуговування;

допоміжні дороги;

магістральні дороги;

міжквартальні.

319. За призначенням польові дороги, які проектують на довгих сторонах полів:

+допоміжні дороги;

лінії обслуговування;

магістральні дороги;

магістральні.

319. За призначенням лісосмуги, які проектують з метою захисту ґрунту від вітряної ерозії:

+полезахисні;

грунтозахисні;

водорегулювальні;

водонапрявні.

319. Які за конструкцією полезахисні лісосмуги не проектуються в полях сівозмін:

продувні;

ажурні;

щільні;

+алейного типу.

319. Оптимальна відстань між полезахисними лісосмугами, де Н – висота дерев у лісосмузі:

10-15 Н;

15-20 Н;

+25-30 Н;

30-35 Н.

319. Показники економічної ефективності, які використовують при оцінці проекту землевпорядкування:

вартість валової продукції;

величина затрат на виробництво валової продукції;

величина числа доходу;

+всі відповіді правильні.

319. Які показники екологічної ефективності використовують при оцінці проекту землевпорядкування?

баланс гумусу;

коефіцієнт екологічної стабільності;

коефіцієнт розораності території;

+всі відповіді правильні.

319. Трансформація угідь:

перевід одного виду угідь в інше;

+перевід одного виду угідь в інший, з менш продуктивного в більш продуктивне;

перевід одного виду угідь в інший без врахування природних умов;

перетворення одного виду в інший.

319. Висаджують сади на схилах:

на північних;

+на південних;

на східних;

на західних.

319. Вирощують технічні сорти винограду переважно на схилах:

на північних;

+на південних;

на східних;

на західних.

319. Вирощують столові сорти винограду переважно на схилах:

на північних;

+на південних;

на східних;

на західних.

319. Система використання міжрядь:

постійне залуження;

система зайнятого пару;

+система чорного пару;

безсистемно.

319. Найкращий напрям поздовжніх рядів плодових дерев, що вирощуються на рівнинній місцевості:

за діагоналі кварталу;

+із півночі на південь;

немає значення;

із заходу на схід.

319. Розміщують ряди виноградників на схилах:

вздовж схилу;

+поперек схилу;

із півночі на південь;

із заходу на схід.

319. Вирощують навколо саду (на всьому периметрі) лісосмуги:

полезахисні;

+садозахисні;

стокорегулювальні;

водорегулювальні.

319. Висаджують перший ряд плодових дерев на віддалі від крайнього ряду дерев у лісосмузі?

+ рівній ширині міжряддя;

півтори ширини міжряддя;

рівній двом ширинам міжряддя;

рівній 0,75 ширині міжрядь.

319. Не можна відводити під сади грунти:

+оглеєні;

сірі лісові;

темно-сірі;

чорноземи глибокі.

319. Розмір кварталу виноградників на рівній місцевості:

+20-30 га;

20-25 га;

20-35 га;

20-40 га.

319. Розмір кварталу виноградників у складному рельєфі:

+10-20 га;

10-25 га;

15-20 га;

15-30 га.

319. Проектують клітки на виноградники шириною:

+100 м;

110 м;

120 м;

130 м.

319. Ширина міжрядь на виноградниках:

+2,50 м;

2,60 м;

2,70 м;

2,80 м.

319. Рівні інтенсивності використання пасовищ :

інтенсивне;

+культурне пасовище;

екстенсивне;

осушене.

319. Грунти за механічним складом, які найшвидше руйнуються водною ерозією:

+легкі піщані;

глинисті;

суглинисті;

супіщані.

319. Показник, який відносять до факторів ерозії:

глибока оранка;

культивація грунту;

+рельєф місцевості;

посів і садіння сю-г. культур.

319. Показник, який відносять до факторів ерозії:

обробіток схилових земель;

+господарська діяльність людини;

міжрядний обробіток просапних культур;

збирання врожаїв.

319. Показник, який відносять до факторів ерозії:

+рослинність;

гірські породи;

наносні грунти під час повеней;

голий степ.

319. Показник, який не відносять до факторів ерозії:

морфологічна будова;

грунти;

+вегетаційний період;

клімат.

319. Показник, який відносять до факторів ерозії:

передпосівний обробіток грунту;

+морфологічна будова;

міжрядний обробіток просапних культур;

збирання врожаю просапних культур.

319. Види робіт, які виконують під час складання картограми крутизни схилів:

+нанесення ліній стоку;

визначення і розміщення площі просапних культур;

визначення площ змитих ґрунтів;

визначення площі і розміщення густо покривних культур.

319. Види робіт, які виконують під час складання картограми крутизни схилів?

+розрахунок кута нахилу за лінією стоку;

розрахунок водозбірної площі;

розрахунок величини стоку;

розрахунок величини змиву грунту.

319. Види робіт, які виконують під час складання картограми крутизни схилів:

+знаходження межі території, віднесеної до певної крутизни;

знаходження місцеположення ярів та залуженої території;

знаходження межі водозбірної площі берегових ярів;

знаходження величини коефіцієнта стоку.

319. Види робіт, які виконують під час складання картограми крутизни схилів:

+нанесення ліній водо розділу на топокарті;

нанесення меж посівних площ просапних культур;

нанесення меж територій, що підлягають рекультивації;

нанесення ліній електропередач.

319. Види робіт, які виконують під час складання картограми крутизни схилів?

+знаходження положень тальвегу на топокарті;

знаходження місця розташування берегових ярів;

знаходження місця розташування лісопокритих площ;

знаходження місця розташування господарських дворів.

319. За ступенем змитості ґрунти не бувають:

слабозмиті;

середньозмиті;

сильнозмиті;

+малопродуктивні.

319. За ступенем змитості ґрунти бувають:

незмиті;

засанні;

заболочені;

+слабо-, середньо-, сильно змиті;

319. Найбільше розвивається водна ерозія за дощів:

шквальних;

моросящих;

+ зливових;

нормальних.

319. Види протиерозійних заходів, які не відносяться до агротехнічних:

+проектування полів на схилах;

обробка полів впоперек схилу;

щілювання посівів озимих культур впоперек схилу;

залуження крутих схилів.

319. Найбільш порушуються водною ерозією грунти:

+легкі за механічним складом;

важчі за механічним складом;

середні за механічним складом;

перезволоженні.

319. Запроваджується польова інтенсивна сівозміна на схилах:

південних;

+ пологих до 3^0;

північних;

західних.

319. Схили, які відводяться під постійне залуження:

східні;

західні;

південні;

+круті понад 7⁰.

319. Не входить до комплексу протиерозійних заходів:

організаційно-господарські;

агротехнічні;

лісомеліоративні;

+техногенне забруднення грунтів.

319. Найбільш небезпечні стадії розвитку яру:

поява проточин;

+ріст яру у вершині;

руйнування берегів яру;

затухання яру.

319. Протидефляційні лісосмуги за конструкцією бувають:

+продувні;

прияружні;

стокорегулювальні;

садозахисні.

319. Проектують лісосмуги для захисту грунтів від дефляції:

+полезахисні;

прибалкові;

стокорегулювальні;

садозахисні.

319. Не проектують водорегулювальних лісосмуг на схилах:

+пологих до 1⁰;

коротких;

привододільних;

нейтральних.

319. Найкраще захистять грунт від вітрової ерозії дерева:

+високорослі;

з великою кроною;

з глибокою кореневою системою;

стійкі до засушливих умов.

319. Лісосмуги, які проектуються за довгою стороною поля називають:

полезахисні;

+основні;

допоміжні;

вітрозахисні.

319. Полезахисні лісосмуги відносно існуючих вітрів розміщують (проектувать):

+перпендикулярно до їх напрямку;

під гострим кутом;

під тупим кутом;

паралельно до пануючих вітрів.

319. Застосовують у разі нейтрального схилу спосіб проектування лінійних рубежів(меж полів):

+прямолінійний;

прямолінійно-контурний;

контурно-паралельний;

контурний.

319. Застосовують на розсіювальних (збірних) схилах спосіб проектування лінійних рубежів(меж полів):

прямолінійний;

+прямолінійно-контурний;

контурно-паралельний;

контурний.

319. Застосовують на веєрних схилах спосіб проектування лінійних рубежів(меж полів):

прямолінійний;

прямолінійно-контурний;

+контурно-паралельний;

контурний.

319. Ерозія – це:

руйнування верхнього родючого шару грунту;

руйнування і переміщення верхнього шару грунту тимчасовими водними потоками;

+руйнування і переміщення верхнього родючого шару грунту тимчасовими потоками води під час зливи або таяння снігу;

руйнування родючого шару дощовими водами та водами від сніготаяння.

319. Дефляція –це:

+руйнування і переміщення верхнього родючого шару грунту вітром;

руйнування і переміщення верхнього родючого шару грунту попутнім вітром;

переміщення легкого механічного складу грунту вітром;

відривання з поверхні частинок грунту вітром великої швидкості.

319. Не відноситься до водної форма ерозія:

поверхневий злив;

лінійний розлив;

+конус виносу з яру;

руйнування берегів яру під час стікання води.

319. Не сприяють розвитку ерозії:

рельєф місцевості;

кліматичні умови;

грунти;

+тваринний світ.

319. Протиерозійні заходи не є:

організаційно-господарські;

агротехнічні;

лісомеліоративні;

гідротехнічні;

+соціально - економічні.

319. Проектують ґрунтозахисні сівозміни:

+на землях, розміщених на схилах більше 3 з середньо- та сильно- змитими грунтами;

на схилових землях з слабо-, середньо- та сильно- змитими грунтами;

на землях, що зруйновані ерозією і вітрами весь родючий шар;

на землях, що вимагають захисту грунту від ерозії.

319. Коефіцієнт ерозійної небезпеки, за якого лінійні рубежі найбільш небезпечні:

0,26;

0,73;

+0,96;

0,25.

319. Правильне розміщення водорегулювальних лісосмуг на схилах:

+вздовж горизонталей на плані;

за діагоналлю;

під певним кутом до горизонталі;

перпендикулярно до горизонталі.

319. Найнебезпечніші в ерозійному відношенні розміщення польової дороги на схилах:

+поперек схилу;

вздовж горизонталей;

під кутом до горизонталей;

серпантинно.

319. Заходи, які не входять до комплексу протиерозійних:

лісомеліоративні;

організаційно-господарські;

гідротехнічні;

+водогосподарські.

319. Не є способом зрошення:

самотічне;

дощування;

підґрунтове;

крапельне;

+наорні вали.

319. Поливна норма –це :

кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі за весь зрошувальний період;

кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі за один полив;

+кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі за один рік;

кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі за весь час існування зрошувальної системи.

319. Зрошувальна норма – це :

+кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі зайнятої даною культурою за весь зрошувальний період;

кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі зайнятої даною культурою за 1 місяць;

кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі зайнятої даною культурою за 1 рік;

немає правильної відповіді.

319. Призначення магістрального каналу

+транспортувати воду від джерела до міжгосподарської зрошувальної мережі;

транспортувати воду від міжгосподарської зрошувальної мережі до внутрішньогосподарської;

транспортувати воду від міжгосподарських розподілювачів до внутрішньогосподарських;

немає правильної відповіді.

319. Площа, яку займають поливні ділянки під час вирощування с.-г. культур:

20-25 га;

30-50;

+40-60;

50-70.

319. Відстань, на якій розміщують тимчасові зрошувачі на поливних ділянках:

70-90 м;

70-100 м;

+70-200 м;

70-300 м.

319. Проектують поливні ділянки довжиною:

400-600 м;

400-800 м;

400-1000 м;

+400-1200 м.

319. Конструкція, якою проектують лісосмуги на зрошувальних землях:

ажурна;

+продувна;

щільна;

змішана.

319. Осушення –це :

+система штучного відведення грунтових і поверхневих вод із осушувальної території;

система відведення грунтових вод із полів сівозміни;

системи відведення грунтових і поверхневих вод із сівозмінної території;

немає правильної відповіді.

319. Осушувальна мережа буває:

відкритою;

закритою;

комбінованою;

+всі відповіді правильні.

319. Сівозміни, які практикуються на осушених землях:

польові;

кормові;

овочеві;

+всі види правильні.

319. У разі впорядкування територій гірських пасовищ проектують:

загони чергового спасування;

скотопрогони;

літні табори;

+всі відповіді правильні.

319. Природні джерела забруднення на території України:

ерозійні процеси;

дефляційні процеси;

вивітрювання гірських порід і мінералів;

+всі відповіді правильні.

319. Техногенні джерела забруднення:

повітряні викиди підприємств чорної та кольорової металургії;

автомобільний транспорт;

рідкі і тверді побутові відходи;

+всі відповіді правильні.

319. Шкала оцінки забруднення в балах, яку використовують під час внутрішньогосподарського землевпорядкуванн:

трибальна;

чотирибальна;

+п’ятибальна;

шестибальна.

319. Беруть проби для виявлення забруднення ріллі на глибині:

0-0,1 м;

+0-0,2 м;

0-0,3 м;

0-0,4 м.

319. Беруть проби для виявлення забруднення сінокосів глибині:

0-10 см;

+0-15 см;

0-20 см;

0-25 см.

319. Роботи щодо поліпшення кормових угідь, які відносять до культуртехнічних:

поверхневе поліпшення;

вапнування, гіпсування;

оранка, дискування, посів трав;

+очищення поверхні від чагарників, дрібнолісся, пеньків, купин, вирівнювання і планування поверхні, видалення каміння.

319. Залежно від природно-економічних властивостей сінокоси поділяються:

на низинні, верхові;

на поліпшенні, поверхневого поліпшення;

+на заливні, суходільні, заболочені;

на докорінного поліпшення.

319. Основними заходами щодо поліпшення кормових угідь є:

зрізання купин та розчищування від каміння;

+регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів; культуртехнічні роботи; внесення добрив, вапнування ґрунтів, залуження, поверхневе і докорінне поліпшення;

розчищування чагарників і дрібнолісся;

посів трав.

319. У практиці використання пасовищ виділяють наступні рівні інтенсивності:

осушені відкритою сіткою;

осушені гончарним дренажем;

осушені кротовим дренажем;

+природне пасовища (вигін); поліпшення пасовище; довгорічне культурне пасовище.

319. Питання, які вирішують у разі впорядкування території культурних пасовищ:

проектування загонів чергового випасання, розміщення порційних ділянок;

розміщення полів, польових доріг, лісосмуг;

+розміщення гуртових ділянок, проектування загонів чергового спасування, розміщення літніх таборів, скотопрогонів, системи загорожі, джерел водопостачання;

немає правильної відповіді.

319. Пасовищезміна – це:

чергування сільськогосподарських культур тільки в часі;

+ науково обґрунтована система використання пасовищ, що передбачає чергування випасу, поточного догляду, сінокосіння та відпочинку в поєднанні з систематичним проведенням заходів щодо поліпшення травостою;

пасовищезміна це чергування сільськогосподарських культур у часі і в просторі;

немає правильної відповіді.

319. Питання, які вирішують під час розміщення гуртових ділянок:

визначення кількості загонів чергового спасування;

розміщення загонів;

+формування випасних груп худоби, визначення площі випасних ділянок та територіальне розміщення цих ділянок відносно рельєфу, ґрунтового та геоботанічного покриву, ситуації і інших природних та просторових умов;

немає правильної відповіді.

319. Рекомендовано випасати ВРХ на одному загоні богарних пасовищ:

1-2 дні;

+4-5 днів;

2-3 дні;

7-8 днів.

319. Найефективнішим способом для зрошення пасовищ є:

поверхневе зрошення;

+дощування;

підгрунтове зрошення;

крапельне.

319. Випасні групи ВРХ формують:

в отари;

в стада;

в табуни;

+в гурти.

319. На культурних пасовищах стада корів рекомендують формувати у гурти з такою кількістю голів:

200-250;

+100-200;

80-90;

50-60.

319. Вапнування кормових угідь передбачається:

на солонцюватих ґрунтах;

+на кислих ґрунтах;

на нормальних ґрунтах;

немає правильних відповідей.

319. Гіпсування кормових угідь передбачається:

+на солонцюватих ґрунтах;

на нормальних ґрунтах;

на кислих ґрунтах;

немає правильних відповідей.

319. Середня тривалість пасовищного періоду в Лісостеповій зоні України:

160-170 днів;

+150-160 днів;

175-180 днів;

180-200 днів.

319. Питання, які вирішують під час проектування загонів чергового випасання:

+визначення кількості загонів, встановлюється їх площа і розміри, проводиться територіальне розміщення загонів і визначається система їх використання;

визначення кількості загонів, встановлюється їх площа і розміри, проводиться територіальне розміщення загонів;

визначення площі гуртової ділянки, розміщення гуртової ділянки відносно рельєфу і ґрунтового покриву;

розміщення порційних ділянок у загоні.