8.4 Оформлення звіту

Виконана лабораторна робота повинна бути представлена у вигляді пояснювальної записки. Пояснювальна записка повинна містити в собі всі необхідні графічні побудови, таблиці та розрахунки, які дають можливість перевірити правильність отриманих результатів. Підрахунок залишкових запасів методом матеріального балансу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Що покладено в основу методу матеріального балансу для підрахунку запасів нафти?
В якому стані розглядається поклад при підрахунку запасів нафти методом матеріального балансу?
Що є вихідними даними для виконання лабораторної роботи?
Як визначається режим роботи покладу?
За якою формулою підраховуються балансові запаси нафти в покладі з режимом розчиненого газу?
За якою формулою підраховуються балансові запаси нафти в покладі з пружноводонапірним режимом газової шапки?
За якою формулою підраховуються балансові запаси нафти в покладі з газонапірним режимом газової шапки?
Як підраховуються залишкові видобувні запаси нафти?
Як підраховуються невидобувні запаси нафти?

Лабораторна робота №9 Підрахунок запасів вільного газу методом матеріального балансу

9.1 Мета і завдання роботи

Метою даної роботи є набуття студентами практичних навичок з підрахунку запасів вільного газу методом матеріального балансу.

Студенти під час виконання лабораторної роботи повинні навчитися:

обґрунтовувати підрахункові параметри для підрахунку запасів газу при роботі газових покладів на газовому режимі;
підраховувати запаси вільного газу методом матеріального балансу в газових покладах, що працюють на газовому режимі;
обґрунтовувати підрахункові параметри для підрахунку запасів газу при роботі газового покладу на пружно-водонапріному режимі;
підраховувати запаси вільного газу методом матеріального балансу в газовому покладі, що працюють на пружно-водонапріному режимі;

9.2 Основні теоретичні положення

Так як кількість вуглеводнів може бути представлена, як через їх масу, так і через об’єм що вони займають, тому матеріальний баланс може бути складений або за даними по масі вуглеводнів – „мольний” (або ваговий”) баланс, або по їх об’єму (або об’єму пор пласта, що спочатку вміщували вуглеводні в покладі) – „об’ємний” баланс.

В загальній формі вираз вагового балансу визначається співвідношенням

. (9.1)

Об’ємний баланс, представлений через об’єми вуглеводнів, для газу має вигляд:

. (9.2)

Об’ємний баланс, представлений через об’єм пор, у випадку збереження постійності цього об’єму в процесі розробки характеризується виразом:

(9.3)

У випадку, коли об’єм пор покладу, що спочатку вміщував вуглеводні, в процесі розробки змінюється, баланс складається по рівності „звільнених” і „зайнятих” об’ємів пор покладу.

. (9.4)

Мається на увазі, що об’єм пор покладу, який „звільняється” в результаті вилучення деякої кількості вуглеводнів, буде обов’язково „заповнений” яким-небудь „агентом”, що витиснув ці вуглеводні. В залежності від того, за рахунок чого „заповниться” об’єм пор, що „звільнився” і складається конкретне рівняння балансу.

При газовому режимі роботи газових покладів виведення формул матеріального балансу може бути основане на любому вихідному положенні методу.

Дійсно, якщо виходити з постійності об’єму пор, що зайняті газом як при тиску Р₀, так і при тиску Р, і врахувати те, що при тиску Р₀ в покладі (в пластових умовах) вміщувалось V₀v₀ об’ємів газу, а при тиску Р після вилучення з пласта V_н об’ємів газу там буде знаходитись (V₀-V_н)v об’ємів газу (теж в пластових умовах), виходячи з постійності об’єму пор покладу формулу матеріального балансу можна записати у вигляді рівняння:

V₀v₀= (V₀-V_н)v. (9.5)

В результаті елементарних перетворень рівняння (9.5) може бути представлено у вигляді

. (9.6)

При водонапірному режимі роботи газового покладу газ буде витискатися з покладу не тільки за рахунок власних пружних сил і зміни об’ємного коефіцієнта пластового газу від величини v₀ до v, але частково буде витискатися пластовою водою. При цьому деяка частина води може бути вилучена з пласта разом з газом.

Якщо прийняти, що за час від початку розробки до дати підрахунку запасів пластовий тиск змінився від Р₀ до Р, а об’ємний коефіцієнт пластового газу від v₀ до v, то можна відмітити наступне.

1 За рахунок видобутку V_н об’ємів газу, що раніше в пластових умовах займав об’єм V_нv₀, і деякої кількості пластової води w, що займало в пластових умовах wλ , в пласті звільниться деякий об’єм пор V_п.звл :

V_п.звл= V_нv₀+ wλ. (9.7)

2 В зв’язку з тим, що поклад працює як за рахунок розширення газу, так і за рахунок напору води, цей об’єм пор, що звільнився буде частково заповнений розширенням газу, що залишився в пласті, частково буде зайнятий Wλ об’ємами води, що поступили у пласт. При цьому газ (V₀-V_н), що залишився в покладі розшириться за рахунок зміни об’ємного коефіцієнта пластового газу від v₀ до v. Відповідно об’єм пор, який заповниться водою, що увійшла в пласт і газом, що залишився в покладі, буде визначатися рівнянням:

. (9.8)