1.2.2 Комплексний підхід до вивчення нафтових і газових родовищ

У „Класифікації запасів та ресурсів...” (1997 рік) відображені вимоги комплексного та раціонального використання корисних копалин. Раціональне та комплексне використання корисних копалин базується на комплексному вивченні родовищ і як найшвидшому вводі їх в промислове освоєння разом з видобутком основних і супутніх компонентів. Це сприяє підвищенню економічного потенціалу родовищ, створенню безвідходної і маловідходної технології виробництва, підвищенню ефективності міроприємств з охорони навколишнього середовища.

На нафтових та газових родовищах до основних корисних компонентів відносять нафту і горючі гази, в той час як до супутніх компонентів відносяться мінеральні комплекси (рудні гірські породи, розсоли, підземні води) видобуток яких при розробці основних корисних копалин і використання у нафтогазовій промисловості є економічно доцільним.

В залежності від форм знаходження відповідно до основних корисних копалин і враховуючи вимоги, які висуваються промисловістю до розробки, супутні корисні копалини і компоненти поділяються на три групи.

До першої групи відносяться супутні корисні копалини, які утворюють самостійні пласти, поклади або рудні тіла в породах, які вміщують основну корисну копалину. Що стосується нафтових і газових родовищ - це підземні води продуктивних пластів або водоносних горизонтів, які вміщують підвищені концентрації І, Вr, В, сполуки Мg, Li, К, Rb, St та інших компонентів. А також підземні води, які придатні для бальнеологічних, теплоенергетичних та інших потреб.

До другої групи відносяться компоненти, які вмішуються в корисних копалинах і виділяються при його видобутку (сепарації) в самостійний продукт. Для нафтових покладів це розчинений (супутній) газ, а для газоконденсатних – конденсат.

До третьої групи відносяться компоненти, які присутні в складі основних корисних копалин і виділяються з них тільки при переробці. На багатьох родовищах нафти і бітумів, такими супутніми компонентами можуть бути сірка у вигляді Н₂S (сірчистого газу) та інших сірчистих сполук, V, Ті, Ni та інші. Вільний та розчинені гази вміщують етан, пропан, бутан, а також можуть вміщувати Н₂S, Не, Аr, СО₂ іноді пари ртуті (Нg). У підземних водах родовищ нафти і газу можуть бути присутні І, Вr, а також сполуки різних металів, які віднесені до корисних копалин третього ряду.

При визначенні запасів родовищ обов’язковому підрахунку та обліку підлягають запаси нафти, газу і конденсату та супутніх компонентів, які містяться в них: етан, пропан, бутан, сірка, гелій, сірчистий газ, доцільність вилучення і промислове використання яких технологічно можливе і економічно доцільно в процесі переробки основних корисних копалин (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Мінімальні промислові концентрації супутніх корисних компонентів, запаси яких підлягають обліку

Корисна копалина	Супутній компонент	Промислова концентрація
Нафта	Сірка Ванадій Хром Кобальт Нікель	0,5% 120 г/т
Розчинений газ	Етан Пропан-бутан Сірководень Гелій	3% 0,9% 0,5% 0,035%
Вільний газ	Етан Пропан-бутан Сірководень Гелій Азот	3% 0,9% 0,5% 0,05% 30%
Супутні води при очікуваному видобутку на даному родовищі у кількості не менше 250 тис.м3	Йод Бром Оксид бору Літій Рубідій Цезій Стронцій Германій Вольфрам Магній Калій	10 мг/л 200 мг/л 250 мг/л 10 мг/л 3мг/л 0,5 мг/л 300 мг/л 0,05 мг/л 0,03 мг/л 500 мг/л 1000 мг/л

Підрахунок та облік запасів цих корисних копалин і компонентів, які мають промислове значення, робиться по кожному покладу і родовищу окремо, за середньою їх наявністю в надрах, але не враховуються втрати при їх розробці. Прогнозні ресурси оцінюються окремо по нафті, газу і конденсату, а також по супутніх компонентах які вміщуються в основних корисних копалинах.