- •Перелік лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1 Класифікації запасів і ресурсів нафти і газу
- •1.1 Мета і завдання роботи
- •1.2 Основні теоретичні положення
- •1.2.1 Cуть класифікації запасів і ресурсів
- •1.2.2 Комплексний підхід до вивчення нафтових і газових родовищ
- •1.2.3 Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу та їх запасів
- •1.2.3.1 Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за фазовим станом в стандартних умовах і за складом основних вуглеводневих сполук в надрах
- •1.2.3.2 Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за величиною запасів та
- •1.2.3.3 Розподіл запасів і ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення
- •1.2.3.4 Розподіл запасів та ресурсів нафти і газу за промисловим значенням
- •1.2.3.5 Розподіл запасів та ресурсів за ступенем геологічного вивчення
- •1.2.3.6 Розподіл запасів та ресурсів на класи
- •1.3 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №2 Підрахунковий план. Категорії запасів, перспективні і прогнозні ресурси нафти і газу та їх призначення
- •2.1 Мета і завдання роботи
- •2.2 Основні теоретичні положення
- •2.3 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №3 Визначення середньої величини відкритої пористості
- •3.1 Мета і завдання роботи
- •3.2 Основні теоретичні положення
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.3.1 Визначення кондиційного значення відкритої пористості
- •3.3.2 Розрахунок середньої величини відкритої пористості
- •3.3.3 Побудова кривих розподілу і накопичення
- •3.4 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №4 Підрахунок запасів нафти об’ємним методом
- •4.1 Мета і завдання роботи
- •4.2 Основні теоретичні положення
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №5 Підрахунок запасів вільного газу об’ємним методом
- •5.1 Мета і завдання роботи
- •5.2 Основні теоритичні положення
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •5.4 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №6 Підрахунок запасів вільного газу по методу падіння пластового тиску
- •6.1 Мета і завдання роботи
- •6.2 Основні теоретичні положення
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №7 Підрахунок запасів нафти статистичним методом
- •7.1 Мета і завдання роботи
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •7.4 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №8 Підрахунок запасів нафти методом матеріального балансу
- •8.1 Мета і завдання роботи
- •8.2 Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •8.4 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №9 Підрахунок запасів вільного газу методом матеріального балансу
- •9.1 Мета і завдання роботи
- •9.2 Основні теоретичні положення
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 10 Підрахунок запасів газу, розчиненого в нафті
- •10.1 Мета і завдання роботи
- •10.2 Основні теоретичні положення
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •10.4 Оформлення звіту
- •Лабораторна робота №11 Визначення долі участі певного виду пластової енергії у витисненні нафти з нафтогазового покладу
- •11.1 Мета і завдання роботи
- •11.2 Основні теоретичні положення
- •11.3 Порядок виконання роботи
- •11.4 Оформлення звіту
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Додаток в Множники і префікси системи sі для утворення кратних часткових одиниць і їх найменувань
- •Додаток г приведення позасистемних одиниць до міжнародної системи Si
- •Додаток д Співвідношення між одиницями
Лабораторна робота №7 Підрахунок запасів нафти статистичним методом
7.1 Мета і завдання роботи
Метою даної роботи є набуття студентами практичних навичок з підрахунку запасів нафти статистичним методом, які використовуються для підрахунку запасів на стадії виснаження нафтових родовищ.
Студенти під час виконання лабораторної роботи повинні навчитись:
використовувати зв’язки між попередніми і подальшими середньодобовими дебітами нафти по свердловинах за допомогою кореляційної таблиці;
навчитись визначати кількість граф в кореляційній таблиці в залежності від місткості інтервалу логарифмів;
навчитись розносити в кореляційній таблиці точки співставлення кожної пари середньодобових дебітів по шкалі попередніх середньодобових дебітів і по шкалі подальших середньодобових дебітів;
навчитись визначати, користуючись кореляційною таблицею, місячні (або річні) коефіцієнти зміни дебітів;
навчитись складати необхідні допоміжні таблиці для проміжних розрахунків;
навчитись розраховувати залишкові запаси по експлуатаційному фонду свердловин;
навчитись розраховувати залишкові запаси нафти по новому фонду свердловин;
навчитись розраховувати залишкові запаси нафти по продуктивному пласту по старому і новому фонду свердловин разом;
навчитись підраховувати запаси нафти статистичним методом вручну і за допомогою ЕОМ.
7.2 Основні теоретичні положення
Найбільш поширений статистичний метод підрахунку запасів нафти, заснований на вивченні характеру зв'язку між попередніми і подальшими середньодобовими дебітами нафти по свердловинах. Цей зв'язок краще всього знайти за допомогою логарифмічної кореляційної таблиці, яка складається за даними свердловин, що знаходяться або знаходилися в експлуатації. В промисловій практиці для побудови такої таблиці використовуються середньодобові дебіти за місяць. В запропонованому завданні у вигляді початкових даних приведені середньодобові дебіти по свердловинах за рік (табл. 7.1). Це дозволяє значно скоротити загальний об'єм таблиці початкових даних. Принципово ж методика підрахунку запасів нафти на підставі середньодобових дебітів за рік нічим не відрізняється від розрахунку по середньодобових дебітах за місяць.
Слід мати на увазі, що статистичний метод підрахунку запасів нафти не може застосовуватися в тих випадках, коли проводяться заходи по дії на пласт або інтенсифікації видобутку. Ним користуються на даний час, в основному, лише на старих виснажених родовищах при підрахунку залишкових запасів, визначення яких іншими методами затруднено через відсутність вихідних даних. Таким чином, застосування статистичного методу в даний час є досить обмежено. Проте методичні прийоми підрахунку запасів нафти статистичним методом можуть бути використані при вивченні різних геологічних зв'язків, при визначенні ефективності застосування заходів щодо дії на пласт і т.д. Коефіцієнт зміни дебітів, визначений статистичним методом, може бути в окремих випадках використаний при плануванні видобутку нафти. Нарешті у ряді випадків по старих виснажених родовищах Передкарпаття, Дніпрово-Донецької западини та інших підрахунок залишкових запасів нафти може бути проведений тільки статистичним методом. В запропонованому завданні детально викладена методика побудови середньої кривої падіння дебіту і показано використовування статистичного методу для підрахунку запасів нафти.