5.4 Оформлення звіту

Виконана лабораторна робота повинна бути представлена у вигляді пояснювальної записки. До якої додаються підрахунковий план, викопіровка з підрахункового плану площі підрахунку для обрахування її на ЕОМ і виконаний підрахунок запасів вільного газу вручну і на ЕОМ.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. В чому універсальність об’ємного методу підрахунку запасів вільного газу?

2. Які підрахункові параметри входять до формули об’ємного методу підрахунку запасів вільного газу?

3. Як визначається такий підрахунковий параметр, як ефективний коефіцієнт відкритої пористості (mβ_г)?

4. Як визначається такий підрахунковий параметр, як поправка за температуру (f)?

5. Як визначаються такі підрахункові параметри, як поправки за відхилення вуглеводневих газів від закону Бойля-Марріота (а і а₀)?

6. Як розраховуються псевдокритичний тиск і псевдокритична температура, коли відомо фракційний склад газу?

7. Як визначається такий підрахунковий параметр, як коефіцієнт газонасиченості (β_г)?

8. Як визначається площа газоносності на підрахунковому плані і як вона обраховується?

Лабораторна робота №6 Підрахунок запасів вільного газу по методу падіння пластового тиску

6.1 Мета і завдання роботи

Метою даної роботи є набуття студентами практичних навичок з підрахунку запасів вільного газу методом падіння тиску, який може застосовуватись в тих випадках, коли початковий об’єм пор, що зайнятий газом в процесі розробки покладу не змінює своєї величини.

Студенти під час виконання лабораторної роботи повинні навчитись:

• підраховувати запаси вільного газу методом падіння пластового тиску звичайним способом (вручну) і за допомогою ЕОМ.

• навчитись розраховувати всі підрахункові параметри, що входять до формули підрахунку, використовуючи набуті знання розрахунку цих параметрів у попередніх лабораторних роботах.

• навчитись визначати можливість застосування методу падіння пластового тиску для підрахунку запасів вільного газу використовуючи дані розробки газового покладу.

• навчитись підраховувати запаси вільного газу методом падіння пластового тиску за допомогою графічної залежності результатів розробки газового покладу.

6.2 Основні теоретичні положення

Метод підрахунку запасів вільного газу за падінням пластового тиску найчастіше може бути застосований в тих випадках, коли первинний об'єм пор, зайнятий газом, в процесі розробки не міняє своєї величини. Робити підрахунок запасів газу вказаним методом по покладах з водонапірним режимом можливо лише при ретельному обліку кількості води, що увійшла у пласт.

Оскільки це питання вимагає самостійного розгляду і складних розрахунків, з даного завдання були виключені складні випадки визначення кількості газу, відібраного за рахунок напору води.

Основою даного методу підрахунку запасів вільного газу в покладах з чисто газовим режимом є припущення про постійність кількості газу, що видобувається при падінні тиску на 0,1 МПа у всі періоди розробки газового покладу. Якщо на якусь першу дату з газового покладу було видобуто з початку розробки V₁ об'ємів газу і тиск на цю дату склав P₁, а на більш пізню дату було видобуте з початку розробки V₂ об'ємів газу і тиск в покладі склав Р₂, то за час розробки покладу від першої до другої дати на 0,1 МПа падіння тиску видобувалась кількість газу:

(6.1)

Припускаючи, що і надалі при падінні пластового тиску на 0,1 МПа аж до деякої кінцевої величини Р_к буде видобуватися така ж кількість об'ємів газу, отримаємо наступну формулу для підрахунку залишкових видобувних (промислових) запасів вільного газу:

, (6.2)

де V_з.вид – залишкові видобувні (промислові) запаси газу, м³;

P_к, вже відомі нам параметри.

При підрахунку початкових запасів вільного газу в чисельнику замість (Р₂а₂-Р_ка_к) необхідно підставити (Р₀а₀-Р_ка_к).

Метод підрахунку за падінням тиску не вимагає знання площі, потужності і пористості газонасиченого пласта. Але в той же час слід відмітити, що не врахування потужності і взагалі об’ємної характеристики пласта (при розрахунку середньозваженого пластового тиску приводить іноді до великих помилок, особливо якщо тиск по пласту значно змінюється.

Метод що розглядається може бути застосований тільки для єдиного покладу газу, нерозбитого на окремі самостійні ділянки.

При наявності напору води у формулу (6.2) необхідно ввести поправку на кількість газу, що витиснено за даний інтервал часу напором води. Кількість газу витиснена напором води (V') при падінні тиску від Р₁ до Р₂ необхідно визначати шляхом ретельного спостереження за тиском і встановлення періоду, в межах якого він був постійним. За цей час необхідно визначити кількість газу, що було витиснено напором води (V').

В цьому випадку формула (6.2) буде мати наступний вигляд (для водонапірного режиму залишковий тиск враховувати нема потреби):

(6.3)