- •19)Розкрийте можливості предмета "Іноземна мова" для виховання ціннісних ставлень учнів.
- •20) Зміст і найбільш ефективні форми організації виховання ціннісного ставлення учнів до держави. Суспільства
- •21) Охарактеризуйте методи формування свідомості учнів та умови їх ефективного застусування . Яким з них ви надаєте перевагу? Обгрунтуйте.
- •22)Система профорієнтаційної роботи в школі. Сформулюйте тему та складіть план бесіди з метою формування поофесійних навиків у старшокласників.
- •23) Визначте роль методу прикладу, умови ефективного його використання в етичному вихованні учнівської молоді. Опишіть педагогічну ситуацію, де метод прикладу грає негативну або позитивну роль.
- •24)Характеристика методів стимулювання діяльності та поведінки учнів а.С. Макаренко про умови їх ефективного застосування.
21) Охарактеризуйте методи формування свідомості учнів та умови їх ефективного застусування . Яким з них ви надаєте перевагу? Обгрунтуйте.
Методи впливу на свідомість , почуття та волю учнів, з метою формування в них поглядів і переконань, це в основному словесні методи: розповідь, бесіда, лекція, диспут і т.д.
Бесіда — це обґрунтування вчителем життєво важливої теми, формування питань, які спонукають до розмови, залучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя, до вироблення правильного ставлення до навколишньої дійсності, до своїх громадських і моральних обов'язків. У бесіді необхідно спиратися на особистий досвід учнів, їхні діла, вчинки.
Бесіди повинні бути неповторними, ретельно підготовленими, добре організованими. Потрібно підвести учнів до самостійних висновків, менше говорити самому, а більше спрямовувати і поправляти учнів.
Розповідь. Тема розповіді повинна бути актуальною для класу. Важливою ознакою розповіді є її послідовність, логічність викладу інформації. Ефект буде помітним тоді, коли учні довіряють учителю, готові з ним співпереживати, а відповідна реакція буде очікуваною і позитивною.
Лекція — це організований, доступний системний виклад тієї чи іншої проблеми соціально-політичного, морального, ідейно-естетичного змісту. Логічним центром лекції є якесь теоретичне узагальнення, а конкретні факти служать ілюстрацією. Лекція повинна бути переконлива, з доказами й аргументами. Мова вчителя має бути емоційна й жива. Учитель повинен давати власну оцінку фактам, подіям і явищам, використовувати різні прийоми для підтримки уваги учнів. Теоретичні положення лекції потрібно розкривати в тісному взаємозв'язку з практикою і з життям учнівського колективу. Найбільш складним моментом лекції є відповіді на запитання, від яких лектор не повинен ухилятися.
Диспут — це метод формування суджень, оцінок, переконань на основі знань, одержаних у ході зіткнення думок, різних поглядів. Питання, що виносяться на диспут, готуються завчасно, бажано самими учнями. Успіх диспуту багато в чому залежить від ведучого, який спочатку повідомляє проблему та різні погляди на неї, закликає аудиторію до роздумів. Питання диспуту ставлять так, щоб викликати інтерес до проблеми, створити атмосферу невимушеності, рівності. На диспуті важливо досягти не певних і кінцевих рішень, а домогтися аналізу школярами понять, уміння захищати свої погляди, переконувати в них інших людей.Призначення диспуту — створювати орієнтовну основу для творчих шукань і самостійних рішень.
Я вважаю, що для порозуміння з обох сторін, індивідуальна бесіда це найкращий спосіб. З молодшими школярами бесіди потрібно проводити індуктивним методом, тобто переходити від конкретних вчинків до узагальнення. Для проведення індивідуальної бесіди важливо підібрати такий психічний стан учня, щоб він був здатний на відвертість, доцільно використовувати переконливі приклади. Вихованець повинен відчути, що педагог хоче йому допомогти усвідомити правильну суть вчинку, дії, явища. Якщо це йому вдається, то результат буде говорити сам за себе.
