Соціологія

Об'єкт науки – це сегмент дій­сності, на пізнання якого спрямовані зусилля науки

Об'єктом соціоло­гії виступає суспільство, суспільні процеси.

У своїх творах «Курс позитивної філософії» та «Система по­зитивної політики» О. Конт розробив ідею необхідності всебіч­ного аналізу суспільних явищ. Соціологія вивчає не якусь одну сферу суспільства (економічну, політичну, духовну), а розглядає явище, життєвий факт у єдності його економічних, політичних та духовних аспектів. (Перша особливість предмета соціології)

Соціолог вивчає явища життя як продукти й форми взаємодій людей, вивчає суспільні явища через взаємодії між групами людей. Він аналізує не тільки результати, а й фор­ми цієї взаємодії, а також намагається передбачи­ти можливі позитивні й негативні наслідки цих взаємодій. У соціологічних теоріях знання проходить ті ж етапи, що й в інших науках: роз­робка гіпотез, збирання фактів, опрацювання отриманих даних, перевірка гіпотез, вироблення теорій. Отже, предметом соціології є суспільні явища, соці­альні позиції, соціальна поведінка людей, розглянуті з боку їх цілісності, емпіричної вимірюваності, а також із боку ви­світлення відносин між суб'єктами цих явищ і позицій.

П'ять основних підходів

Демографічний підхід - досліджує мо­делі народжуваності, смертності, міграції та пов'язану із цим ді­яльність людей.

Психологічний, який пояснює поведінку кожної людини в площині її особистісної самооцінки.

Групоутворюючий. З'являється, коли ми вивчаємо двох або більше людей, які ста­новлять групу, або організацію.

«Рольовий». Застосовується тоді, коли суспільне життя змальовується не через конкретних лю­дей, а через специфіку їх взаємовідносин, зумовлених їх соці­альними ролями.

Культурологічний - використовується тоді, коли соціолог аналізує поведінку людей крізь призму існу­ючих у суспільстві норм і правил цієї поведінки.

Соціологія поділяється на теоретичну та прикладну.

Теоретична (загальна) соціологія охоплює різноманітні теорії, що стосуються загальних ас­пектів розвитку суспільства. Об'єктом її аналізу виступає ха­рактер соціальних відносин у суспільстві. Якщо візьмемо марксистський підхід, то він є одним із таких напрямів, який бере за основу пріоритет економічних факторів у розвитку суспільства. Існує ще один рівень її функціонування. Це - спеціальні соціологічні теорії - соціологічні теорії середнього рівня.

Спеціальні соціологічні теорії - це окремі галузі соціоло­гічного знання, які мають своїм об'єктом дослідження віднос­но самостійні, специфічні підсистеми суспільного цілого й соці­альних процесів

Прикладна соціологія охоплює практичну частину со­ціологічної науки про специфічні закони становлення, розви­тку та функціонування конкретних соціальних систем, проце­сів, структур, організацій та їх елементів. Прикладна соціологія оперує категоріями, які в загально­му та концентрованому вигляді відображають окремі структу­ри соціальної дійсності, а також методи соціологічного дослі­дження (опитування, спостереження, аналіз документів тощо), а результати її досліджень служать науковою підосновою вдо­сконалення управління різними сферами соціального життя.

Функція (від лат. function - виконан­ня, здійснення). - термін для позначення тієї ролі, яку вико­нує соціологія стосовно суспільного організму. Через функції соціології ми дізнаємось про впливи, які здій­снює ця наука на суспільні відносини, на людей як суб'єктів і носіїв цих відносин.

Основні функції соціології: пізнавальна, ціннісна, про­гностична, ідеологічна.

Пізнавальна функція - це концентрація, пояснення, по­повнювання та збагачування існуючого соціологічного знання, розробки законів і категорій цієї науки на основі дослідження соціальної дійсності. Завдяки цій функції ми маємо можливість, використовуючи отримані від соціології знання, змінювати, зба­гачувати наші уявлення про світ, про оточуючих нас людей і про самих себе.

Ціннісна функція соціології полягає в тому, що під впливом отриманих через вивчення соціології знань людина може змі­нити своє ставлення до якогось суспільного руху, до політичної партії, до себе як носія певних соціальних якостей.

Прогностична функція полягає в соціальному прогнозу­ванні. Соціологічні дослідження завершуються обґрунтуван­ням короткотермінового або довгострокового прогнозу дослі­джуваного об'єкта. Короткотерміновий прогноз спирається на виявлену тенденцію розвитку соціального явища, довгостро­ковий - на цю саму тенденцію, а також на зафіксовану законо­мірність і відкриття фактора, що вирішальним чином впливає на об'єкт, який прогнозується.

Ідеологічна функція випливає з того, що соціологія об'єктивно бере участь в ідеологічному житті суспільства. Вона спрямована на: 1) пізнання природно-історичного про­цесу та вироблення перспективних і близьких цілей розвитку суспільства; 2) на на­укову та ідеологічну дискусію з різних суспільних проблем; 3) на розповсюдження певної ідеології серед населення.

Соціологія має свої закони та ка­тегорії.

Соціальний закон - це об'єктивний, стійкий причинний зв'язок між соціаль­ними явищами, процесами, сторонами соціального життя, що виникає, проявляється й реалізується за­вдяки масовій діяльності й через діяльність людей.

За загальною характеристикою соціологічні закони поді­ляються на загальні та специфічні. Загальні закони діють в усіх суспільних системах, а специфічні обмежені однією або кілько­ма суспільними системами.

Соціологічною наукою сформульовано такі типи соціоло­гічних законів:

1) закони, які характеризують незмінне співіснування со­ціальних явищ;

2) закони розвитку, які характеризують перехід та зміни структури соціального об'єкта;

3) закони, які характеризують функціональну залежність між соціальними явищами;

4) закони, які фіксують причинний зв'язок між соціальни­ми явищами функціональної точки зору.

Категорії соціології відобража­ють якість об'єктивної реальності, що була виділена практикою людей і стала об'єктом цієї науки.

До основних категорій соціології належать: особистість, соціальна група, соціальний інститут, соціалізація, соціальна стратифікація, культура, масова комунікація, соціальний статус, соціальна роль та багато інших.

Велике місце в системі категорій соціології займають категорії, що відображають специфіку й оброблення соціальної ін­формації. Тут центральне місце займає категорія «соціоло­гічні дослідження».

Соціологія визначає напрями розви­тку суспільства.