
- •1. Економічний розвиток (ер) та економічне зростання (ез)
- •5.Посткейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання та розвитку
- •4.Фактори ез.
- •1. Внутрішні:
- •2. Зовнішні:
- •6. Теорія ез Пола Ромера
- •8.Технологічні уклади
- •9. Інституціональна теорія економічного зростання
- •7.Вплив технологічного розвитку на економічний розвиток.
- •10. Сутність двосекторної моделі Льюїса
- •11. Неоколоніальна модель розвитку
- •Хибна парадигма розвитку
- •Теорія дуального розвитку
- •14.Концепція сталого розвитку: сутність, складові та філософія сталого розвитку.
- •17. Виробничо-технологічний потенціал України: сутність, характерні риси.
- •30. Утилітарний підхід до категорії справедливості.
- •15. Оцінка земельних та мінеральних ресурсів.
- •21. Екологічний потенціал України.
- •16. Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів.
- •18. Науковий потенціал України: сутність та характерні риси.
- •19. Інноваційний потенціал України.
- •20. Зовнішньоекономічний потенціал України.
- •36.Показники нерівності в розподілі доходів:
- •22. Загальні характерні риси промисловості України
- •23. Паливно-енергетичний та металургійний комплекси:характерні риси та тенденції
- •25. Апк,характерні риси і тенденції
- •24. Машинобудування, хімічний та лісовий комплекси: характерні риси і тенденції
- •Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
- •28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи
- •Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
- •29. Етимологія поняття «добробут».
- •31, 32, 33. Егалітарний, ролзіанський, ліберальний підходи до категорії справедливості
- •34. Класифікація багатства та доходів
- •Основні показники масштабів бідності
- •Бідність: сутність, причини та концепції визначення
- •35. Причини диференціації доходів населення.
- •Роль держави у перерозподілі доходів населення
- •40. Фінансовий потенціал України: сутність, складові та суб’єкти регулювання
- •41. Бюджет: сутність, роль, складові елементи.
- •43. Податкові пільги: сутність, класифікація
- •42. Податкова система України: значення, філософія, складові елементи.
- •44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
- •45. Заходи по скороченню держаного боргу.
- •46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
- •47. Монетарна політика: сутність, об’єкт регулювання та суб’єкти регулювання.
- •48. Засоби монетарної політики
- •49. Структурна політика: сутність, типи та моделі
- •50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на початку 90-х років в промисловості
- •52. Організаційна структура не.
- •53.Технологічна структура не
- •54. Зовнішньоекономічна структура національної економіки
- •55. Регіональна структура не
49. Структурна політика: сутність, типи та моделі
Структурна НЕ – це співвідношення які виражають взаємозв’язки та взаємозалежності між окремими частинами еко. окремими її секторами, галузями тощо.
Еко структура та її складові: 1) структура ієрархічних рівнів НЕ (мезоеко, мікроеко, наноеко) 2) відтворювальна структура 3) галузева структура 4) технологічна структура 5) соц-еко структура 6) інституційна структура 7) зовнішньоеко структура.
Відносний показник якості структури НЕ. Інтегральний показник якості наявної структури еко – створення на її основі ВВп, який визначає розширений, простий чи звужений ха-тер суспільного відтворення.
Середньострокова та довгострокова динаміка абсолютних та відносних макроеко показників індикатори для оцінки відповідно наявних стрктури еко: 1) вимоги об’єктивних ресурсів 2) ділення НЕ 3) зовнішнім вимогам та смакам
Структурна політика держави – це обґрунтування цілей та ха-теру структурних перетворень, визначення комплексу заходів щодо підтримки розвитку тих елементів еко си-ми, які забезпечують еко зростання та вирішення актуальних проблем сьогодення.
Типи структурної політики: 1) пасивна структурна політика. Переваги- ринкове саморегулювання забезпечує найвідповіднішу вимонам ринку структуру еко. Недоліки- цей шлях пов'язаний зі значними соц-еко проблемам та тривалий за часом. 2) активна структурна політика.
Моделі структурної політики: 1) стратегія обмеженого зростаня- встановлення цілей від досягнутого рівня. 2) стратегія зростання- значне підвищення рівня коротко і довгострокових цілей розвитку над рівнем фактичного стану базового періоду. 3) стратегія скорочення цілі на майбутнє встановлюються на рівні нищому у порівнянні з станом базового періоду. Стратегічна мета структурної політики Укр.- створення сучасного, інтегрованого у світове ви-ва і здатного до саморозвитку промислового комплексу Укр..
50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на початку 90-х років в промисловості
Структурні зрушення: 1) сукупність кількісних та якісних змін, що відбуваються в мезо і макро простору і як еко си-ми та обґрунтовують її перехід в інший якісний стан. 2) відображають становлення принципового нового технічного способу ви-ва. Основною продуктивною силою є знання людей втілені в інформаційно – інтелектуальних, комунікаційно- комп’ютерних та автоматизованих технологіях.
Принципи – інноваційність, ресурсозаощадливість гуманізація. Каталізатор змін – різноманітні інновації.
Домінуючі зрушення структури глобальної еко.
:1) тісна кореляція глобальних змін зі структурною динамікою країн розвинутого центра, на які припадає близько 68% валового глобального продукту.
2) прискорені темпи розвитку нових прогресивних наукоємних та високотехнологічних галузей промисловості порівняно із тенденціями.
3)наближення темпів зростання першого і другого підрозділів суспільного ви-ва груп А і Б промисловості.
4) інтенсивне формування нової структурної ланки, яку утворюють види діяльності з продуктом нематеріального ха-теру, що пронизують усі стадії процесу ви-ва.
5) різке скорочення питомої ваги первинної сфери досить повільне вторинної за динамічного розширення третинної сфери 6) зростання частки соціально-сервісної індустрії.
Основні риси трансформаційних процесів в Україні в 90 рр:
1) суттєво послаблення позиції інвестиційно орієнтованих видів діяльності, що поглиблює технічну прірву між Укр. та розвинутими країнами.
2) зростає частка найбільш енергоємних та екологічно шкідливих паливно-енергетичного та металургійного комплексу.
3)стрімке скорочення частки легкої промисловості, галузі яка безпосередньо орієнтована на задоволення споживчих потреб населення.