92) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності держав

За визначенням Комісії міжнародного права ООН міжнародно-правова відповідальність (МПВ) — це всі види правовідносин, що виникають в рамках міжнародного права в результаті міжнародно-правового діяння держави, незалежно від того, чи обмежуються ці відносини правовідносинами між державою, яка вчинила протиправне діяння, і державою, яка безпосередньо постраждала, або ж вони розповсюджуються також на інших суб’єктів міжнародного права і, незалежно від того, чи сконцентровані вони на зобов’язані винної держави відновити в правах державу, яка постраждала, і стягнути нанесені їй збитки (шкоду) чи охоплюють також право самої держави, яка постраждала, або інших суб’єктів міжнародного права застосувати до держави, яка винна, будь-яку санкцію, допустиму міжнародним правом.

Відповідальність держав охоплює ті наслідки, які те чи інше міжнародне-протиправне діяння може мати згідно норм МП в різних випадках, наприклад, наслідки діяння в плані збитку (шкоди) і відповідних санкцій.

Основні риси МПВ:

1. реалізується в міжнародних правоохоронних відносинах між державою-порушницею з одного боку, і державою (державами) жертвою з другого боку;

2. виникає в наслідок здійснення міжнародного правопорушення;

3. полягає в застосуванні до держави-порушниці міжнародного права примусових заходів;

4. пов’язана з негативними наслідками для правопорушника;

5. має за мету забезпечення міжнародної законності і міжнародного правопорядку.

Норми МП, які регулюють походження, зміст і реалізацію МПВ складають окремий інститут. Цей інститут є переважно звичаєвим. В кінці 50-х років було розпочато кодифікацію норм МПВ, яку не завершено і сьогодні.

МПВ є єдиним інститутом і не знає галузевого поділу.

Основні принципи МПВ:

1. принцип відповідальності стосовно всіх міжнародно-правових діянь держави;

2. принцип, який визначає суб’ єктів таких діянь;

3. принцип, який визначає умови наявності міжнародно-правових діянь;

4. принцип незастосування внутрішнього права для визначення наявності цих діянь.

Підстави виникнення міжнародно-правової відповідальності

Підстави виникнення МПВ поділяються на:

1. нормативно-правові;

2. фактичні.

Нормативно-правові підстави МПВ – це сукупність юридично обов’язкових міжнародно-правових актів, на основі яких певна поведінка або утримання від дій кваліфікується як міжнародне правопорушення і, в силу яких суб’ єкт міжнародного права повинен нести міжнародно-правову відповідальність.

В проекті статей про відповідальність Комісії Міжнародного Права зазначено "Діяння держави може бути кваліфіковане як міжнародно-протиправне лише на підставі міжнародного права. На таку кваліфікацію не може вплинути кваліфікація цього ж діяння як правомірного згідно внутрішньодержавного права".

Якщо немає заборони певної дії чи утримання від дій, юридична відповідальність, за невеликими винятками (про що говориться нижче), недопустима.

Нормативно-правові підстави визначають межу потенційно можливої відповідальності.

Джерелами МПВ є правомірні, юридично дійсні міжнародні договори і міжнародні звичаї; рішення міжнародних організацій і міжнародних органів, які у відповідності з нормами міжнародного права (і в першу чергу, статутами цих організацій) мають юридично-обов’ язковий характер; правосудні рішення міжнародних судів і арбітражів (консультативні висновки не є такими); односторонні міжнародні зобов’ язання держави, які не є засобом введення в дію (для цієї держави) чинних або щойно створених норм міжнародного права.

Норми МПВ починають функціонувати при наявності певних юридичних фактів, якими є лише міжнародні правопорушення. Міжнародні правопорушення є фактичною підставою виникнення МПВ.

МП визначає конкретні ознаки МПВ, а також обставини, які звільняють правопорушників

від МПВ.