
- •1. Поняття, предмет і сутність мп
- •5. Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності
- •Здатність брати участь у процесі міжнародної правотворчості
- •Правонаступництво щодо договорів
- •Правонаступництво щодо державної власності
- •Правонаступництво щодо державних боргів
- •Правонаступництво щодо державних архівів.
- •16. Міжнародні організації – ознаки і особливості правосуб’єктності
- •17. Фізична особа як суб’єкт міжнародного права
- •20. Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права
- •21. Юридичне закріплення загальновизнаних принципів міжнародного права
- •Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів
- •Звичаєве право
- •Віденської конвенції щодо права міжнародних договорів 1969 року, яка стосується лише міждержавних договорів
- •Віденської конвенції про право міжнародних договорів між державами та міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями 1986 року
- •Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 року
- •Внутрішньому праву держав
- •Поняття і види міжнародного договору
- •Структура міжнародного договору
- •31. Поняття і характеристика стадій укладання міжнародного договору.
- •2) Встановлення автентичності тексту договору;
- •4) Висловлення згоди на обов’язковість договору.
- •32. Форма і мова міжнародного договору
- •34. Умови дійсності міжнародного договору:
- •35. Підстави визнання міжнародного договору недійсним
- •36. Дія і припинення дії міжнар договору.
- •38. Застереження до міжнародного договору.
- •39. Неприпустимість застережень до мд.
- •40. Реєстрація та опублікування міжнар договору.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів.
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення до мд.
- •43. Правовий статус і функції депозитарія.
- •44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.
- •45. Поняття і ознаки міжнар організації.
- •46. Клас-я міжнар організацій
- •1) Членство держав
- •2) Географічне охоплення
- •3) Компетенція
- •4) Характер повноважень
- •5) Період функціонування
- •6) Порядок вступу до організації
- •47. Членство в міжнар організаціях
- •48. Історія і етапи створення оон.
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •50. . Цілі і принципи оон.
- •52. Рада Безпеки оон: склад і порядок формування.
- •53. Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •55. Функції міжнародного суду.
- •56. Спеціалізовані установи оон
- •57. Поняття, предмет і джерела права зовн. Зносин
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави.
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва.
- •63. Персонал дипломатичного представництва: порядок формування і призначення.
- •64. Припинення діяльності глави дипломатичного представництва.
- •65. Поняття і заг х-ка дипломат привілеїв та імунітетів.
- •66. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва.
- •67. Привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва.
- •68. Дипломатичні класи і ранги, порядок присвоєння
- •69. Дипломатичний корпус.
- •70. Види і функції консульських установ
- •71. Порядок призначення глави консульської установи, консульський округ
- •72. Консульські привілеї та імунітети
- •73. Поняття і види територій.
- •74. Державна територія: складові, правовий статус
- •75. Підстави і порядок зміни державних кордонів
- •76. Порядок і способи встановлення державних кордонів
- •77. Правовий статус прикордонних зон
- •78) Території із змішаним правовим режимом
- •79) Території із спеціальним правовим режимом.
- •80. Поняття і правовий статус населення
- •81) Міжнародно-правове регулювання громадянства
- •82) Поняття і способи набуття громадянства
- •3) Оптація і Трансферт
- •83)Правовий статус іноземців, види режиму іноземців.
- •84. Правовий статус осіб з подвійним громадянством та осіб без громадянства
- •85. Поняття і види притулку
- •86. Порядок надання притулку, правовий статус біженців
- •87) Хартія з прав людини, її загальна характеристика
- •88)Форми і напрямки співроітництва держав у галузі прав і свобод людини
- •89)Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини.
- •90) Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи
- •91) Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю
- •92) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності держав
- •93. Види міжнародних правопорушень і їх характеристика
- •94) Поняття види і характерристика злочинів міжнародного характеру
- •95. Види міжнародної відповідальності держав
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій.
87) Хартія з прав людини, її загальна характеристика
В сучасному МП розповсюджена „Хартія прав людини” або „Білль про права”. Хартія прав людини має в собі: Загальну Декларацію прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.
Цей документ є документом суто політико-ідеологічним, а не правовим. Дана декларація є тим курсом, до якого мають спрямовуватися всі держави світу. Даний документ продемонстрував, що навіть в стані війни держави можуть знаходити спільну основу для взаємодії. В зазначеному документі вперше було закріплено найбільш важливі права і людини, перелік основних прав і свобод. В документі вперше сказано про те, що є певний обсян прав і свобод, який не залежить від держави, вони існують об’єктивно – громадянські права і свободи або природні, бо людина є носієм цих прав в силу того, що вона є людиною. Прийняття цього документу дало поштовх до демократичних перетворень у державі. Із змісту цього документу випливало, що держава є додатком до суспільства. А також підштовхнуло до національно-визвольного руху.
В 1966 році ці документи були підготовлені. Є права, які залежать від рівня економічного розвитку держави. В Міжнародному пакті про громадянські і політичні права фіксується вичерпний каталог прав і свобод людини, закріплює міжнародно-правовий механізм захисту і забезпечення прав і свобод людини. Даний документ носить загальнообов’язкову силу, підлягає ратифікаціїнаціональними парламентами. І політичні права, закріплені в ньому мають бути продубльовані в національному законодавстві. В 1967 році були прийняті Факультативний протокол № 1 і №2 , який є додатком до вище згаданого документу.Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права – має факультативний характер і залежить від економічних можливостей держави, хоча в документі містяться слова „зобов’язані”.
Хартія прав людини в сучасних умовах розглядається як міжнародно-правовий стандарт. Є основою для конституційного закріплення
88)Форми і напрямки співроітництва держав у галузі прав і свобод людини
Особливість міжнародного співробітництва полягає в тому, що в цей процес втягнуто всі держави і всі МО. Форми співробітництва охоплюють співробітництво на двосторонній основі, багатостороннє співробітництво, співробітництво в рамках МО, співробітництво в дипломатичних стосунках.
Напрямки співробітництва:
1) співробітництво в галузі забезпечення індивідуальних прав і свобод і співробітництво в галузі забезпечення колективних прав (захист національних меншин, захист релігійних конфесій
2) в галузі конкретних прав.
Найбільш ефективною формою співробітництво є співробітництво в рамках МО, бо є предметом гласності і дає можливість забезпечувати захист прав і свобод людини в повному обсязі. Рада Європи є організацією, статутною ціллю якої є захист прав і свобод людини.
З 10 держав, що створили цю організацію, 7 були монархічної форми правління. В 1951 році було підписано Європейську Конвенцію про захист прав і основних свобод людини, яка передбачала створення Європейського Суду з прав людини. Міжнародна організація праці, яка розглядає стандарти безпеки, яка забороняє експлуатацію; Всесвітня організація охорони здоров’я; ЮНЕСКО, яка розробляє стандарти стосовно організації здісйнення навчального процесу; Міжнародна організація цивільної авіації.Сама Хартія прав людини зобов’язує всі держави закріпити каталог прав і свобод людини в національному законодавстві. Рада з прав людини. Кожна держава зобов’язана інформувати міжнародну спільноту про виконання прав і свобод. Комітет може направляти емісарів, які провидять перевірку виконання і забезпечення прав і свобод людини. Комітет виконує контрольно-наглядові функції.