80. Поняття і правовий статус населення

Народ – категорія демографічна, а населення – правова. Населення – сукупність фізичних осіб, які постійно чи тимчасово перебувають на території тієї чи іншої держави і на яких розповсюджується юрисдикція держави. Населення де-ви складається з:

1) громадян даної держави;

2) особи з подвійним громадянством;

3) особи, які не мають громадянства;

4) іноземці.

Юрисдикція не розповсюджується на:

1. біженців

2. дипломатів

3. працівники іноземних органів зовнішніх зносин

Правовий статус населення визначається національним законодавством. З іншого боку нормами МП – кожна особа має бути забезпечена у виконанні або реалізації своїх прав і свобод. Статус осіб з подвійним громадянством визначається на основі двосторонніх МД.

Є ряд міжнародно-правових норм, договірних і звичаєвих, які прямо чи непрямо стосуються визначення правового положення населення, зокрема, з питань громадянства, видачі злочинців, прав людини, статусу іноземців. До них відносяться: Загальна Декларація прав людини (1948р.), Конвенція ООН про скорочення безгромадянства (1961р.), міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966р.), міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966р.), Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1976р.), Конвенція ООН про

В доктрині міжнародного права населення розглядається, як сукупність людей, які проживають на певній території.

У міжнародному праві, так само як і внутрішньому праві більшості країн світу, немає однозначного і чіткого визначення поняття „населення”, хоча воно само часто використовується у різноманітних актах. Загалом населення розуміється як проста сукупність індивідів, що проживають на території держави чи її адміністративно-територіальної одиниці. За цією ознакою категорія „населення” суттєво відрізняється від подібних категорій, зокрема, „нація”, „народ”, „етнос”, ознакою яких є наявність певної єдності, як правило, історичної, соціальної, культурної чи мовної.

Населення – це сукупність індивідів, які постійно чи тимчасово проживають на території певної держави і підпадають під дію її юрисдикції.

Населення будь-якої держави складається з таких основних категорій осіб:

· громадяни або піддані;

· іноземні громадяни;

· особи без громадянства.

До складу населення певної країни не включаються фізичні особи з міжнародними імунітетами, наприклад, персонал дипломатичних представництв та консульських установ, глави іноземних держав та урядів тощо, оскільки вони не підпадають під юрисдикцію держави перебування.

Склад населення:

• корінні народи;

• меншини.

Корінні народи відрізняються тим, що зберігають традиційну господарську специфіку, тісно пов’язану з певною територією. В процесі роботи над проектом Декларації прав корінних народів в ООН значну підтримку отримала точка зору про те, що корінні народи мають право на самовизначення. Реалізація права корінних народів на самовизначення не виходить за межі автономії і самоврядування, і корінні народи мають право не стільки вільно визначати, а швидше обговорювати і узгоджувати свою роль в веденні державних справ.

Види меншин:

• національні;

• культурні;

• мовні.