
- •1. Поняття, предмет і сутність мп
- •5. Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності
- •Здатність брати участь у процесі міжнародної правотворчості
- •Правонаступництво щодо договорів
- •Правонаступництво щодо державної власності
- •Правонаступництво щодо державних боргів
- •Правонаступництво щодо державних архівів.
- •16. Міжнародні організації – ознаки і особливості правосуб’єктності
- •17. Фізична особа як суб’єкт міжнародного права
- •20. Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права
- •21. Юридичне закріплення загальновизнаних принципів міжнародного права
- •Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів
- •Звичаєве право
- •Віденської конвенції щодо права міжнародних договорів 1969 року, яка стосується лише міждержавних договорів
- •Віденської конвенції про право міжнародних договорів між державами та міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями 1986 року
- •Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 року
- •Внутрішньому праву держав
- •Поняття і види міжнародного договору
- •Структура міжнародного договору
- •31. Поняття і характеристика стадій укладання міжнародного договору.
- •2) Встановлення автентичності тексту договору;
- •4) Висловлення згоди на обов’язковість договору.
- •32. Форма і мова міжнародного договору
- •34. Умови дійсності міжнародного договору:
- •35. Підстави визнання міжнародного договору недійсним
- •36. Дія і припинення дії міжнар договору.
- •38. Застереження до міжнародного договору.
- •39. Неприпустимість застережень до мд.
- •40. Реєстрація та опублікування міжнар договору.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів.
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення до мд.
- •43. Правовий статус і функції депозитарія.
- •44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.
- •45. Поняття і ознаки міжнар організації.
- •46. Клас-я міжнар організацій
- •1) Членство держав
- •2) Географічне охоплення
- •3) Компетенція
- •4) Характер повноважень
- •5) Період функціонування
- •6) Порядок вступу до організації
- •47. Членство в міжнар організаціях
- •48. Історія і етапи створення оон.
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •50. . Цілі і принципи оон.
- •52. Рада Безпеки оон: склад і порядок формування.
- •53. Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •55. Функції міжнародного суду.
- •56. Спеціалізовані установи оон
- •57. Поняття, предмет і джерела права зовн. Зносин
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави.
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва.
- •63. Персонал дипломатичного представництва: порядок формування і призначення.
- •64. Припинення діяльності глави дипломатичного представництва.
- •65. Поняття і заг х-ка дипломат привілеїв та імунітетів.
- •66. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва.
- •67. Привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва.
- •68. Дипломатичні класи і ранги, порядок присвоєння
- •69. Дипломатичний корпус.
- •70. Види і функції консульських установ
- •71. Порядок призначення глави консульської установи, консульський округ
- •72. Консульські привілеї та імунітети
- •73. Поняття і види територій.
- •74. Державна територія: складові, правовий статус
- •75. Підстави і порядок зміни державних кордонів
- •76. Порядок і способи встановлення державних кордонів
- •77. Правовий статус прикордонних зон
- •78) Території із змішаним правовим режимом
- •79) Території із спеціальним правовим режимом.
- •80. Поняття і правовий статус населення
- •81) Міжнародно-правове регулювання громадянства
- •82) Поняття і способи набуття громадянства
- •3) Оптація і Трансферт
- •83)Правовий статус іноземців, види режиму іноземців.
- •84. Правовий статус осіб з подвійним громадянством та осіб без громадянства
- •85. Поняття і види притулку
- •86. Порядок надання притулку, правовий статус біженців
- •87) Хартія з прав людини, її загальна характеристика
- •88)Форми і напрямки співроітництва держав у галузі прав і свобод людини
- •89)Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини.
- •90) Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи
- •91) Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю
- •92) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності держав
- •93. Види міжнародних правопорушень і їх характеристика
- •94) Поняття види і характерристика злочинів міжнародного характеру
- •95. Види міжнародної відповідальності держав
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій.
55. Функції міжнародного суду.
Сторонами в справах, що розглядаються Судом, можуть бути тільки держави. Суд уповноважений
розглядати правові спори між державами, що пов'язані з порушенням міжнародних договорів і зобов'язань або виникають при їх тлумаченні;
ухвалювати обов'язкові до виконання рішення за всіма спорами, які передаються державами на його розгляд;
давати консультативні, що не мають обов'язкової сили вироку з правових питань на прохання Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки і інших органів ООН з дозволу ГА ООН.
До суду можуть звертатися учасники його Статуту, до числа яких автоматично входять всі члени ООН.Держава, що не є членом ООН, може стати учасником Статуту на умовах, що визначаються у кожному окремому випадку ГА ООН за рекомендацією РБ ООН.Всі держави учасники Статуту Міжнародного Суду можуть бути сторонами в справах, що розглядаються ним.Інші держави можуть передавати на його розгляд справи на умовах, що визначає СБ ООН.Крім того, РБ ООН може рекомендувати передати на розгляд Суду будь-яку юридичну суперечку.
Компетенція Суду поширюється тільки на спори між державами. Суд не може розглядати спори між приватними особами і державою і, тим більше, між приватними особами. Однак і спори між державами можуть розглядатися лише за згодою всіх сторін. Таким чином, компетенція Суду є для держави не обов’язковою, а факультативною
Суд має право давати консультативні висновки з будь-якого юридичного питання, на запит будь-якої установи, уповноваженої робити такі запити. Консультативний висновок Міжнародного суду є лише вираженням думки міжнародних суддів з того чи іншого юридичного питання міжнародного права.
Суд з певними обмеженнями може здійснювати непрямий контроль над законністю рішень міжнародних організацій, виступати як апеляційна інстанція і виносити висновки про перегляд рішень міжнародних адміністративних трибуналів Тлумачення МД і тлумачення норм МП;
56. Спеціалізовані установи оон
Спеціалізовані установи ООН - це самостійні МО, членами яких є практично всі ті держави, які є членами ООН. Це такі організації, які уклавши договір із економічною і соціальною радою набувають такий статус спеціалізованої установи, тобто дана організація функціонує від імені ООН. Завдяки цим установам ООН може розглядати більш важливі питання. На сьогодні існує 15 установ: В теорії МП прийнято поділяти за предметом ведення на три групи:
Осн. ознаки СУ:1). міжурядовий х-р установчих актів; 2). широка м/н відповідальністьЄ, визначена статутом;3).здійснення д-сті в соціально-економіч. і гуманітар. галузях; 4).наявність зв'язку з ООН.
2 способи членства в СУ: 1) первинне членство,коли держава (Д.) брала участь у виробленні установчого акта організації і ратифікувала його. 2) коли вступ до орг-ції здійсн.ється шляхом приєднання до її установчого акта (члени, що приєдналися).
Структура СУ: вищий орган, що визначає напрям д-сті орг-ції, і виконавчий комітет, що забезпечує її безперервну д-сть між сесіями вищого органу.
Осн. види д-сті СУ: 1. координація д-сті Д.-членівсоц.-ек-них галузях м/н співробітництва; 2. розробка м/н конвенцій і регламентів з метою створення уніфікованих правил і норм регулювання відповідного м/н співробітництва; 3. надання технічної допомоги Д.-м, що розвиваються; 4. інформаційна д-сть; 5. наукова д-сть.
характерні для кожної СУ види д-сті, риси, пов'язані із їх специфікою, цілями і завданнями.
У відповідності зі ст. 57 і 63 Статуту ООН, під егіду ООН і у взаємозв'язок із нею поставлені різноманітні міжнародні установи, створені державами на основі міжурядових угод в економічній, соціальній галузях, сферах культури, освіти, охорони здоров'я й інших. Ці установи є спеціалізованими постійно діючими міжнародними організаціями, що здійснюють свою діяльність на підставі установчих (статутних) документів і угод з ООН. В даний час існує 16 спеціалізованих установ ООН і МАГ ATE. За сферою діяльності їх можна розділити на дві групи: 1) у галузі економіки — Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Міжнародна морська організація (ІМО), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Міжнародний союз ефект зв'язку (МСЕ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД), Організація Об'єднаних Націй з - промислового розвитку (ЮНІДО); 2) у гуманітарній галузі — Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародна організація праці (МОП), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ).