
- •1. Поняття, предмет і сутність мп
- •5. Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності
- •Здатність брати участь у процесі міжнародної правотворчості
- •Правонаступництво щодо договорів
- •Правонаступництво щодо державної власності
- •Правонаступництво щодо державних боргів
- •Правонаступництво щодо державних архівів.
- •16. Міжнародні організації – ознаки і особливості правосуб’єктності
- •17. Фізична особа як суб’єкт міжнародного права
- •20. Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права
- •21. Юридичне закріплення загальновизнаних принципів міжнародного права
- •Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів
- •Звичаєве право
- •Віденської конвенції щодо права міжнародних договорів 1969 року, яка стосується лише міждержавних договорів
- •Віденської конвенції про право міжнародних договорів між державами та міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями 1986 року
- •Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 року
- •Внутрішньому праву держав
- •Поняття і види міжнародного договору
- •Структура міжнародного договору
- •31. Поняття і характеристика стадій укладання міжнародного договору.
- •2) Встановлення автентичності тексту договору;
- •4) Висловлення згоди на обов’язковість договору.
- •32. Форма і мова міжнародного договору
- •34. Умови дійсності міжнародного договору:
- •35. Підстави визнання міжнародного договору недійсним
- •36. Дія і припинення дії міжнар договору.
- •38. Застереження до міжнародного договору.
- •39. Неприпустимість застережень до мд.
- •40. Реєстрація та опублікування міжнар договору.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів.
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення до мд.
- •43. Правовий статус і функції депозитарія.
- •44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.
- •45. Поняття і ознаки міжнар організації.
- •46. Клас-я міжнар організацій
- •1) Членство держав
- •2) Географічне охоплення
- •3) Компетенція
- •4) Характер повноважень
- •5) Період функціонування
- •6) Порядок вступу до організації
- •47. Членство в міжнар організаціях
- •48. Історія і етапи створення оон.
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •50. . Цілі і принципи оон.
- •52. Рада Безпеки оон: склад і порядок формування.
- •53. Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •55. Функції міжнародного суду.
- •56. Спеціалізовані установи оон
- •57. Поняття, предмет і джерела права зовн. Зносин
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави.
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва.
- •63. Персонал дипломатичного представництва: порядок формування і призначення.
- •64. Припинення діяльності глави дипломатичного представництва.
- •65. Поняття і заг х-ка дипломат привілеїв та імунітетів.
- •66. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва.
- •67. Привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва.
- •68. Дипломатичні класи і ранги, порядок присвоєння
- •69. Дипломатичний корпус.
- •70. Види і функції консульських установ
- •71. Порядок призначення глави консульської установи, консульський округ
- •72. Консульські привілеї та імунітети
- •73. Поняття і види територій.
- •74. Державна територія: складові, правовий статус
- •75. Підстави і порядок зміни державних кордонів
- •76. Порядок і способи встановлення державних кордонів
- •77. Правовий статус прикордонних зон
- •78) Території із змішаним правовим режимом
- •79) Території із спеціальним правовим режимом.
- •80. Поняття і правовий статус населення
- •81) Міжнародно-правове регулювання громадянства
- •82) Поняття і способи набуття громадянства
- •3) Оптація і Трансферт
- •83)Правовий статус іноземців, види режиму іноземців.
- •84. Правовий статус осіб з подвійним громадянством та осіб без громадянства
- •85. Поняття і види притулку
- •86. Порядок надання притулку, правовий статус біженців
- •87) Хартія з прав людини, її загальна характеристика
- •88)Форми і напрямки співроітництва держав у галузі прав і свобод людини
- •89)Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини.
- •90) Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи
- •91) Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю
- •92) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності держав
- •93. Види міжнародних правопорушень і їх характеристика
- •94) Поняття види і характерристика злочинів міжнародного характеру
- •95. Види міжнародної відповідальності держав
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій.
50. . Цілі і принципи оон.
Статутом ООН визначено такі цілі організації:
— підтримувати міжнародний мир та безпеку;
— розвивати дружні відносини між націями на основі поважання принципу рівноправ'я і самовизначення народів;
— здійснювати співробітництво для розв'язання міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру та для заохочення й розвитку поваги до прав людини й основних свобод;
— організовувати і погоджувати дії націй для досягнення цих спільних цілей.
Діяльність організації ґрунтується на таких принципах:
— суверенна рівність усіх держав-членів;
— вирішення країнами-членами своїх міжнародних спірних питань мирними засобами і так, щоб не загрожувати миру, безпеці та справедливості;
— утримання будь-якої держави від загрози силою або застосування сили проти інших держав;
— надання державами-членами допомоги ООН в усіх її діях, які здійснюються відповідно до Статуту, й утримання від допомоги будь-якій країні, проти якої ООН вживає заходів превентивного або примусового характеру;
— забезпечення дотримання країнами, які не є членами ООН, тих самих принципів, оскільки це необхідно для підтримання міжнародного миру і безпеки;
невтручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави.
51. Генеральна Асамблея ООН — головний дорадчий, директивний та представницький орган Організації Об'єднаних Націй, створений у 1945 р. згідно із статутом ООН. Генеральна асамблея Складається з 192 членів ООН і є форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, викладених у Статуті. Вона також грає велику роль в процесі встановлення та кодифікації норм міжнародного права.Асамблея збирається на чергову щорічну сесію в період з вересня по грудень і в подальший період в міру необхідності.Окрім регулярних сесій, Асамблея може проводити спеціальні і надзвичайні спеціальні сесії.Кожна держава може бути представлена в ній делегацією щонайбільше з п'яти осіб.Одна держава-член організації має в Генеральній Асамблеї один голос.Кожна країна представлена в ГА дипломатом високого рангу, але час від часу міністри закордонних справ і навіть голови держав також відвідують сесії ГА.Рішення з окремих важливих питань, таких, як рекомендації відносно миру і безпеки і вибори членів Ради Безпеки, приймаються більшістю в дві третини держав-членів; рішення ж з інших питань приймаються простою більшістю голосів.
Генеральна Асамблея має такі функції та повноваження: — розгляд принципів співробітництва для підтримування міжнародного права і безпеки;
— обговорення питань стосовно міжнародного миру і безпеки і розробка рекомендацій, крім тих випадків, коли спірне питання стосується компетенції Ради Безпеки;
— обговорення і подання рекомендацій з будь-яких питань стосовно повноважень і функцій будь-якого органу ООН;
— здійснення досліджень і розробка рекомендацій з метою сприяння міжнародному співробітництву в політиці, у розвитку і кодифікації міжнародного права, дотриманні прав людини і основних свобод, в економічній та соціальній сферах тощо;
— розробка рекомендацій щодо мирного врегулювання будь-яких ситуацій, якщо вони можуть зашкодити дружнім відносинам між державами;
— розгляд доповідей Ради Безпеки та інших органів ООН;
— розгляд і затвердження бюджету, а також визначення розмірів внесків членів ООН;
— вибори непостійних членів Ради Безпеки, членів Економічної і Соціальної Ради, членів Ради з Опіки; спільні з Радою Безпеки вибори суддів Міжнародного Суду і (за рекомендацією Ради Безпеки) призначення Генерального секретаря.