44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.

Право міжнародних організацій - галузь міжнародного права, принципи і норми якого визначають порядок установи міждержавних органів та організацій, а також їх статус і функції. Порділяється на зовнішнє і внутрішнє.Особливе місце займає внутрішнє право міжнародних організацій. Статут не в змозі врегулювати всі питання, пов'язані з діяльністю такої організації. Тому рішення значного обсягу конкретних питань внутрішньої діяльності надається самій організації, органу. До таких питань відносяться процедурні правила, правила, що регулюють діяльність персоналу, та ін.

Внутрішнє право міжнародних організацій регулює внутрішньоорганізаційні діяльність, а не відносини між державами. Організації не наділені правом створювати норми міжнародного права. Тому їх внутрішнє право не має якості міжнародного права.

Предметом прав регулювання П. м. о. як галузі міжнар. публічного права є відносини, пов'язані з діяльністю міжнародних міжурядових організацій, однак окр. питання взаємовідносин останніх з міжнародними неурядовими організаціями ще потребують свого врегулювання у рамках цієї галузі права (напр., консультативний статус міжнар. неуряд. організацій у між-уряд. організаціях).

Джерелами права міжнародної організації є:

- статути або угоди про їх створення; домовленості щодо регламенту, правил процедури;

- окремі акти, які встановлюють статус персоналу;

- домовленості з урядами країн перебування; угоди з Іншими міжнародними організаціями.

45. Поняття і ознаки міжнар організації.

Стосовно сутності міжнародної організації серед спеціалістів існують два підходи: звужений та розширений. Відповідно до першого трактування міжнародна організація-це стабільний інститут багатосторонніх міжнародних відносин, який створюється, щонайменше, трьома сторонами (державами) і має погоджені учасниками цілі, компетенцію та свої постійні органи, а також інші специфічні полІтико-організаційні норми (статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень).

Якщо виходити з самого визначення, а також з міжнародних юридичних норм, то належність до міжнародних організацій визначають такі критерії:

· об'єднання різнонаціональних сторін (держав, юридичних та фізичних осіб);

· погоджені, спільні, постійні цілі;

· наявність міжнародного установчого документа;

· постійні організаційні інституції;

· політико-організаційні норми;

· юридична рівність учасників;

· відповідність цілей створення та діяльності загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

При цьому всі міжнародні організації є різними, а елементами, що відрізняють одну від одної, є: сфера діяльності, цілі, характер компетенції, організаційна структура, членство, процедурні аспекти.

Представники другого підходу твердять, що міжнародна організація — це будь-яка група або асоціація, яка у своїй діяльності виходить за межі однієї країни І має постійну структуру органів. Таке розширене тлумачення припускає віднесення до міжнародних організацій транснаціональних корпорацій, так званих «революційних груп» І навіть кримінальних угруповань.

Міжнародні міждержавні (міжурядові) організації – це об’єднання держав, створене на основі міжн. договору для виконання певних цілей, що має систему постійно діючих органів, володіє міжн правосуб’єктністю і створена у відповідності з МП.

Ознаки:

- договірна основа

- наявність певних цілей

- наявність постійної структури

- наявність прав і обов’язків (правосуб‘єктнвсть)

- створена у відповідності до МП

- її членами є держави