
- •1. Поняття, предмет і сутність мп
- •5. Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності
- •Здатність брати участь у процесі міжнародної правотворчості
- •Правонаступництво щодо договорів
- •Правонаступництво щодо державної власності
- •Правонаступництво щодо державних боргів
- •Правонаступництво щодо державних архівів.
- •16. Міжнародні організації – ознаки і особливості правосуб’єктності
- •17. Фізична особа як суб’єкт міжнародного права
- •20. Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права
- •21. Юридичне закріплення загальновизнаних принципів міжнародного права
- •Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів
- •Звичаєве право
- •Віденської конвенції щодо права міжнародних договорів 1969 року, яка стосується лише міждержавних договорів
- •Віденської конвенції про право міжнародних договорів між державами та міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями 1986 року
- •Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 року
- •Внутрішньому праву держав
- •Поняття і види міжнародного договору
- •Структура міжнародного договору
- •31. Поняття і характеристика стадій укладання міжнародного договору.
- •2) Встановлення автентичності тексту договору;
- •4) Висловлення згоди на обов’язковість договору.
- •32. Форма і мова міжнародного договору
- •34. Умови дійсності міжнародного договору:
- •35. Підстави визнання міжнародного договору недійсним
- •36. Дія і припинення дії міжнар договору.
- •38. Застереження до міжнародного договору.
- •39. Неприпустимість застережень до мд.
- •40. Реєстрація та опублікування міжнар договору.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів.
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення до мд.
- •43. Правовий статус і функції депозитарія.
- •44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.
- •45. Поняття і ознаки міжнар організації.
- •46. Клас-я міжнар організацій
- •1) Членство держав
- •2) Географічне охоплення
- •3) Компетенція
- •4) Характер повноважень
- •5) Період функціонування
- •6) Порядок вступу до організації
- •47. Членство в міжнар організаціях
- •48. Історія і етапи створення оон.
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •50. . Цілі і принципи оон.
- •52. Рада Безпеки оон: склад і порядок формування.
- •53. Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •55. Функції міжнародного суду.
- •56. Спеціалізовані установи оон
- •57. Поняття, предмет і джерела права зовн. Зносин
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави.
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва.
- •63. Персонал дипломатичного представництва: порядок формування і призначення.
- •64. Припинення діяльності глави дипломатичного представництва.
- •65. Поняття і заг х-ка дипломат привілеїв та імунітетів.
- •66. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва.
- •67. Привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва.
- •68. Дипломатичні класи і ранги, порядок присвоєння
- •69. Дипломатичний корпус.
- •70. Види і функції консульських установ
- •71. Порядок призначення глави консульської установи, консульський округ
- •72. Консульські привілеї та імунітети
- •73. Поняття і види територій.
- •74. Державна територія: складові, правовий статус
- •75. Підстави і порядок зміни державних кордонів
- •76. Порядок і способи встановлення державних кордонів
- •77. Правовий статус прикордонних зон
- •78) Території із змішаним правовим режимом
- •79) Території із спеціальним правовим режимом.
- •80. Поняття і правовий статус населення
- •81) Міжнародно-правове регулювання громадянства
- •82) Поняття і способи набуття громадянства
- •3) Оптація і Трансферт
- •83)Правовий статус іноземців, види режиму іноземців.
- •84. Правовий статус осіб з подвійним громадянством та осіб без громадянства
- •85. Поняття і види притулку
- •86. Порядок надання притулку, правовий статус біженців
- •87) Хартія з прав людини, її загальна характеристика
- •88)Форми і напрямки співроітництва держав у галузі прав і свобод людини
- •89)Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини.
- •90) Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи
- •91) Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю
- •92) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності держав
- •93. Види міжнародних правопорушень і їх характеристика
- •94) Поняття види і характерристика злочинів міжнародного характеру
- •95. Види міжнародної відповідальності держав
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій.
39. Неприпустимість застережень до мд.
При укладанні, підписанні договорі виникають ситуації коли сторона договору в силу об’єктивних чи суб’єктивних обставин сторони не можуть виконувати зобов’язання. Застереження – Це односторонній акт, добровільна заява одного з суб’єктів МД про те, що те чи інше положення договору, те чи інше зобов’язання тощо, не розповсюджується на даний суб’єкт. Застереження має юидичне значення, коли це зазначено в договорі.
Застереження до договору має юридичне значення:
якщо хоча б одна з сторін не проти;
коли всі учасники не проти.
Застереження є неприпустимими якщо:
всі учасники договору проти застереження;
в самому договорі зазначається, що застереження стосовно певних статей договору є неприпустимим;
Внаслідок застереження договір втрачає чинність. Держава може в будь-який час анулювати чи відкликати договір.
40. Реєстрація та опублікування міжнар договору.
Офіційне опублікування міжнародних договорів здійснюється на міжнародному та державному рівнях. Держави — члени ООН відповідно до ст. 102 Статуту зобов’язані зареєструвати свої договори в Секретаріаті ООН. Якщо договір не зареєстрований, держава не може посилатися на нього в органах Організації. Реєстрація не впливає на юридичну силу договору. Зареєстровані договори підлягають опублікуванню в Зібранні договорів ООН, що періодично видається Організацією (UnitedNationsTreatySeries (UNTS). Поява ст. 102 у Статуті ООН пов’язана із запобіганням укладенню між державами таємних угод, а також таких угод, що можуть безпосередньо зачіпати інтереси третіх країн. Згідно зі ст. 22 Закону України «Про міжнародні договори України» реєстрацію міжнародних договорів України здійснює Міністерство закордонних справ України.
Внутрішньодержавне опублікування міжнародних договорів називається промульгацією. Відповідно до ч. 1 ст. 21 вищевказаного Закону договори, що набрали чинності, публікуються українською мовою у «Збірнику діючих міжнародних договорів України», а також в інших офіційних друкованих виданнях України.
41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів.
Тлумаченнядоговору - полягає у з’ясуванні точного значення і змісту до-говору. Тлумачення міжнародного договору може бути офіційним і неофіцій-ним:1)Офіційним вважається тлумачення договору його учасниками чи між-народними органами, які вказуються в тексті договору, або органами, що спе-ціально створені самим договором.
2)Неофіційним видом тлумачення вважається таке, що здійснюється юрис-тами, істориками права, журналістами, а також ученими в наукових працях з міжнародного права.
За суб’єктами тлумачення поділяється на: міжнародне і внутрішньо-державне.
1)Міжнародним тлумаченням є тлумачення, що здійснюється міжнарод-ними органами, які передбачені в самому договорі. Цей вид тлумачення, у свою чергу, поділяється на міжнародне адміністративне тлумачення і між-народне судове тлумачення, залежно від міжнародного органу, який його здійснює. Таким може бути тлумачення, яке здійснюють Міжнародний СудООН та низка інших органів, уповноважених державами здійснювати тлу-мачення, обов’язкове для учасників договору. Міжнародне судове або арбі-тражне тлумачення може стосуватися як двосторонніх, так і багатосторонніх міжнародних угод.
2)Внутрішньодержавним тлумаченням уважається таке, що здійснюєть-ся компетентним органом держави у відповідності з національним правом у вигляді декларацій, заяв або інших документів, які додаються до договору. Держава в односторонньому порядку дає своє тлумачення договору, яке є обов’язковим тільки для держави, що його тлумачить.
Способи тлумачення міжнародного договору: граматичний, історичний, логічний та систематичний.
- Граматичний спосіб тлумачення полягає у з’ясуванні значення окремих слів у їхньому синтаксичному зв’язку і тим самим змісту окремих статей до-говору.
- Історичний спосіб здійснюється шляхом з’ясування історичних об-ставин, за яких укладався міжнародний договір, взаємовідносин на той час між сторонами, що укладали міжнародний договір, тобто визначення мети, з якою було укладено договір.
- Логічний — полягає у тлумаченні однієї статті на підставі інших статей міжнародного договору. Це тлумачення виходить із того, що міжнародний договір становить єдине логічне ціле, частини якого узгоджені між собою ра-зом із преамбулою, додатками та іншими складовими частинами.
- Систематичний спосіб здійснюється на підставі зіставлення міжнарод-ного договору з іншими пов’язаними з ним договорами. Цей спосіб особливо ефективний у тих випадках, коли наступний договір укладено з посиланням на попередній, або його укладено як додаток до нього.
Принципами є: принцип добросовісності; принцип єдності (при тлумаченні не-можливе роз’єднання об’єкта і мети договору); принцип ефективності (на-дання сили та значення положенням договору, який тлумачиться);принцип рівності мов автентичних текстів договорів.
Тлумачення міжнародного договору не має бути розширеним або обме-женим. Воно повинно проводитись у відповідності із об’єктом і метою до-говору.
При тлумаченні можуть використовуватися і додаткові засоби, якими, як вказується у ст. 32 Віденських конвенцій, є підготовчі матеріали та обставини укладання договору. Однак до додаткових засобів можливе звертання лише у тому випадку, якщо