36. Дія і припинення дії міжнар договору.

Оскільки МД встановлює певні права і зобов’язання, то велике значення має з якого часу виникають такі зобов’язання і права. МД набувають чинності:

1) з часу підписання МД, якщо це передбачено в договорі;

2) з часу, зазначеного в самому договорі;

3) з часу настання тих умов, які зазначені в договорі.

Підстави припинення дії МД:

1. виконання зобов’язань за МД;

2. закінчення терміну дії договору ( можливе продовження договору – пролонгація);

3. договір припиняє свою дію за домовленістю сторін;

4. зникнення суб’єктів договору;

5. зникнення об’єкту договору;

6. вихід з договору внаслідок неналежного виконання іншою стороною своїх зобов’язань або вихід кількох провідних суб’єктів;

7. денонсація – анулювання договору

37. Призупинення дії міжнар договору.

Призупинення тимчасово звільняє учасників від обов'язків виконувати договір і не впливають на придбані права та обов'язки. Учасники повинні утримуватися від дій, які зробили б поновлення договору неможливе.

Останнім часом все частіше зустрічаються випадки припинення та призупинення дії договорів відповідно до рішень міжнародних організацій, зазвичай як санкцій за порушення міжнародного права. У обов'язкових рішеннях Ради Безпеки ООН щодо Іраку містилася вимога до держав здійснювати певні заходи незалежно від їх договірних зобов'язань щодо Іраку.

Подібний підхід може бути застосований і при розгляді питання про виключення з міжнародної організації держави за порушення її статуту. Цікавим є положення європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 г., згідно з яким припинення членства в Раді автоматично припиняє участь у Конвенції (п. 3 ст. 65).

Як уже зазначалося, договір являє собою єдине ціле. Тому припинення або призупинення дії може стосуватися лише всього договору. Припинення або призупинення дії окремих положень тоді можливо лише, якщо це передбачено договором або узгоджено між сторонами. Так, Угода про створення СНД допускає призупинення або скасування певних положень.

Рішення про припинення і призупинення дії договорів приймається найвищими органами виконавчої та законодавчої влади. Згідно із Законом про міжнародні договори РФ припинення або призупинення дії договорів ратифікованих оформляється законом (ч.3 ст. 37). МЗС публікує про це офіційні повідомлення.

38. Застереження до міжнародного договору.

.Застереження – це одностороння заява, шляхом якої держава-учасниця (або міжнародна організація) особисто для себе скасовує або змінює окремі положення договору.

Застереження може бути зроблене при підписанні, ратифікації або іншому акті надання згоди на обов’язковість договору.

Держава може зробити застереження за таких умов:

· воно не повинне суперечити цілям і об’єкту договору;

· договір не повинен забороняти застережень;

· застереження не повинно виходити за рамки дозволених договором застережень;

· застереження повинне бути зроблене в письмовій формі і доведене до відома інших учасників договору;

· застереження не повинно змінювати правовідносини щодо інших учасників договору.

Якщо договір двосторонній, то застереження повинно прийматися обома сторонами. Учасник договору, який зробив застереження, має право зняти його в будь-який момент дії договору.

Застереження до міжнародного договору не допускаються, коли вони заборонені міжнародним договором, коли договір передбачає лише окремі види застережень, до яких дане застереження не належить, коли застереження суперечить об’єкту і цілям договору.

Правові наслідки застереження можуть бути різними залежно від того, чи визнали інші сторони договору заявлене стороною застереження. У відносинах з державами, які визнали застереження, застосовуються відповідні норми договору з урахуванням застережень, а у відносинах з державами, які такого застереження не визнали, не застосовуються ні норми застереження, ні відповідні норми договору.

Крім застережень, сторони на будь-якій стадії укладення міжнародного договору можуть робити інтерпретаційні заяви, що розкривають їхню позицію щодо того чи іншого положення договору. Такі заяви носять політичний характер і не тягнуть юридичних наслідків.