34. Умови дійсності міжнародного договору:

Дійсність міжнародного договору - це особлива його якість. Тільки дійсні міжнародні договори є джерелами обов'язкових для держав міжнародно-правових норм. Дійсність міжнародних договорів може мати тільки юридичну основу, передбачену міжнародним правом, і з цього погляду може бути визначена його міжнародно-правова повноцінність, передусім, правомірність, у силу якої договір є обов'язковим для виконання його контрагентами і для поважання всіма іншими державами. Дійсність це - юридична повноцінність міжнародного договору не тільки з погляду його відповідності міжнародному праву (правомірність), але й наявність у ньому сторін, які володіють міжнародною правосуб'єктністю, погодженість їхніх воль і т. д. Дійсність означає, що повинні наставати ті юридичні наслідки, до яких прагнули суб'єкти міжнародного права, укладаючи міжнародний договір, згідно з міжнародним правом. Дійсні міжнародні договори - це такі договори, юридична сила яких не може бути заперечена з погляду міжнародного права, проти яких не можна виставити жодних міжнародно-правових заперечень. У міжнародному праві діє презумпція дійсності міжнародних договорів. Дійсним є такий міжнародний договір, який укладено відповідно до норм міжнародного права і в якому втілено істинну угоду суб'єктів міжнародного права, що не суперечить основним принципам та іншим імперативним нормам міжнародного права.

Умовами дійсності договору є:

- дотримання встановлених правил при його заключеніі.

- укладати договір повинні належні суб'єкти, а переговори вести належним чином

- уповноважені представники, які повинні: не застосовувати силу і дотримуватися повної добровільність; не допускати обману в ході переговорів і не вчиняти дій, що викликають помилки в тексті договору; дотримуватися конституційну процедуру укладання договорів; не допускати підкупу представника держави або міжнародної організації.

Умови дійсності міжнародного договору

1. Має укладатися суб’єктами міжнародних правовідносин

2. Відповідність договору існуючим загальноприйнятим принципам та нормам міжнародного права

3. Договори повинні укладатися з доброю волею, при наявності бажання і зацікавленості в цьому договорі.

4. Має бути належним чином оформлений

5. Договір має бути зареєстрований у ООН

6. Публікація МД.

35. Підстави визнання міжнародного договору недійсним

Недійсність міжнародного договору, залежно від ступеня його невідповідності нормам міжнародного права, може бути двох видів: абсолютна і відносна. Абсолютна недійсність міжнародного договору носить об'єктивний характер і не залежить від волевиявлення суб'єктів, які його уклали, Такий договір вважається юридично нікчемним ab initio (із самого початку).Абсолютно недійсними міжнародними договорами є ті, які суперечать імперативним нормам загального міжнародного права (jus cogens), наприклад, основним принципам міжнародного права.Відносна недійсність міжнародного договору означає його заперечуваність однією зі сторін.Частіше за все відносна недійсність договору буває зумовлена помилкою, обманом, підкупом представника держави, порушенням повноважень або конституційних положень при його укладанні.Юридичною основою недійсності міжнародного договору вважають: а) явне порушення особливо важливої норми внутрішнього права держави, яке стосується компетенції укладання договорів (порушення є явним, якщо воно очевидне для будь-якої держави); б) помилку в оцінці факту або ситуації, які існували при укладанні договору і були основою для згоди на його обов'язковість, при цьому держава не мала права посилатися на помилку як на основу для визнання договору недійсним, якщо вона своєю поведінкою сприяла виникненню цієї помилки; в) обман із боку іншої держави, яка бере участь у переговорах; г) прямий або побічний підкуп представника однієї держави іншою державою, яка бере участь у переговорах.
Право на заперечуваність з'являється у держави у тому випадку, якщо порушення певних положень внутрішнього законодавства, що регулюють процедуру укладання міжнародних договорів, було істотним і явним. Якщо ж договір укладений міжнародною організацією із порушенням її статутних положень про порядок укладення міжнародних угод, то такий договір повинен визнаватися нікчемним, оскільки міжнародні організації не мають права укладати міжнародні договори всупереч правилам, передбаченим у їхніх статутних документах.